П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5344/24
Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,
суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 420/5344/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.01.2024 № 2069/03-16 (о/р № 951140109072) "Про відмову гр. ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу", прийняте за результатом розгляду заяви від 17.01.2024 до Відділу обслуговування громадян № 1 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про призначення/переведення (перерахунок) пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 17.01.2024 р. призначити/перевести(перерахувати) ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.02.2024 № 33-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 15.01.2024 № 1500-0602-8/7561 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих ОСОБА_1 за формами, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 р. № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 № 180/30048;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 17.01.2024 перерахувати, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.02.2024 № 33-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 15.01.2024 № 1500-0602-8/7561 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих ОСОБА_1 за формами, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 № 180/30048.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є отримувачем пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 17.01.2024 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII). Рішенням від 24.01.2024 № 951140109072 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно відмовило у призначенні пенсії по інвалідності як державного службовця, оскільки такого виду пенсії чинним законодавством не передбачено. Позивач вважає свої права порушеними, а рішення відповідача протиправним, тому звернулась до суду з даним позовом.
12.03.2024 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що починаючи з 01.05.2016 державним службовцям за нормами закону № 3723-ХІІ призначаються лише пенсії за віком. Пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" після набуття чинності Законом № 889-VIII не призначаються. Пенсії по інвалідності та у разі втрати годувальника, а також пенсії державним службовцям, які не мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ (не досягли пенсійного віку, не мають необхідного страхового стажу, не мають необхідно спеціального стажу станом на 01.05.2016), призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
12.03.2024 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058-VІ. У переведенні на пенсію згідно з Законом № 889-VІІІ відмовлено, оскільки Законом № 889-VІІІ цей вид пенсії не передбачений. Також наголошує на дискреційності повноважень органів Пенсійного фонду щодо призначення/переведення пенсій.
25.03.2024 позивач надала відповідь на відзив відповідача-2, в якому заперечила проти доводів та аргументів, викладених у ньому. На думку позивача, оскільки вона є особою з інвалідністю ІІ групи, станом на 01.05.2016 займала посаду державної служби та мала стаж державної служби більше 10 років (13 років 10 місяців), а на день звільнення з державної служби, тобто станом на 10.01.2024, мала стаж державної служби більше 20 років (21 рік 6 місяців), то вона має право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
09.04.2024 відповідач-2 надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому повторно наголосив на тому, що переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу" не передбачене чинним законодавством.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 15.04.2024 у справі № 420/5344/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368) від 24.01.2024 № 951140109072 про відмову в переведенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності, призначену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII з 17.01.2024, здійснити розрахунок та виплату пенсії у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідці Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 07.02.2024 № 33-Ф та довідці Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 15.01.2024 № 1500-0602-8/7561.
В решті позовних вимог відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не звернув увагу, що у спірних правовідносинах підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п.п.10, 12 р. ХІ "Прикінцеві та перехідні положень" Закону №889-VIII, і норми, передбачені ст. 37 Закону №3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж;
- суд першої інстанції не врахував, що підстави для призначення/переведення (перерахунку) пенсії позивачці відповідно Закону України «Про державну службу» відсутні;
- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.
Позивачка надала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058 -IV.
Відповідно до довідки серії МСЕ № 070002 від 26.04.2000 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить наступні відомості про стаж роботи позивача на посадах, віднесених до посад державних службовців:
записи за № 4 та № 5від 01.07.2002 р. позивач прийняла присягу державного службовця та їй присвоєно 15 ранг державного службовця;
запис за № 6 від 01.07.2004 р. позивачу присвоєно 14 ранг державного службовця;
запис за № 8 від 29.06.2006 р. позивачу присвоєно 13 ранг державного службовця;
запис за № 12 від 20.08.2015 р. позивачу присвоєно 12 ранг державного службовця;
запис за № 13 від 01.05.2016 р. позивачу присвоєно 6 ранг державного службовця;
запис за № 18 від 04.05.2019 р. позивачу присвоєно 5 ранг державного службовця.
17.01.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України № 1058-IV, на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону № 889-VIII.
За принципом екстериторіальності дана заява розглянута Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішенням відповідача від 24.01.2024 № 951140109072 відмовлено у переведенні позивача на пенсію по інвалідності, згідно Закону № 1058-IV, відповідно до ст. 37 Закону № 889-VIII у зв'язку із відсутністю даного виду пенсії.
Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 07.02.2024 № 30-Ф позивач працювала в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області на посаді головного спеціаліста, заробітна плата станом на січень 2024 року становить: посадовий оклад 13633,00 грн., надбавка за ранг (5 ранг) - 600 грн., надбавка за вислугу років (30 %) - 4089,90 грн., всього: 18322,99 грн.
За довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 15.01.2024 № 1500-0602-8/7561, середні розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2023 року, що передує місяцю звернення становили: надбавка за інтенсивність - 20468,78 грн., премія - 1160,00 грн., інші виплати - 6,68 грн. всього - 21635,46 грн.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачка є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, при цьому, на станом на 01.05.2016 займала посаду державної служби та мала не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, суд дійшов висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст.37 Закону № 3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до ст. 90 ЗУ «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VІІІ), який набрав чинності з 01.05.2016, встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закона України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із п.10 р. XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закона України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закона України "Про державну службу" від 16 грудня 1993р. №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до п.8 р. XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016р. на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Так, згідно з ч.1 ст.37 Закона України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII (далі -Закон №3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абз.1 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону №3723-XII, пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах.
Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч.1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст.37 Закону № 3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч.12 ст.37 Закону № 3723-XII).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, при цьому, на станом на 01.05.2016 займала посаду державної служби та мала не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції оскільки позивачка є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, а відтак вона має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.
Доводи апеляційної скарги.
Аргументи апелянта щодо необхідності застосування норм, визначені п.п.10, 12 р. ХІ "Прикінцеві та перехідні положень" Закону №889-VIII, і норми, передбачені ст.37 Закону №3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж, апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Колегія суддів зазначає, що означені доводи ґрунтуються на помилковому трактуванні законодавчих норм, оскільки Закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 420/5344/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк