Справа № 947/30153/24
Провадження № 1-кс/947/12935/24
25.09.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши в закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 про дозвіл на затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62023150020000241 від 05.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
В провадження слідчого судді надійшло клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Одночасно з клопотанням про застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення було подано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з поданого клопотання, 06.02.2023 року громадянин ОСОБА_6 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 по загальній мобілізації для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період і направлений для її подальшого проходження до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.02.2023 року №28 рекрута ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця-санітара відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , ВОС -100915М/658, шпк «матрос».
Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_2 .
Відтак, з 06.02.2023, тобто з моменту відправлення ОСОБА_6 з ІНФОРМАЦІЯ_3 до військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_6 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Згідно із вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Відповідно до вимог ст. ст. ст. ст. 11, 16, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, матрос ОСОБА_6 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Проте, матрос ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентують порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях за наступних обставин.
05.04.2023 року о 16 год. 00 хв. матрос ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від виконання обов'язків військової служби, за відсутності поважних причин, в умовах дії воєнного стану, самовільно залишив місце служби, а сааме: тимчасове місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_1 ) та продовжує ухилятися від виконанням обов'язків військової служби дотепер.
За викладених обставин, 14.11.2023 року відносно ОСОБА_6 було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України за кваліфікуючими ознаками: самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_6 органом досудового розслідування було вжито заходів для вручення даного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
В подальшому, підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено у розшук, проте вжитими заходами розшуку встановити його місцезнаходження до цього часу не видалося за можливе.
Оскільки на теперішній підозрюваний ОСОБА_6 від досудового слідства ухиляється, встановити його місцезнаходження не видалося за можливе, що свідчить про те, що останній переховується від органу досудового розслідування, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з вказаним клопотанням про надання дозволу на його затримання.
В судовому засіданні прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив клопотання задовольнити.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши наявні у слідчого судді матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання та наданих в його обґрунтування матеріалів, 14.11.2023 року відносно ОСОБА_6 було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України за кваліфікуючими ознаками: самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_6 органом досудового розслідування було вжито заходів для вручення даного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з клопотанням про застосування запобіжного заходу надійшло клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_6 .
З матеріалів клопотання вбачається, що постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено у розшук.
Прокурор зазначає, що на даний час встановити місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 не видалося за можливе.
За таких обставин, з огляду на характер інкримінованих підозрюваному ОСОБА_6 дій, а також те, що місцезнаходження його невідоме органу досудового розслідування, у зв'язку із чим його оголошено у розшук, на думку слідчого судді викладене свідчить про те, що наразі підозрюваний переховується від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у випадку його подальшого визнання винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у встановленому законом порядку судом, з огляду на обставини його можливого вчинення, як вони викладені у клопотанні та їх специфіку, слідчий суддя приходить до переконання, що ризики у вигляді можливого подальшого переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню в рамках даного кримінального провадження наявні.
За таких обставин, враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_6 підлягає задоволенню з встановленням відповідного строку дії ухвали.
Керуючись ст. ст. 183, 188, 189, 190, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 про дозвіл на затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62023150020000241 від 05.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - задовольнити.
Дати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала про дозвіл на затримання втрачає свою дію 16.12.2024 року, або після приводу підозрюваного до суду для участі в розгляді клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, або відкликання ухвали прокурором.
Затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1