справа № 691/824/24
провадження № 3/691/516/24
25 вересня 2024 року м. Городище
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділу поліцейської діяльності №2 Звенигородського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області м.Шпола вул.Волонтерська, №24 Черкаської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянство України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , не працюючий,-
за ст.124 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-
встановив :
ОСОБА_1 13 липня 2024 року у с.В'язівок Черкаської області по вулиці Покрівська, керуючи транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN CADDY» державний номерний знак НОМЕР_2 не врахував дорожню обстановку, здійснив рух заднім ходом, не переконавшись, що це буде безпечно, та здійснив зіткнення з автомобілем марки «MITSUBISHI LANCER» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого відбулося зіткнення автомобілів, що призвело до механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив п.10.9 Правил Дорожнього Руху України.
ОСОБА_1 взяв участь в судовому засіданні та визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, яке допустив за обставин пов'язаних з необережністю.
Потерпіла ОСОБА_2 та представник Відділу поліцейської діяльності №2 Звенигородського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області, як учасники процесу, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи про адміністративне правопорушення у їх відсутність, виходячи із вимог ст.277 КУпАП, якою визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу повідомлення про виклик до суду.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного рішення.
Згідно ч.2 ст.7 та ст.245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Кодексом України про Адміністративні Правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 12.1. ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 12.3. ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Диспозицією ст.124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
На підставі ст. 280 КУпАП, судом було встановлено обставини, що підлягають зясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , винність особи у його вчиненні на підставі досліджених доказів наданих до суду.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту досліджених судом доказів, винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 13 липня 2024 року Серії ЕПР1 №101987 у якому зафіксовано факт ДТП (а.с.1), доданими до протоколу письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13 липня 2024 року в яких не заперечив керування транспортним засобом та зіткнення із автомобілем (а.с.5), поясненнями потерпілої ОСОБА_2 (а.с.5), виготовленою на місці ДТП схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 13 липня 2024 року, якою зафіксовано рух транспортного засобу, місце зіткнення, слідову інформацію (а.с.2). Виходячи з представлених суду матеріалів справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості. Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам і фактам справи. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП - порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а тому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, свою вину у вчиненні ДТП визнав. Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил поведінки учасників дорожнього руху, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді накладення адміністративного штрафу.
При ухвалені постанови, суд бере до уваги п.26 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якою визначено, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 може бути будь-яка особа, яка безпосередньо бере участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський Суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір та порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, керуючись ст.33,ст.268, ст.280, ст.124, 294 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. із сплатою на користь Держави.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн.60 коп. на користь Держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Копію постанови надіслати для відому до Відділу поліцейської діяльності №2 Звенигородського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області м.Шпола вул.Волонтерська, №24 Черкаської області та ОСОБА_2 ..
Апеляційну скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути звернена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.
Суддя О. М. Савенко