Справа № 420/22622/24
24 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ГІДРОПРОМ» (код ЄДРПОУ 31292870; адреса: вул. Середня, 83-Б, м. Одеса, 65005) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
18 липня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ГІДРОПРОМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, у якій представник позивача просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.04.2024 року №10963385/31292870;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну від 21 грудня 2023 року №57, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “ГІДРОПРОМ» (код ЄДРПОУ: 31292870), датою її фактичного подання.
стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГІДРОПРОМ» (код ЄДРПОУ: 31292870, рахунок: НОМЕР_1 в АТ “ПУМБ» м. Київ, МФО банку 334851) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого судового збору в розмірі 6056грн.
стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГІДРОПРОМ» (код ЄДРПОУ: 31292870, рахунок: НОМЕР_1 в АТ “ПУМБ» м. Київ, МФО банку 334851) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 38000грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 23.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст. 262 КАС України).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в межах здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «ГІДРОПРОМ» уклав договір поставки № 86 від 22.03.2023 року з покупцем ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22». Відповідно до умов укладеного договору поставки п. 1.1. ТОВ "ГІДРОПРОМ" (Постачальник) зобов'язується передати у встановлені терміни товар у власність ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22» (Покупець) відповідно до поданого Покупцем замовлення, Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.
14.12.2023 року ТОВ «ГІДРОПРОМ» виставило ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22» рахунок на оплату № 912 (на суму 295 428,00 грн) в якому чітко визначено підставу для оплати - Договір № 86 від 22.03.2023 року, товари, що підлягають поставці - водонагрівачі акумуляційні електричні побутові, їх кількість, вартість, та інші необхідні в силу положень чинного законодавства України умови. 21.12.2023 року Сторонами підписано видаткову накладну № 891 відповідно до умов укладеного договору та рахунку на оплату № 912 від 14.12.2023 року. Цього ж дня товар було поставлено Покупцю відповідно до товарно-транспортної накладної та рахунку. Покупець здійснив оплату у повному обсязі, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 1 від 19.01.2024 року.
За фактом здійснення господарської операції ТОВ «ГІДРОПРОМ», у відповідності до ст. 201 ПКУ було складено та подано на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №57 від 21.12.2023.
Згідно отриманої квитанції №1 податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 21.12.2023 № 72 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8516, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=2.5461%, "Рпоточ"=1282872.72. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
22.04.2024 року позивачем на виконання цих вимог було направлено ГУ ДПС в Одеській області повідомлення №48 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. До повідомлення позивач додав пояснення вих. №48 від 22.04.2024 року щодо реальності здійснення господарської операції по податкові накладній від 21.12.2023 року № 57, реєстрація якої була зупинена. Позивач надав необхідні документи на підтвердження реальності господарської операції з поставки партії товарів Покупцю ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22», натомість, пояснення та долучені документи не були враховані Комісією та без конкретизації підстав було ухвалено рішення № 10963385/31292870 від 25.04.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 57 від 21.12.2023 року.
Позивач оскаржив рішення від 25.04.2024 року до ДПС України, але рішенням від 08.05.2024 року №29029/31292870/2 скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Позивач не погоджується з вищенаведеним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної №57 від 21.12.2023р. в ЄРПН, вважає його необґрунтованим та таким, що прийнято незаконно без дослідження та встановлення фактичних обставин підтвердження реальності здійснення операції позивачем.
06.08.2024 року до суду надійшов відзив на позов від представника ГУ ДПС в Одеській області (сформований в системі «Електронний суд» 05.08.2024), у якому представник зазначив, що не погоджується з доводами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним, а надіслані позивачем пояснення та додані документи неможливо вважати достатніми для розкриття та підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 57 від 21.12.2023р. Обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язання зареєструвати податкові накладні з приводу ТОВ «ГІДПРОПРОМ» були прийнятті у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку №520. На розгляд комісії регіонального рівня не було надано розрахункові документи або банківські виписки з особових рахунків, складські документи.
Позовні вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасними, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.
Щодо клопотання про стягнення з контролюючого органу витрат на правову допомогу, - розмір гонорару з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги. Ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому Головне управління ДПС в Одеській області вважає справедливим призначити позивачеві компенсацію витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2023 рік станом на час звернення з позовом до суду.
