Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2598/23
Провадження № 2-с/711/38/24
26.09.2024 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Драченком Владиславом Вікторовичем про скасування судового наказу, -
25.05.2023 Придніпровським районним судом м. Черкаси видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, заборгованості за період з 01.02.2022 по 01.04.2023 за водопостачання та водовідведення у розмірі 24 545 грн. 68 коп., а також судового збору у розмірі 268 грн. 40 коп.
25.09.2024 представником боржника ОСОБА_1 - адвокатом Драченком Владиславом Вікторовичем, подана заява про скасування вказаного вище судового наказу. Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що, на його думку, заявлені вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, у судовому наказі зазначено про існуючу заборгованість у розмірі 24 545 грн. 68 коп., станом на 01.04.2023, але він справно сплачував послуги водопостачання та водовідведення, а відтак заборгованість не може сягати такої суми.
Як зазначено, 24.01.2002 Придніпровським райвиконком видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка до цього часу належить на праві спільної сумісної власності йому та членам його родини: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Отже, оскільки квартира на праві спільної часткової власності належить трьом власникам, які повинні нести відповідальність по сплаті житлово-комунальних послугах пропорційно належними частками у праві власності на житло, вважає, що заявником, у порушення вимог передбачених п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, в заяві про видачу судового наказу не зазначені обставини, на яких ґрунтується вимога щодо стягнення заборгованості лише з нього, тобто ОСОБА_1 за надані житлово-комунальні послуги, тоді як законодавством передбачено стягнення боргу у частках зі всіх повнолітніх співвласників квартири.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, у його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувана означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Крім того, зауважує, що він не отримував наказу від 25.05.2023 у справі № 711/2598/23, а про наявну заборгованість з оплати комунальних платежів дізнався від своєї колишньої дружини та працівників поліції, які 03.09.2024 вимагали надати доступ до квартири та відповідні пояснення щодо наявної заборгованості. Після цього, він звернувся за правничою допомогою та його представником було виявлено ряд судових наказів і виконавчих проваджень, які співвласник майна вважає незаконними.
Враховуючи наведене вище, заявник просить:
-поновити строк для подачі заяви про скасування судового наказу;
-скасувати судовий наказ Придніпровського районного суду міста Черкаси від 25.05.2023 у справі № 711/2598/23, яким стягнуто з нього на користь КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради заборгованість у розмірі - 24 545 грн. 68 коп. та судовий збір у розмірі - 268 грн. 40 коп.
Враховуючи думку заявника та його представника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суддя встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною другою статті 171 ЦПК України визначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
З матеріалів справи вбачається, що копія судового наказу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.05.2023 у справі № 711/2598/23 та копія заяви стягувача з доданими до неї матеріалами направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) рекомендованим листом з повідомленням (супровідний лист від 26.05.2023 вих. № 711/2598/23/8544/2023), який повернувся на адресу суду не отриманим, з відміткою оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення (Ф.20) - «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення ШКІ - 1850103326971 (а.с. 15-23).
Крім того, 01.09.2023 Придніпровським районним судом м. Черкаси постановлено ухвалу у цій справі, якою виправлено помилку у судовому наказі № 711/2598/23, виданому 25.05.2023 Придніпровським районним судом м. Черкаси, а саме, - у першому та другому абзацах резолютивної частини вказано вірно РНОКПП боржника ОСОБА_1 : НОМЕР_1 , замість помилково вказаного: 25205017552. В іншій частині залишено без змін.
Вказана вище ухвала суду направлялася на адресу зареєстрованого місця проживання боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) рекомендованим листом з повідомленням (супровідний лист від 14.09.2023 вих. № 711/2598/23/14765/2023).
Разом з тим, як стверджує заявник у своїй заяві, про існування вказаного вище судового наказу він дізнався від своєї колишньої дружини та працівників поліції, які 03.09.2024 вимагали від нього надати доступ до квартири та відповідні пояснення щодо наявної заборгованості.
25.09.2024 боржником ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Драченка В.В., подано заяву від 25.09.2024 про поновлення процесуального строку для подання заяви про скасування вказаного вище судового наказу та безпосередньо його скасування.
У своїй заяві про скасування судового наказу заявник покликається на обставини, які, як вказує, можуть мати суттєве значення для правильного вирішення справи по суті (вимоги стягувача не є безспірними; неправомірність та необґрунтованість нарахувань грошових коштів, які стягувач просив стягнути з боржника, враховуючи те, що квартира належить трьом співвласникам).
Суд зазначає, що одним зі способів захисту прав суб'єктів цивільних правовідносин, зокрема, права на доступ до суду, є скасування судового наказу, що передбачено статтею 171 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 ЦПК України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Статтею дев'ятою Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону у статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13. Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто, принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні у підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).
Враховуючи практику ЄСПЛ, зазначені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку про те, що у цьому випадку слід поновити строк заявнику для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки із змісту заяви вбачається необхідність перевірки відповідності судового наказу всім дійсним обставинам спірних правовідносин та виправлення можливої судової помилки.
У зв'язку із наведеними вище обставинами, з метою забезпечення права заявника на доступ до суду та перевірки відповідності судового наказу всім дійсним обставинам виниклих правовідносин, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, оскільки заявником наведені поважні причини пропуску строку на подачу такої заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
З поданої заяви про скасування судового наказу вбачається, що заявник наполягає на скасуванні судового наказу і покликається на особливі обставини, які можуть мати суттєве значення для правильного вирішення справи по суті.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 14 від 23.12.2012 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто у його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Враховуючи, що підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні, заявник заперечує проти вимог стягувача та вважає їх необґрунтованими, тобто між сторонами виник цивільно-правовий спір, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження, суддя вважає, що виданий судом наказ підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 127, 170, 171, 247, 258, 260, 261 ЦПК України суддя, -
Заяву задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) строк для подання заяви про скасування судового наказу.
Скасувати судовий наказ від 25.05.2023, виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 711/2598/23 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, заборгованості за період з 01.02.2022 по 01.04.2023 за водопостачання та водовідведення у розмірі 24 545 грн. 68 коп., а також судового збору у розмірі 268 грн. 40 коп.
Роз'яснити заявнику (стягувачу), що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 26.09.2024.
Суддя: С. М. Позарецька