24 вересня 2024 року м. Рівне №460/5340/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доКостопільського відділу Державної міграційної служби України у Рівненській області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_2 (далі - відповідач) звернулася з позовом до Костопільського відділу Державної міграційної служби України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Костопільського відділу Державної міграційної служби України в Рівненській області у видачі паспорта у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
- зобов'язати Костопільський відділ Державної міграційної служби України в Рівненській області видати паспорт у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Позов обґрунтовано тим, що позивач у зв'язку з одруженням та зміною дошлюбного прізвища звернулася до відповідача із проханням оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. У заяві повідомила про відмову від оформлення паспорта у формі ІD-картки та незгоду на обробку персональних даних. Відповідач відмовив у видачі паспорта у формі книжечки у зв'язку із відсутністю відповідного рішення суду про зобов'язання органу державної міграційної служби оформити та видати такий документ. Позивач вважає, що таким чином відповідач грубо та безпідставно порушує її законні права та інтереси.
Ухвалою суду від 06.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (до структури якого належить Костопільський відділ Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області) надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано про те, що заява позивача щодо обміну паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку із зміною прізвища була подана з порушенням норм чинного законодавства, а тому розглянута відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян". На вказану заяву надано відповідь та роз'яснено порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Твердження позивача про те, що їй протиправно відмовлено в отриманні паспорта не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки за відсутності рішення суду про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у відповідача відсутні правові підстави для його видачі. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою суду від 10.09.2024 позовну заяву залишено без руху як таку, що подано без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 24.09.2024 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
14.03.2024 Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (актовий запис від 14.03.2024 №38). Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - " ОСОБА_4 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо обміну паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку зі зміною прізвища.
На зазначену заяву відповідач листом від 19.04.2024 повідомив позивача про те, що оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки можливе на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання управління державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки. За відсутності відповідного рішення суду відсутні правові підстави для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 32 Конституції України закріплено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III визначено, що документом, який підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення №2503-ХІІ).
Згідно з п.п.1, 3 Положення №2503-ХІІ, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пункт 5 Положення №2503-ХІІ містить опис паспортної книжечки, її форми та змісту, а також порядок заповнення.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, регулюються Законом України від 20.11.2012 №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон №5492-VI).
Відповідно до ч.2 ст.14 Закону №5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Таким чином, законодавством передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Згідно з ч.1 ст.16 Закону №5492-VI, оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 1 статті 21 Закону №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Згідно із ч.3 ст.13 Закону України №5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 №302 (далі - Постанова №302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
Згідно з п.2 Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII; з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється (п.3 Постанови №302).
У силу вимог п.16 Положення №2503-ХІІ, обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові.
Пунктом 1 Розділу IV "Обмін паспорта" Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 (далі - Тимчасовий порядок) встановлено, що обмін паспорта здійснюється в разі: зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження.
Пунктом 17 Положення №2503-ХІІ та п.2 Розділу IV "Обмін паспорта" Тимчасового порядку визначено перелік документів, які необхідно подати заявнику для обміну паспорта.
Таким чином, передумовою для обміну паспорта громадянина України є звернення особи до уповноваженого органу із заявою встановленого зразка з долученням відповідного переліку документів.
Судом встановлено, що позивач звернулася до відповідача із заявою про обмін паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку із зміною прізвища.
Оскільки позивачу не було запропоновано відповідачем бланку заяви для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, твердження останнього про те, що заява у довільній формі є не заявою, а зверненням, у зв'язку з чим не підлягає розгляду саме як заява про видачу паспорта громадянина України, є безпідставними.
Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302, передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, зокрема вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Тобто, безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні дані особи.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI (далі - Закон №2297-VI), мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону №2297-VI).
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч.5, 6 ст.6 вказаного Закону).
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та ненадмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
При цьому, суд звертає увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює порушення конституційних прав такої особи.
Суд зазначає, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Як встановлено судом, спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з відмовою відповідача видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-XII.
З огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову (зокрема, щодо відмови позивача від обробки її персональних даних), а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).
Зважаючи на положення статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, правові висновки Великої палати Верховного Суду, викладені в постанові 19.09.2018 у вказаній зразковій справі, є обов'язковим для судів при ухвалені рішень у типових справах.
У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону №5492-VI, на відміну від норм Положення №2503-ХІІ, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.
На переконання Великої Палати Верховного Суду це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було "встановлене законом"), не є "необхідним у демократичному суспільстві". Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у формі книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у формі ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
За викладеними підставами Велика Палата Верховного Суду вказала на протиправність дій територіального органу ДМС з відмови у видачі особі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-XII.
Враховуючи наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі, суд погоджується з доводами позивача.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності відмови у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, сплачений за подання цього позову судовий збір слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Костопільського відділу Державної міграційної служби України у Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Костопільського відділу Державної міграційної служби України у Рівненській області у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.
Зобов'язати Костопільського відділу Державної міграційної служби України у Рівненській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Костопільського відділу Державної міграційної служби України у Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одлинадцять) гривень 20коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Костопільський відділ Державної міграційної служби України у Рівненській області (вул.Коперника, 15, м.Костопіль, Рівненський район, Рівненська область,35000, ідентифікаційний код юридичної особи 37829784).
Рішення складено 24 вересня 2024 року.
Суддя О.М. Дудар