Справа № 947/22521/24
Провадження № 3/947/4596/24
24.09.2024 року Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,
Згідно протоколу серії ААД № 814681 від07.07.2024 року, 07.07.2024 року о 23:26 годин на вул. Ак. Корольова, 24 в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи електросамокатом без державного номера, порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України» з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовися. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Працівниками патрульної поліції було кваліфіковано дії ОСОБА_1 як порушення п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до ст. 268 КпАП України, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим був здійснений неодноразовий виклик ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду адміністративної справи на 22.07.2024 на 09 годину 00 хвилин, на 24.09.2024 на 09 годину 00 хвилин в будівлі Київського районного суду м. Одеси, що підтверджується довідкою про доставку SMS - повідомлень.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, клопотань про відкладення слухання справи не надходило.
Суд вважає, що ОСОБА_1 про виклик до Київського районного суду м. Одеси повідомлений належним чином, тому як повістку про SMS - повідомлення доставлено 22.07.2024 року о 14:55:06, 09.08.2024 року о 15:31:09 своєю бездіяльністю позбавив себе можливості надати суду будь-які пояснення по даному адміністративному правопорушенню.
Крім того, відповідно до витягу з інтернет-порталу «Судова влада» вбачається, що судом розміщено інформацію про призначення справи до розгляду.
Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, не є обов'язковою.
ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В судовому засіданні був переглянутий відео запис з місця виявлення адміністративного правопорушення, який був залучений працівниками поліції до матеріалів справи, з якого вбачається, що електроскутер під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, факт керування електроскутером ОСОБА_1 не оспорював, під час спілкування у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на питання працівника поліції ОСОБА_1 відповідає, що нічого не вживав, працівник поліції пропонує йому пройти огляд на стан сп'яніння, ОСОБА_1 відповідає, ні відмовляюсь. Працівник поліції роз'яснює, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол за ст.. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду. ОСОБА_1 запитує у працівника поліції» в чому проблеми, за що мене зупинили», працівник поліції роз'яснює причини зупинки, ОСОБА_1 висловлюється нецензурною лайкою, працівник поліції знову пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на що ОСОБА_1 відповідає «Я не буду нічого проходити», працівник поліції знову роз'яснює, що буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.. 130, від ознайомлення та підпису ОСОБА_2 відмовися.
Суд, вважає, що вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується належними доказами, а саме: протоколом серії ААД №814681 від07.07.2024 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція № 1452/735.
Так, відповідно до п. 2 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп?яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп?яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп?яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Тобто працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу самостійно приходять до висновку про наявність у водія відповідних ознак сп?яніння.
В свою чергу, на виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до розділу 2 зазначеної Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що саме водій відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в встановленому законному порядку. Дана обставина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 814681 від07.07.2024 року в якому зазначено порушення вимог п. 2.5 ПДР, а саме відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Аналізуючи матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження в встановленому законному порядку медичного огляду.
Долучений до матеріалів адміністративної справи відео запис є єдиним записом з моменту зупинки електроскутера без номерного знаку і до завершення складання протоколу.
Згідно довідки інформаційного порталу Національної поліції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року за ч.1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався, посвідчення водія НОМЕР_1 отримував 12.06.2024 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КпАП України, оскільки він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в законному встановленому порядку.
Вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом події та іншими матеріалами справи.
Судом встановлено, що поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак останній від проходження огляду відмовився.
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Отже, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимогу п. 2.5 ПДР.
Таким чином, суддя оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд при накладенні стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - транспортного засобу. Беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, що перебувають у стані сп'яніння, законодавець у нормах багатьох правових актів встановив заборону на допуск зазначених осіб до керування транспортними засобами.
Враховуючи викладене, а також той факт, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобомелектроскутером без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, суд вважає, що необхідним і достатнім стягненням для правопорушника є накладення стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284,317-1, 307, 308, ч. 1 ст. 130 КпАП України,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави (р/р-UA848999980313080149000015001 ЄДРПОУ (код отримувача) 37607526, МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Отримувач: ГУК Одеської області) у розмірі однієї тисячи неоподатковуваних мінімумів у сумі 17000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів - ГУК в Одеській області /Київський район/ 22030101, код отримувача (код за ЄРПОУ) - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, у відповідності до вимог ч.2 ст.308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Войтов Г. В.