13.08.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив від ТОВ «ГІДРОПРОМ», у якій позивач зазначив, що не погоджується з доводами відповідача та наголошує про те, що у відзиві на адміністративний позов податковий орган не спростував аргументи позивача стосовно суті позовних вимог викладені в адміністративному позові, а у відповідності до приписів п. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Податковим органом у відзиві наводяться аргументи та факти, які взагалі не відповідають дійсним обставинам. Жодні додаткові обставини або посилання на додаткові докази, які спростовують доводи позивача щодо неправомірності оскаржуваних позивачем рішень в відзиві на адміністративний позов податковим органом не наводяться. Позивач звертає увагу суду на той факт, що вирішення даної справи вкрай вагомо впливає на його репутацію та ведення ним власної господарської діяльності. Неправомірні дії відповідача з приводу не реєстрації податкових накладних спричинили негативну реакцію з боку покупців позивача, відсутність через це нових замовлень на продукцію та, як наслідок, зупинення торгівлі, що загрожує повному зупиненню господарської діяльності та залишенню працівників позивача без роботи.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач звернув увагу на те, що до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо. Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг, адвокатський гонорар зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Отже, враховуючи об'єм позовної заяви та покладених в її основу документів та доказів, час затрачений на її складення та оформлення, враховуючи вагому кількість додатків та критичне значення цієї справи для подальшої діяльності позивача, вказаний спір потребував значних затрат часу адвоката, підготовка цієї справи до розгляду у суді вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, тому вартість правничої допомоги у сумі 38000грн. є співмірною із складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Копія ухвали суду від 23.07.2024 року про відкриття провадження була доставлена до “Електронного кабінету» відповідача ДПС України 23.07.2024 року, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа, сформованою 24.07.2024 року (а.с.196). У встановлений судом строк відзив на позовну заяву надано не було без поважних причин.
Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до наданої суду виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІДРОПРОМ» (код ЄДРПОУ 31292870) зареєстровано як юридична особа; місцезнаходження: Україна, 65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Середня, буд.83-Б.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: 27.51 Виробництво електричних побутових приладів; 27.52 Виробництво неелектричних побутових приладів; 28.92 Виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 69.10 Діяльність у сфері права; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 81.21 Загальне прибирання будинків.
22.03.2023 року ТОВ «ГІДРОПРОМ» (Постачальник) уклав договір поставки № 86 від 22.03.23 року з ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22» (Покупець) (а.с. 130-133).
За умовами договору поставки ТОВ "ГІДРОПРОМ" зобов'язується передати у встановлені терміни товар у власність ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22» відповідно до поданого Покупцем замовлення, Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.
На виконання умов договору позивач 21.12.2023 року поставив ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22» товар згідно видаткової накладної № 891 від 21.12.2023р. на загальну суму 295 428,00 грн, в т.ч. ПДВ 49 238,00 грн (а.с. 145).
За результатом здійснення господарської операції поставки ТОВ «ГІДРОПРОМ» у відповідності до приписів п.п. 201.1., 201.10. ПКУ відповідно до приписів п.п. «б» пункту 187.1 ст. 187 ПКУ, на підставі видаткової накладної № 891 від 21.12.2023 р. (а.с. 145) склало та подав для реєстрації в ЄРПН податкову накладну від 21.12.2023 № 57 на суму 295 428,00 грн, в т.ч. ПДВ 49 238,00 грн (а.с. 18), про що свідчить квитанція від 27.12.2023 року (а.с. 20).
Зі змісту цієї квитанції вбачається, що документ збережено, проте реєстрація податкової накладної зупинена, на підставі п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 21.12.2023 № 57 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8516, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=2.5461%, "Рпоточ"=1282872.72 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
На виконання п. 11 Порядку №1165 та у відповідності п. 4 порядку № 520 позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення № 48 від 22.04.2024 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, із додатками у кількості 23 документів (а.с. 21). Вказано, що податкова накладна виписана на відвантаження продукції власного виробництва.
Факт отримання повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, із додатками не заперечується відповідачем у відзиві.
З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено у реєстрації: податкової накладної № 57 від 21.12.2023 року - рішенням за № 10963385/31292870 від 25.04.2024р. (а.с. 149-150). Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у вказаному рішенні зазначено: «надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.
Позивачем було подано скаргу на вищевказане рішення (а.с. 151), за результатами розгляду якої ДПС України 08.05.2024 прийнято рішення №29029/31292870/2 від 08.05.2024р. (а.с. 177-178), яким скаргу залишено без задоволення, а рішення - без змін.
Не погодившись із рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: за № 10963385/31292870 від 25.04.2024р., позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить оскаржуване рішення визнати протиправним та скасувати, а також зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати відповідну податкову накладну.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну № 57 від 21.12.2023 та надіслано її до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, зазначені норми податкового законодавства конкретизуються у нормах постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, якою затверджені Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пунктів 3,5 Порядку зупинення №1165, Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податків; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 10 млн. гривень; значення показника D, становить більше 0,05, значення показника Pпоточ є менше ніж значення Pмакс; 4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена виключно операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором, які зазначені у врахованій таблиці даних платника податку за умови, що стосовно платника податку, який подав такі податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; тощо.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків використовуються показники, визначені п. 2-1 даного Порядку.
