26.09.24
33/812/461/24
Справа №487/888/24
Провадження № 33/812/461/24
Категорія: стаття 124 КУпАП
Іменем України
26 вересня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Базовкіної Т.М.,
із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Петренко К.Д., потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Петренко Катерини Дмитрівни, на постанову судді Заводського районного суду міста Миколаєва Афоніної С.М. від 20 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та закрито провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №561311 від 10 січня 2024 р. водій ОСОБА_1 10 січня 2024 р. о 12.00 год. в м. Миколаєві, Заводський район, на перехресті вул. Г. Карпенка та вул. Крилова, керуючи транспортним засобом Mazda 6, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Г. Карпенко в бік вул. Крилова при здійсненні повороту ліворуч був не уважний, не слідкував за дорожньою обстановкою не надав перевагу транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку по головній дорозі на «зелений» сигнал світлофора, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Г.Карпенко. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та зазнали матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 16.6 Правил дорожнього руху.
Поліцейський кваліфікував такі дії ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №561311 був направлений органом поліції на розгляд до Заводського районного суду м. Миколаєва.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 вину визнав частково, зазначивши, що також винним є водій транспортного засобу Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 . Суду пояснив, що 10 січня 2024 р. він керував транспортним засобом Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Г. Карпенко в бік вул. Крилова на зелений сигнал світлофора, під'їхавши до перехрестя вул. Г. Карпенка та вул. Крилова він зупинився та пропустив автомобілі, які рухалися у зустрічній смузі, оскільки мав намір здійснити поворот ліворуч на вул. Леваневців. На ділянці дороги, по якій він рухався, велися дорожньо-ремонтні роботи і був обмежений рух автомобілів. Попереду нього був великогабаритний автомобіль, який загородив йому видимість і йому було не видно автомобілі, які рухалися в правому ряду по зустрічній смузі. Він почав рух на дуже маленькій швидкості, так як вважав, що повинен завершити маневр на мигаючий зелений сигнал світлофора. Почавши здійснювати поворот ліворуч, коли вже передня частина його авто опинилася на зустрічній смузі руху, але оглядовість його була обмежена автомобілем, який стояв попереду нього, він побачив у вікно авто, яке рухалося на великій швидкості, після чого сталося зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Г.Карпенко в сторону Намива. Вважає, що в ДТП винний він та водій транспортного засобу Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався на великій швидкості і, побачивши його, навіть не загальмував.
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 10 січня 2024 р. він керував транспортним засобом Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Г.Карпенко в сторону Намива в правому ряду зі швидкістю, приблизно, 60 км/год на зелений сигнал світлофора. Коли він під'їхав до перехрестя вул. Г. Карпенка та вул. Крилова, транспортний засіб Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 раптово виїхав на його смугу руху, здійснюючи поворот ліворуч, створивши аварійну обстановку і допустив зіткнення з його транспортним засобом. Винним в ДТП вважає ОСОБА_1 Проти схеми ДТП не заперечує. Зазначив, що він, побачивши автомобіль ОСОБА_1 , почав гальмувати, але шини його транспортного засобу не залишають гальмівного шляху на дорозі.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 10 січня 2024 р. він керував транспортним засобом ЗАЗ Деу, зупинившись на перехресті вул. Г. Карпенко та вул. Крилова мав намір здійснити поворот ліворуч. На ділянці дороги, по якій він рухався, велися дорожні роботи і був обмежений рух автомобілів. В зоні його видимості був транспортний засіб Mazda 6, державний номерний знак, НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який завершував маневр повороту ліворуч, та в цей час відбулося зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . На його думку, транспортний засіб Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 рухався на великій швидкості, у зв'язку з чим і відбулося зіткнення.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 10 січня 2024 р. рухалася зі своїм чоловіком в якості пасажира в транспортному засобі Деу Сенс з вул. Г.Карпенка в сторону вул. Крилова. Здійснили зупинку перед світлофором на перехресті вулиці Г.Карпенка та вул. Крилова в крайній лівій смузі руху, їм потрібно було здійснити поворот ліворуч. Попереду них стояли один чи два автомобілі. В зустрічній смузі руху транспортний засіб Mazda 6 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який почав здійснювати поворот ліворуч на вул. Леваневців та не переконавшись в безпеці руху допустив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснив екстрене гальмування, але зіткнення уникнути не вдалося. Зазначила, що транспортний засіб Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 рухався на зелений сигнал світлофора зі швидкістю, приблизно, 60 км/год, а на який сигнал світлофора рухався транспортний засіб Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 їй невідомо.
