Справа № 607/14894/24Головуючий у 1-й інстанції Кунець Н.Р.
Провадження № 33/817/608/24 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія -
26 вересня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю: захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвоката Кантелюка Т.-Т.Ю.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Кантелюка Т.-Т.Ю.., на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 липня 2024 року,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Як визнав суд, 24 червня 2024 року о 08 год. 37 хв. в м. Тернополі, вул. М. Кривоноса, 11 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz S320, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився в категоричній формі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Кантелюк Т.-Т.Ю., вважає дану постанову незаконною і необґрунтованою, ухваленою з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження з власної волі та з метою вчинити, приховати адміністративне правопорушення чи уникнути відповідальності, а тому такі його дії не можна кваліфікувати як склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КупАП.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що що під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 йому не було належно роз'яснено і забезпечено реальне право на правову допомогу адвоката, що є порушенням права на захист.
Також зазначає, що працівники патрульної поліції замість того, щоб виконувати покладені на них обов'язки, а саме оформлення направлення для проходження медичного огляду на стан сп'яніння, здійснювали тиск на ОСОБА_1 та безпідставно проводили поверхневу перевірку.
Зважаючи на вищевикладене, захисник переконаний, що працівниками поліції не було дотримано вимог статті 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Звертає також увагу на докази відсутності стану наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , якими є довідка про проходження огляду у “КНП “ТОНЦСНЗ», проведеного 24.06.2024 р. за заявою останнього.
Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 липня 2024 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кантелюка Т.-Т., які повністю підтримали подану апеляційну скаргу та, з наведених у ній мотивів, просять скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 23 липня 2024 р. та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою вставлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №710331 від 24 червня 2024 року, 24 червня 2024 року о 08 год. 37 хв. в м. Тернополі, вул. М. Кривоноса, 11 водій ОСОБА_1 керував ТЗ Mercedes-Benz S320 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився.
В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень, що також підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Так, оглянутим в судовому засіданні відеоматеріалом, що зафіксований нагрудною камерою працівника патрульної поліції та відеореєстратором із службового автомобіля встановлено, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР України.
В матеріалах справи міститься копія постанови серії ББА №050381 від 24 червня 2024 року про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП. (а.с. 4)
Також відеозаписом з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу поліцейським повідомлено водієві ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки наркотичного сп'яніння, після чого запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння безпосередньо в закладі охорони здоров'я, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився у категоричній формі. На запитання поліцейського чи усвідомлено він відмовляється від проходження огляду, ОСОБА_1 відповів: “Я зрозумів, я свідомо відмовляюсь від проходження».
Відтак, працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 , що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. На запитання працівника поліції чи бажає ОСОБА_1 скористатись якимись з роз'яснених йому прав, ОСОБА_1 відповів: «Безпосередньо в суді буду користуватися» (08 хв. 08 сек. відеозапису, що відповідає фактичному часу 08 год. 44 хв. 26 сек.). Тому доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Твердження апелянта про те, що працівники патрульної поліції замість того, щоб виконувати покладені на них обов'язки, а саме оформлення направлення для проходження медичного огляду на стан сп'яніння, здійснювали тиск на ОСОБА_1 та безпідставно проводили поверхневу перевірку апеляційний суд вважає безпідставними та голослівними.
Доводи апеляційної скарги у частині того, що працівниками патрульної поліції не забезпечено реальне право на правову допомогу адвоката при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про порушення права останнього на захист, оскільки під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення не вирішується питання про його адміністративну відповідальність, а є лише фіксується факт правопорушення, висновок щодо якого вправі зробити суд.
Тому, доводи апелянта про порушення його права на захист для суду є непереконливі.
Також, апеляційний суд погоджується з оцінкою, наданою місцевим судом доводам сторони захисту щодо відсутності стану наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , яка базується на медичній довідці про проходження ним медичного огляду за заявою 24.06.2024 р. Суд першої інстанції правильно не взяв такі докази до уваги, оскільки медичний огляд, на який посилається апелянт, проведено з порушенням порядку, встановленого ст.266 КУпАП.
З огляду на вказані вище докази, які належним чином досліджені судом першої інстанції, вважаю, що дії працівників поліції при проведенні огляду на стан наркотичного сп'яніння водія ОСОБА_1 , узгоджуються з приписами ст.266 КУпАП та відповідають вимогам Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р № 1452/735.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, даних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав, зокрема, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі останній категорично відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у зв'язку з неповнотою судового розгляду, а також порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 24 червня 2024 року реалізував своє право керувати транспортним засобом транспортним засобом «MERCEDES-BENZ», державний номерний знак НОМЕР_1 , тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Виходячи з аналізу досліджених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним.
Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 липня 2024 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя