Справа № 692/944/24
Провадження № 2/692/374/24
26.09.24
26 вересня 2024 року с-ще Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Левченко Л.О.
за участю секретаря Медведенко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 03.10.2018 вона зареєструвала шлюб з відповідачем у Драбівському районному ВДРАЦС ГТУЮ у Черкаській області за актовим записом № 49. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що сім'я розпалась через різні погляди сторін на сімейне життя, внаслідок чого постійно виникають конфлікти. ІНФОРМАЦІЯ_2 , після сварки з відповідачем, позивач зверталась до працівників поліції, внаслідок чого відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за вчинення насильства в сім'ї та винесено тимчасовий заборонний припис терміном 10 діб. Відповідач забрав свої речі та залишив місце проживання, тому позивач вважає подальше спільне проживання та збереження сім'ї неможливим. Також зазначила, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає. Тому просить розірвати шлюб та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви до суду і до повноліття дитини, а також стягнути з відповідача 1211,20грн. сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу у сумі 1200,00 грн.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 15.08.2024 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду за вх. №3942/24-Вх від 12.09.2024р. надійшов відзив. У відзиві вказує, що заперечує проти висновку про тілесні ушкодження, наданого позивачем, оскільки не визнає факт спричинення тілесних ушкоджень. У той же час, підтвердив факт конфлікту між сторонами, що мав місце 09.08.2024р. Вказав, що йому також були спричинені тілесні ушкодження. Вважає подальше спільне проживання з позивачем та збереження шлюбу неможливим. Також вказав, що усвідомлює свій обов'язок брати участь в утриманні та вихованні спільної з позивачем дочки - ОСОБА_3 . Тому проти задоволення вимог про розірвання шлюбу та призначення аліментів на утримання дочки у розмірі всіх доходів - не заперечує. Щодо стягнення витрат на правову допомогу вказав, що договором про надання правової допомоги не визначено всі реквізити, що дозволяють ідентифікувати ОСОБА_1 (дата народження), договором не визначено розмір гонорару адвоката, а додана квитанція про оплату його послуг не містить посилання на укладений договір про надання правової допомоги, у позовній заяві відсутній орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правову допомогу. Тому просить у задоволенні заявлених витрат на правову допомогу відмовити. Також заперечив щодо покладення на нього інших судових витрат, зазначивши положення ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України та вказав, що на даний час витрат не має. Тому просив прийняти даний відзив, розгляд справи проводити без участі відповідача. До відзиву приклав дані трекінгу Укрпошти, копії паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, копію висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 14.08.2024р. № 05-8-01/290 та докази направлення відзиву позивачу.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому може бути прийняте судом.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 03 жовтня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 03.10.2018 зареєстрували шлюб у Драбівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, про що складено відповідний актовий запис № 49, після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 13 травня 2019 року виконавчим комітетом Шрамківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно копії висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 12.08.2024р. № 05-8-01/287 лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_6 у гр. ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження: синці та садна на верхніх та нижніх кінцівках, які виникли від дії тупого твердого предмета чи предметів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Згідно копії термінового заборонного припису стосовно кривдника серія АА № 456956 від 09.08.2024 він винесений стосовно ОСОБА_2 у зв'язку з вчиненням домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_1 .
Згідно копії висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 14.08.2024р. № 05-8-01/290 лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_6 у гр. ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження: рана та садна на верхніх кінцівках, правому коліні, синець на обличчі які виникли від дії тупого твердого предмета чи предметів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
При цьому суд оцінює висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 12.08.2024р. №05-8-01/287, терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №456956 від 09.08.2024 та висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 14.08.2024р. №05-8-01/290 виключно у якості підтвердження інформації про наявність конфлікту між сторонами та не надає правову оцінку діям сторін під час конфлікту.
Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За приписами ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року, «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З?ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, сімейних відносин сторони не підтримують, взаємні почуття між ними втрачені і примирення між сторонами неможливе. Крім того, на думку суду, подальше перебування їх у шлюбі буде шкодити їхнім інтересам.
Частиною третьою статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України). Частиною 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Отже, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 суд зазначає таке.
Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Окрім того, ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов'язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров'я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя. Норми цієї Конвенції, відповідно до ст. 9 Конституції України діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у частці від доходу відповідача в розмірі 1/4 частини доходу (заробітку).
Враховуючи викладене, а також визнання позову відповідачем, що є самостійною підставою для задоволення позову, позовні вимоги про стягнення з відповдіача аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 підлягають до задоволення.
Враховуючи вимоги ст. 430 ЦПК України належить допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення платежу за 1 місяць.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
Згідно положень ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн. за позовною вимогою про розірвання шлюбу та звільнена від сплати судового збору з позовною вимогою про стягнення аліментів відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» .
Оскільки відповідачем ОСОБА_2 позовні вимоги визнано до початку розгляду справи по суті, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача: 50 % судового збору сплаченого позивачем за вимогою про розірвання шлюбу, що становить 605,60 грн. та до державного бюджету суму судового збору за позовною вимогою про стягнення аліментів, від сплати якого була звільнена позивач при подачі позовної заяви, що становить 1211,20 грн., 50% судового збору за позовною вимогою про розірвання шлюбу у сумі 605,60 грн. належить повернути позивачу з державного бюджету.
Щодо стягнення витратна правову допомогу слід зазначити наступне.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1200,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно договору про надання правової допомоги б/н від 13.08.2024р. укладеного між адвокатом Фаєм Валерієм Григоровичем та ОСОБА_1 , його предметом є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у цивільних справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів. Договір містить відомості про Предмет договору, Права та обов'язки сторін, Термін дії договору, Гонорар адвоката, Конфіденційність, Інші умови, Реквізити, адреси та підписи сторін.
Згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» # 0.0.3818176336.1 від 13.08.2024р. ОСОБА_1 (вказано ІПН), перерахувала кошти у сумі 1200,00 грн. адвокату Фаю В.Г., призначення платежу: правнича допомога.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, вказані вище, складність та категорію справи, суд вважає підтвердженими витрати позивача на надання правової допомоги та їх розмір, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 1200,00 грн., що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.
Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 206, 263, 265, 430 ЦПК України, ст. ст. 104, 109, 110, 112, 113, 180, 182, 183 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,зареєстрований 03.10.2018 у Драбівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаської області за актовим записом № 49 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 605,60 грн. за позовною вимогою про розірвання шлюбу.
Повернути ОСОБА_1 у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики сплачену нею суму судового збору у розмірі 605,60 грн., відповідно до квитанції АТ КБ «Приватбанк» #0.0.3817889784.1 від 13.08.2024р.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за позовною вимогою про стягнення аліментів в розмірі 1211,20 грн. який необхідно сплатити на рахунок: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікаціїї доходів бюджету: 22030106.
Рішення в частин і стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини у розмірі платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя Л.О. Левченко