Постановою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2024 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Не погодившись із зазначеним рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Петренко К.Д. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції в частині визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова прийнята з грубими порушеннями норм ст. 19 Конституції України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу, в силу приписів пункту 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, орган, уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, вже не має повноважень встановлювати обставини вчинення правопорушення та вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Тобто, закінчення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, унеможливлює не лише притягнення особи до адміністративної відповідальності, а й встановлення її вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Крім того, на думку апелянта, висновок суду першої інстанції про те, що скоєне ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху полягає у тому, що «….. ОСОБА_1 …. не надав перевагу т/з який рухався у зустрічному напрямку по головній дорозі на «зелений» сигнал світлофора …», свідчить, що при розгляді справи суд не встановлював належним чином обставини дорожньої обстановки на момент скоєння ДТП за участю ОСОБА_1 як і не оцінював поведінку учасників ДТП у її співставленні з Правилами дорожнього руху, оскільки, за умови належного встановлення обставин ДТП та аналізу релевантних норм Правил дорожнього руху, суд не міг би інкримінувати ОСОБА_1 таке порушення ПДР як ненадання переваги іншому транспортному засобу, який рухається одночасно і по головній дорозі і на «зелений» сигнал світлофора. Приймаючи оскаржувану постанову, суддя безпідставно не взяв до увагу наданий захисником висновок експерта, яким підтверджується наявність вини у вчиненні ДТП іншого водія - ОСОБА_2 , та апріорі виходив з того, що йдеться саме про подальшу цивільну відповідальність ОСОБА_1 по відшкодуванню спричинених збитків, а отже, оскаржувана постанова спрямована саме на те, щоб такої (цивільної) відповідальності ОСОБА_1 не уник, і не зміг довести свою невинуватість (принаймні, часткову) перед належним судом, уповноваженим вирішувати спори про відшкодування збитків.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Петренко К.Д. потерпілого ОСОБА_2 , та перевіривши матеріали справи та законність постанови судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З аналізу статей 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Вимоги вказаних правових норм були дотримані суддею суду першої інстанції в повному обсязі.
Суддя, ухвалюючи оскаржувану постанову, виходив з того, що наявними у справі про адміністративне порушення доказами доведена вина ОСОБА_1 у порушенні вимог пунктів 2.3 «б», 16.6 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила) і, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП - порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Так, згідно пункту 2.3 «б» Правил для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 16.6 Правил передбачено, що повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки суду ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду.
Вказане підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 10 січня 2024 р. серії ААД №561311, згідно із яким 10 січня 2024 р. о 12.00 год. водій ОСОБА_1 10 січня 2024 р. о 12.00 год. в м. Миколаєві, Заводському районі, перехресті вул. Г. Карпенка та вул. Крилова, керуючи транспортним засобом Mazda 6, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Г. Карпенко в бік вул. Крилова при здійсненні повороту ліворуч був не уважний, не слідкував за дорожньою обстановкою не надав перевагу транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку по головній дорозі на «зелений» сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Г.Карпенко. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки. Протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень.
Викладене у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №561311 від 10 січня 2024 р. підтверджується схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 10 січня 2020 р., яка підписана учасниками дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без зауважень та застережень, і містить позначення розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, місце їх зіткнення, напрямок їх руху до зіткнення, наявність дорожніх знаків та дорожньої розмітки із відображенням результатів замірів, розташуванням усіх об'єктів, яке позначено із зазначенням відстаней із прив'язкою до нерухомих об'єктів.
Зокрема, згідно зазначеної схеми дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10 січня 2024 р., до зіткнення транспортний засіб Mazda 6, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , рухався по вул. Г. Карпенко в бік вул. Крилова та здійснював поворот ліворуч; у зустрічному напрямку прямо рухався автомобіль «Volkswagen Tiguan», державний номер НОМЕР_3 , зіткнення відбулося на смузі руху останнього.
Також у схемі на зворотному боці вказані, які механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримали транспортні засоби: автомобіль «Volkswagen Tiguan», державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження переднього бамперу; переднього лівого та правого крила; передньої лівої та правої фари, капоту та радіатора; решітки радіатору, всіх подушок безпеки, телевізору. Автомобіль «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 отримав такі механічні пошкодження: правий задній габарит, задній бампер, заднє праве крило, права передня фара, передній бампер праворуч, капот, праве переднє крило, передня права стійка, подушка безпеки з правої частини.
Крім того, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №561311 від 10 січня 2024 р. та схемі дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10 січня 2024 р., підтверджуються поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
Усі наведені докази підтверджують, що водій автомобілю «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Г. Карпенко в бік вул. Крилова, керуючи транспортним засобом Mazda 6 з державним номерним знаком НОМЕР_2 при здійсненні повороту ліворуч був не уважний, не слідкував за дорожньою обстановкою, не дав дорогу транспортному засобу Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався на «зелений» сигнал світлофора у зустрічному напрямку прямо - по вул. Г.Карпенко, внаслідок чого відбулося зіткнення цих автомобілів, які зазнали механічних пошкоджень.
Вказані фактичні обставини підтверджують, що дорожньо-транспортна пригода сталася через невиконання саме водієм ОСОБА_1 підпункту «б» пункту 2.3 та пункту 16.6 Правил, що знаходиться у прямому причинному зв'язку з наслідками, які настали, оскільки ОСОБА_1 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну і при здійсненні повороту ліворуч не дав дорогу автомобілю Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем під керуванням водія ОСОБА_2 .
З оскаржуваної постанови вбачається, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи та зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Такий висновок суду ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та всебічно перевірених судом доказах, які отримали відповідну оцінку в постанові.