Відповідно до п. 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно п. 8 цього Порядку платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги» (пункт 3).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п. 4).
Відповідно до п. 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9).
Згідно з п. 10 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до п. 11 вказаного Порядку № 520, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути конкретно вказані (підкреслені).
Первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до висновку про його протиправність.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.
При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що невідповідність вимог контролюючого органу при зупиненні реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог, які не є чітко та зрозуміло сформульованими.
Згідно з п.11 Порядку № 1165, у квитанції? про зупинення реєстрації? податкової? накладної? / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, а саме змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, при зупиненні реєстрації податкової накладної контролюючим органом не було вказано конкретного переліку документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН, підставою для такого зупинення став п.1 Критеріїв ризиковості здіи?снення операцій.
Відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до постанови Кабміну України №1165) таким критерієм є: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Відповідачами не пояснено та не доведено, що складені та подані позивачем первинні документи та надані пояснення щодо видів господарських операцій та наявності можливості їх здійснення не є достатніми для реєстрації податкової накладної.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здіи?снення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з ризиковістю операцій, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своі?х поясненнях та які саме документи слід надати.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові по справі №380/2365/21 від 27.01.2022 року.
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без будь-якої конкретизації.
Тобто, у вказаній вище квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку відповідача, ознак ризиковості здійснення операції.
Разом із позовною заявою позивачем надано до суду, зокрема, договір поставки № 86 від 22.03.2023 року, за результатами постачання за яким позивачем складено податкову накладну № 57 від 21.12.2023 року, відповідну видаткову накладну, повідомлення про зарахування коштів, оборотно-сальдову відомість, товарно-транспортну накладну, статут ТОВ «ГІДРОПРОМ», тощо.
Суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 57 від 21.12.2023 року.
Однак, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам та наданих до них документам не надав, оспорюване рішення не містить мотивів неврахування наданих позивачем пояснень та наданих документів, тому суд вважає необ'єктивним та необґрунтованим твердження відповідача щодо правомірності оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 57 від 21.12.2023 року.
Можливість виконання платником податку обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Правова позиція подібного змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 у справі №826/10649/17, від 28.10.2019 у справі №640/983/19.
Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.
Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо необхідного переліку документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до застосування суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, маючи на меті реєстрацію ПН.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів - Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі №500/1836/22, від 27 квітня 2023 року у справі № 460/8040/20.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Судом установлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Позивачем були надані документи, які підтверджували фактичне здійснення операції, кількісні та вартісні показники цієї операції та були достатніми для реєстрації податкової накладної, зворотнього відповідачами не доведено.
Відповідачами не обґрунтовано, чому надані пояснення та докази не були враховані при прийнятті рішень, не надані докази розгляду та оцінки цих доказів на засіданні Комісії.
Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних повинне містити чіткі підстави для такої відмови - Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №0340/1641/18, від 11 липня 2023 року у справі № П/811/1153/17.
Суд окремо звертає увагу на те, що підстави відмови у реєстрації ПН № 57 від 21.12.2023 року, а саме надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, не узгоджується із зауваженнями відповідача, викладеними при зупиненні реєстрації податкової накладної.
Які конкретно із поданих позивачем документів (їх копій) складені або оформлені із порушеннями законодавства та у чому саме полягають такі порушення відповідачем у рішенні не зазначено.
Відзив на позов містить покликання на неподання позивачем з поясненнями розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, складських документів для підтвердження наявності основних засобів, тощо (а.с.209-210), проте оскаржуване рішення таких підстав для відмови у реєстрації податкової накладної не визначає.
Оскаржуване рішення описаних у відзиві підстав у відзиві не містить взагалі.
У розділі «Додаткова інформація» не конкретизовано, які конкретно документи з загального переліку складені з порушенням законодавства.
З огляду на вищевикладене, рішення № 10963385/31292870 від 25.04.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 21.12.2023 №57 не відповідає критерію обґрунтованості.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10963385/31292870 від 25.04.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 21.12.2023 № 57 є протиправним підлягає скасуванню.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частина 3 статті 245 КАС України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Вирішуючи позовні вимоги позивача про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить з наступного.
Приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно з положеннями пп. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже повноваження з реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну податкову службу України (з урахуванням організаційних змін податкових органів).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №57 від 21.12.2024 року, а заперечення ГУ ДПС в Одеській області у цій частині відхиляє.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі “Компанія “Вастберга таксі Актіболаг» та Вулік проти Швеції» визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.
