Справа № 587/3377/24
26 вересня 2024 року cуддя Сумського районного суду Сумської області Черних О.М., розглянувши матеріали які надійшли від відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, пенсіонера, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 124 КУпАП,-
20.09.2024 року з Сумського до Сумського районного суду Сумської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 126616 - 10 вересня 2024 року близько 15-20 годин в с. Старе Село Сумського району, Сумської області, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Део Нексіа д.н.з. НОМЕР_2 , був неуважним, не стежив за зміною напрямку руху, в результаті чого допустив наїзд керованого ним транспортного засобу на бетонні плити. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2,3б Правил Дорожнього руху України.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона складу правопорушення - це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку; протиправне діяння (бездіяльність); шкідливі наслідки діяння; причинний зв'язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав та суду пояснив, що він дійсно керував власним автомобілем Део, та трошки наїхав на плити, які стоять на блокпосту. Машина зазнала технічних ушкодження, з плитами все гаразд, військові перевірили на місці.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення, в тому числі й в протоколі про адміністративне правопорушення не наведено жодних доказів заподіяння матеріальної шкоди. Якщо така й була, то була завдана саме ОСОБА_1 , оскільки автомобіль Део Нексіа д.н.з. НОМЕР_2 належить саме ОСОБА_1 .
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає настання відповідальності водія транспортного засобу за умови, що ця особа порушила Правила дорожнього руху та якщо внаслідок цього порушення були пошкодженні транспортні засоби, вантаж, автомобільні дороги, залізничні переїзди, дороги споруди чи інше майно. Таким чином об'єктом зазначеного виду правопорушення є суспільні відносини у сфері власності, тобто внаслідок правопорушення зачіпаються інтереси інших осіб, а не самого правопорушника.
Об'єктивна сторона цього ж правопорушення також передбачає настання наслідків у вигляді майнової шкоди, при цьому майнова шкода задається не особі, яка вчинила правопорушення, а іншим фізичним чи юридичним особам.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України", "Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії" суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загальноправовому і процесуальному значеннях. Як загально-правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об'єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
З огляду на це, слід зробити висновок, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому правопорушення, тому що в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація, що внаслідок даної пригоди була завдана шкода третім особам, а тому справа підлягає закриттю.
А тому, керуючись ст. 247 ч. 1 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 - закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя О.М.Черних