Будь-яких доказів, які б спростовували викладені обставини суду представлено не було та у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, судом першої інстанції дотримано вимоги статей 252, 280 КУпАП щодо оцінки доказів, які ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності та з'ясуванні, чи винна дана особа у вчинені адміністративного правопорушення, а при апеляційному розгляді встановлено, що досліджені докази отримані у встановленому порядку та об'єктивно, в сукупності та взаємозв'язку підтверджують винуватість ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Посилання апелянта на необґрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність у суду підстав для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не заслуговують на увагу, оскільки, як зазначено вище, його вина підтверджується дослідженими судом доказами, яким надана належна оцінка.
Щодо доводів апелянта про те, що сплив строку для притягнення до адміністративної відповідальності виключає вину ОСОБА_1 у порушенні Правил та свідчить про невинуватість останнього.
Суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрив провадження у справі у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Так, законодавче регулювання питання закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення здійснюється, зокрема, ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді), коли цей строк становить 3 місяці.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ч.1 ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов: - вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; - сплив встановленого законом двомісячного (або тримісячного) строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).
Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Водночас, слід враховувати, що однією з самостійних підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення законодавець визначає відсутність події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП). Тобто, у разі якщо факту вчинення адміністративного правопорушення встановлено не буде, то провадження у справі підлягатиме закриттю на підставі п.1 (відсутність події і складу адміністративного правопорушення), а не п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу).
За такого доводи апеляційної скарги про те що, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється, є безпідставним, ґрунтуються на помилковому тлумаченні заявником наведених положень закону, оскільки відповідно до положень п.7 ст. 247 КУпАП закриття провадження у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення можливо лише в разі встановлення судом в діях правопорушника ознак адміністративного правопорушення але закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Також апеляційний суд враховує, що апелянт не оскаржує визначені суддею суду першої інстанції підстави для закриття провадження у справі - п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Не приймає апеляційний суд також аргумент апелянта про те, що викладена судом суть правопорушення, а саме, що . ОСОБА_1 не надав перевагу т/з, який рухався у зустрічному напрямку по головній дорозі на «зелений» сигнал світлофора, свідчить про неналежне встановлення обставин справи та не відповідає змісту пункту 16.6 Правил, про порушення якого зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Зокрема, як зазначення при опису об'єктивної сторони правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , про те, що автомобіль, якому він не дав дорогу, рухався по головній дорозі на зелений сигнал світлофору, не суперечить пункту 16.6 Правил та не спростовує факт його порушення ОСОБА_1 .
Щодо аргументів апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги висновок №24-3512 судового автотехнічного дослідження обставин і механізму ДТП.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений висновок експерта, який був виготовлений на замовлення захисника ОСОБА_1 адвоката Петренко К.Д., не є допустимим доказом у справі.
Так, у цьому висновку експерт надав відповіді на постановлені захисником питання, зокрема про те, що за умов та вихідних даних, приведених у заяві про призначення експертного дослідження, при виконанні як водієм ОСОБА_1 , так і водієм ОСОБА_2 вимог Правил, останні мали технічну можливість запобігти настанню дорожньо-транспортної пригоди. Натомість такий висновок ґрунтується, в тому числі, на вихідних даних із заяви про проведення експертного дослідження, які відсутні як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і матеріалах, до нього доданих.
Щодо необхідності врахувати неправомірність дій водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 , щодо порушення Правил, то апеляційний суд звертає увагу на те, що в межах даної справи відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП предметом дослідження є саме оцінка правомірності дій водія ОСОБА_1 , відносно якого складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №561311. Оцінка правомірності дій інших осіб судом в межах цієї справи не надається, так як протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 , саме в межах обставин, у ньому викладених, здійснюється розгляд справи, а з'ясування інших питань виходить за межі розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до положень статей 7, 254, 280 КУпАП.
Крім того, припущення того, що інший учасник ДТП міг порушити Правила, не звільняє ОСОБА_1 від обов'язку дотримуватися Правил та за встановлених у судовому засіданні обставин - від визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Апеляційний суд зауважує, що вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений статтями 251, 255 КУпАП, особи, які уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, та збір доказів, мають довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за встановленими обставинами якого відносно неї складено протокол.
В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, достеменно встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані правопорушення були учинені і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні цих правопорушень.
Проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, в їх сукупності та взаємозв'язку, апеляційний суд вважає, що вина водія ОСОБА_1 у справі щодо порушення ним вимог підпункт 2.3 «б», 16.6 Правил і як наслідок - у зіткненні з транспортним засобом Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_3 , доведена поза розумним сумнівом, оскільки відсутні беззаперечні, належні та допустимі докази на спростування такої версії події.
Версія події, яка викладена у змісті протоколу про адміністративне правопорушення, особами, які уповноважені на його складання, доведена за допомогою належних та допустимих доказів перед судом.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд дійшов законного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та обґрунтовано закрив провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, підстав скасування постанови суд в частині визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції не знаходить.
Керуючись статтями 280, 283, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Петренко Катерини Дмитрівни, залишити без задоволення.
Постанову судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 20 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та закрито провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.М.Базовкіна