Справа № 504/3955/24
Номер провадження 1-кс/504/333/24
19.09.2024 рокус-ще Доброслав
Слідчий суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання т.в.о. слідчого ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 яке погоджено із прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024166330000073 від 12.07.2024 року про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні щодо злочину доказів зібраних у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
До слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області звернувся слідчий ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , із клопотанням, яке погоджено із прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні щодо злочину доказів зібраних у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
До судового засідання слідчий чи прокурор протягом розумного строку не з'явилися, та їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Ознайомившись із клопотанням слідчий суддя дійшов висновку, про таке.
Згідно із ст. 289-1 КПК України процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених статтею 84 цього Кодексу, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
Згідно із ст. 3 КПК України, слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Згідно із ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;
3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;
6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;
7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284цього Кодексу;
9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
У кримінальному процесуальному кодексі України чітко розмежоване поняття слідчого, прокурора та дізнавача, які у сукупності є стороною обвинувачення. Обсяг повноважень зазначених процесуальних осіб визначаються загальними та спеціальними нормами. При цьому, прокурор є процесуальним керівником та має ширший круг повноважень з огляду на специфіку свого процесуального статусу закріпленого Конституцією України та вимогами КПК України. Саме за ініціативи виключно прокурора, про що слідчий також зазначила у своєму клопотанні, слідчий суддя уповноважений надавати дозвіл на використання у межах кримінального провадження щодо злочину доказів, які були отримані під час дізнання.
Умовами допустимості доказів є, у тому числі, дотримання критерію щодо належного суб'єкта, який мав право чи повинен був вчинити певну процесуальну дію.
Згідно із ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Так, кримінальним процесуальним кодексом не реламентовані дії слідчого судді у разі якщо із клопотанням про надання дозволу на використання доказів звертається не уповноважений суб'єкт, тому слідчий суддя повинен керуватися загальними засадами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Зважаючи на вище викладене, та на ті обставини, що клопотання подано слідчим, тобто неуповноваженою особою; до матеріалів клопотання не надано підтверджуючих доказів про те, що здійснювалось саме дізнання, а також процесуальне рішення про перекваліфікацію кримінального правопорушення; протягом розумного строку прокурор не реалізував своє право для з'явлення до суду для доведення обставин зазначених у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність залишення цього клопотання без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 7, 9, 22, 26, 36, 40, 298-1, КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання т.в.о. слідчого ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 яке погоджено із прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024166330000073 від 12.07.2024 року про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні щодо злочину доказів зібраних у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку -залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1