Відповідачами законність оскаржуваного рішення не доведена, а аргументи ГУ ДПС в Одеській області суд відхиляє з вищенаведених підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 6056грн., але сплаті підлягав судовий збір у сумі 3028грн., оскільки позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Суд на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України дійшов висновку про стягнення з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ГІДРОПРОМ» суму сплаченого судового збору у розмірі 1514грн. та такої ж суми з ДПС України, оскільки спір виник внаслідок неправомірної відмови у реєстрації податкової накладної ГУ ДПС України в Одеській області та залишення відповідного рішення без змін ДПС України за наслідками адміністративного оскарження, тобто спір в суді виник внаслідок неправильних дій обох відповідачів.
Решта зайво сплачених коштів по сплаті судового збору може бути повернута за відповідною заявою позивача ухвалою суду.
Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 38000грн., які складаються з послуг (а.с.201-202):
- збір інформації, документів та матеріалів, що стосуються блокування податкової накладної №57 від 21.12.2023 року - 4000,00 грн;
- правовий аналіз укладеного договору між ТОВ «ГІДРОПРОМ» та ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22», складених первинних та бухгалтерських документів щодо господарської операції по податковій накладній №57 від 21.12.2023 року - 10 000,00 грн;
- надання усних та письмових консультацій та роз'яснень щодо правових питань, що стосуються неправомірності блокування податкової накладної №57 від 21.12.2023 року податковим органом та визначення перспективи у справі щодо судового порядку розблокування, побудова стратегії захисту прав клієнта - 2000,00 грн;
- правовий аналіз законодавства та пошук нової судової практики щодо блокування податкових накладних - 2000,00 грн;
- формування доказів, складання правової позиції, що стосується блокування податкової накладної №57 від 21.12.2023 року - 2000,00 грн;
- написання та оформлення позовної заяви - 14 000,00 грн;
- формування, підготовка відповідно до структури позовної заяви та засвідчення належним чином додатків, в тому числі виготовлення копій документів відповідно до кількості сторін по справі - 4000,00 грн.
Судом встановлено, що позивач в підтвердження понесених витрат надав суду копії доказів: договір № 32/24 від 15.04.2024 року про надання правничої допомоги, укладений АБ «Дениса Приміча» з ТОВ «ГІДРОПРОМ» (а.с.182-185), додаток до договору № 32/24 від про надання правничої допомоги від 09.05.2024 року (а.с.186), детальний опис надання послуг професійної правничої допомоги (а.с.187), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.189), ордер на надання правничої допомоги (а.с.190), акт приймання-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 19.07.2024 року (а.с.201-202).
Відповідно ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.ч.3-4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем заявлене клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки, розмір гонорару з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги. Ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому Головне управління ДПС в Одеській області вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2023 рік станом на час звернення з позовом до суду.
Суд з чим частково погоджується з огляду наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Суд погоджується з доводами позивача про документальне підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, відхиляючи аргумент відповідача, що ці витрати мають бути фактично понесені/сплачені як гонорар адвокату на момент вирішення справи.
Враховуючи те, що дана справа не є справою значної складності, має невеликий обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд, з урахуванням категорії та складності справи, вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката 38000грн. є непропорційним до предмету спору та обсягу наданих адвокатом послуг, які суд вважає розумними до визначення у сумі 5000грн. для цілей розподілу між сторонами, зменшуючи їх вартість за клопотанням відповідача.
На підставі ч.1 ст.139 КАС України суд покладає витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000грн. на відповідачів в рівних частках, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій обох відповідачів.
Решту витрат на професійну правничу допомогу суд покладає на позивача.
Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ГІДРОПРОМ» (код ЄДРПОУ 31292870; адреса: вул. Середня, 83-Б, м. Одеса, 65005) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; адреса: вул. Семінарська, буд.5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.04.2024 року №10963385/31292870.
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21 грудня 2023 року № 57, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “ГІДРОПРОМ» (код ЄДРПОУ: 31292870), датою її первинного подання до ЄРПН.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГІДРОПРОМ» (код ЄДРПОУ 31292870; адреса: вул. Середня, 83-Б, м. Одеса, 65005) суму сплаченого судового збору у розмірі 1514(одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00коп. та 2500(дві тисячі п'ятсот) грн. 00коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГІДРОПРОМ» (код ЄДРПОУ 31292870; адреса: вул. Середня, 83-Б, м. Одеса, 65005) суму сплаченого судового збору у розмірі 1514(одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00коп. та 2500(дві тисячі п'ятсот)грн. 00коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян