Справа № 699/395/24
Номер провадження № 2/699/203/24
23.09.2024 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Сміян А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області 27.02.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
З позовної заяви вбачається, що між сторонами було укладено шлюб. Під час шлюбу у сторін народилася дитина - син ОСОБА_3 , який на даний час є малолітнім.
Позивач зазначає, що сімейні стосунки не склалися у зв'язку із різними поглядами на сімейне життя, на даний час шлюбні відносини припинені. Сторони не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та мешкають окремо. Намірів зберегти шлюб позивач не має, примирення категорично вважає не можливим. У зв'язку з викладеним позивач просить розірвати шлюб між сторонами.
Ухвалою судді від 01.03.2024 указану позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою судді від 08.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Протягом визначеного судом строку відповідач подав до суду клопотання про розгляд даної справи з повідомленням сторін, у зв'язку з чим ухвалою судді від 03.04.2024 постановлено перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
У судове засідання сторони та їхні представники не з'явилися.
Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд установив таке.
Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) 11.12.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис № 2275. Цей факт підтверджується свідоцтвом про шлюб від 11.12.2020 серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу дружина своє дошлюбне прізвище не змінювала..
Під час шлюбу у сторін народилася дитина - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 18.05.2023 Менським відділом ДРАЦС у Корюківському районі Чернігівської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції).
З позовної заяви вбачається, що між сторонами на даний час відсутні спори про поділ майна, місце проживання малолітньої дитини та забезпечення умов її життя.
Відповідач 29.03.2024 звернувся до суду із заявою про надання строку для примирення, з якої вбачається, що він проти розірвання шлюбу заперечує, у зв'язку з чим просив суд надати сторонам строк для примирення тривалістю шість місяців.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Поняття «моральні засади суспільства» чинним законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення ст. 24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу.
Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком,що узгоджується з правовими позиціями, що були викладені у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі №761/33261/16-ц, від 30 травня 2019 року у справі №442/6319/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18.
Ураховуючи, що позивач у своїй позовній заяві категорично заперечує проти примирення, рішуче прагне розірвати шлюб, суд вважає, що надання сторонам строку на примирення має ознаки примушування позивачки до шлюбу, а тому відмовляє у наданні такого строку.
Крім того суд враховує, що від моменту звернення позивача до відповідача про розірвання шлюбу (23.02.2024) по даний час примирення сторін не відбулося, позивач продовжує наполягати на розірванні шлюбу.
Ураховуючи викладене, суд уважає, що дана сім'я фактично розпалася, шлюб існує лише юридично.
В силу ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються. Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
У пункті 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12.06.2014 зазначено «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона ….і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час перебування в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, тому шлюб слід розірвати.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. 76 - 81, 128, 141, 178-180, 191, 193, 247, 258, 259, 263-265, 279, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110-112, 114, 115 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 11.12.2020 Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (актовий запис №2275) - розірвати.
Шлюб уважати розірваним з моменту набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , інші дані суду не відомі.
СуддяЛітвінова Г.М.