25 вересня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/12357/24
Провадження № 33/4820/473/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Забєліної І.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Дембіцького С.О., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої - адвоката Панькової О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2024 року,-
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, тимчасово не працюючу, мешканку АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП та наскладено на неї стягнення у виді громадських робіт на строк 30 годин.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
За постановою суду, 19.04.2024 року близко 20 години ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 вчинила відносно своєї сестри ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме дії психологічного характеру, що полягали у висловлюваннях в сторону своєї сестри ОСОБА_2 нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої.
В поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2024 року відносно неї та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Вказує, що судом порушено вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП, необґрунтовано відхилено клопотання про допит у якості свідка батька ОСОБА_1 , який був присутнім під час розмови з потерпілою ОСОБА_2 , не надано можливості скористатися правничою допомогою.
Суд невірно встановив дійсні обставини справи.
Докази на які посилається суд не свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Так, наявний в матеріалах справи відеозапис, зроблений працівниками поліції. свідчить лише про вручення ОСОБА_1 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, а відеозапис ранішньої розмови стверджує про негативне, принизливе ставлення ОСОБА_2 , до батька.
Проте, записи з нагрудних камер працівників поліції містять інформацію щодо всієї події, за наслідками чого був складений протокол. Проте, ці записи не були долучені до матеріалів справи, та отримані ОСОБА_1 лише 04.06.2024 на своє звернення.
Вказані записи не свідчать про факт нецензурної лайки ОСОБА_1 щодо сестри, а підтверджують негативне ставлення ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та батька, і небажання приходу ОСОБА_1 до батька, її образи та приниження ОСОБА_1 і батька.
Постанова суду фактично ґрунтується лише на пояснення ОСОБА_2 .
В матеріалах справи відсутні пояснення батька ОСОБА_1 , хоча такі пояснення в нього відбирались.
Заслухавши доповідь судді апеляційного, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Дембіцького С.О. на підтримку доводів поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги, пояснення, потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої - адвоката Панькової О.Ю., перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
При розгляді справи суд першої інстанції вказаних вимог закону не дотримався.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 27.04.2024 серії ВАД №092793 у вину ОСОБА_1 ставиться те, що вона 19.04.2024 близко 20 години перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 вчинила відносно своєї сестри ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме дії психологічного характеру, що полягали у висловлюваннях в сторону своєї сестри ОСОБА_2 нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Санкція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 7 грудня 2017 року.
Відповідно до п.3 ст.1 Закону № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 Закону № 2229-VIII).
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю особи.
Адміністративним правопорушенням є не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
В судових засіданнях суду першої інстанції та апеляційного суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили, що в них виникають постійні конфлікти з приводу проживання та утримання їх спільного батька ОСОБА_3 .
На думку апеляційного суду суперечка (конфлікт), про який йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення від 27.04.2024 серії ВАД №092793 не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Саме по собі вживання нецензурної лайки не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки, ці дії обов'язково мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди, у даному випадку, психічному здоров'ю потерпілої.
З фабули протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, що конфліктна ситуація викликала у потерпілої ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю.
І матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували настання наслідків, передбачених диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення від 27.04.2024 серії ВАД №092793, у якому зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, на який суд першої інстанції посилається, як на доказ вини ОСОБА_1 , сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та не є достатнім доказом вини.
Покази потерпілої ОСОБА_2 про вчинення щодо неї ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру, також не підтверджені іншими доказами.
З доданих до апеляційної скарги ОСОБА_4 копії аудіозапису телефонної розмови ОСОБА_5 і ОСОБА_1 19.04.2024, копії відеофіксації патрульної поліції 19.04.2024 видно, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує побутовий конфлікт з приводу проживання та утримання їх спільного батька ОСОБА_3 .
Вказані записи спростовують твердження суду про наявність в діях ОСОБА_1 психологічного насильства щодо ОСОБА_2 .
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та кладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції не може залишатися в силі, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З врахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1.ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК