Справа № 420/13738/24
16 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Собчук Є.В.,
за участю:
представника позивача - Субботіної Л.В.,
представника відповідача - Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ від 30.04.2024 р. № 22-дс "Про завершення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення" про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 - начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є державним службовцем й обіймає посаду начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області. Наказом від 30.04.2024 р. № 22-дс "Про завершення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення" відносно позивача застосовано дисциплінарного стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2. ст.65 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), що виразилось у порушені п.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 р. № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII), а саме: здійснення протягом тривалого часу дій в умовах порушення вимог п.п.7.2, 7.3 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах ДПС України, затвердженого Наказом ДПС від 15.05.2020 р. №216 (далі - Порядок № 216), п.п.4.2, 5.1 Правил етичної поведінки в органах ДПС, затвердженого Наказом ДПС від 02.09.2019 р. № 52 (далі - Правила № 52) із пов'язаних з використанням наданого для виконання функціональних повноважень доступу до ІЕС "Податковий блок" для перегляду інформації по платниках податків стосовно врегульовано потенційний конфлікт інтересів. Позивач вважає, що висновки дисциплінарної комісії є передчасними, упередженими та такими, що не ґрунтується на законі та суперечить реальним фактам. Зазначає, що матеріали дисциплінарної справи не містять усіх необхідних обов'язкових документів, зокрема: тих, які підтверджують проведення засідань Дисциплінарної комісії, формування порядку денного, ознайомлення працівника з матеріалами дисциплінарної справи (та/або підтвердження ознайомлення, дати, тощо), деякі документи без підписів/або відсутні підписи усіх членів комісії, з окремих документів не видається можливим джерело формування, час та дату, відсутні пояснень безпосереднього керівника, що свідчить з однієї сторони про неналежність порядку роботи дисциплінарної комісії, порушення прав працівника надавати пояснення по суті інкримінованого дисциплінарного проступку, висловлювати свою думку, заявляти клопотання та зауваження, а з іншої сторони - неналежність формування матеріалів дисциплінарної справи та неможливість визначення приналежності посадової особи до відповідних дій. Окрім цього, Порядком № 1039 передбачено, що дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами чого приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарно відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Однак зазначені протоколи в матеріалах справи не міститься, що свідчить про їх відсутність та порушення порядку проведення дисциплінарних проваджень. Також вказує, що дисциплінарна комісія вийшла за межі повноважень та фактично безпідставно розширила предмет та підстави, що слугували для порушення дисциплінарного провадження. Не дивлячись на те, що ні Порядком № 1039, ні Законі України "Про державну службу" не передбачено можливості дисциплінарною комісією розширювати раніше визначені підстави, що слугували для порушення дисциплінарного провадження, що у тому числі, є самостійною підставою для скасування оскаржуваного наказу. Також вказує, що дисциплінарною комісією не вірно визначено ступінь вини, не надано належної оцінки характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, фактично всі посилання базуються на припущеннях без встановлення та підтвердження належними та достатніми доказами обставин. Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
Ухвалою від 07.05.2024 р. у справі відкрито загальне провадження, призначено підготовче засідання на 06.06.2024 р. на 10:00 год., надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для надання відзиву на позовну заяву.
20.05.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що на час переведення на займану посаду, потенційний конфлікт інтересів позивача стосовно ФОП ОСОБА_2 , який є її сином, врегульовано наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 03.08.2022 р. № 318 (зі змінами, внесеними наказом від 27.10.2023 р. № 667) шляхом усунення від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участі в його прийнятті. Незважаючи на вимоги вказаного наказу відповідно до Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності), начальником відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області позивачем 12.10.2023 р. здійснювався періодичний перегляд інформації стосовно платника податків ФОП ОСОБА_2 . Наголошує, що позивачем не зазначено не наведено жодного конкретного прикладу, який самий документ в матеріалах дисциплінарної справи не відповідає вимогам закону. Також безпідставними є доводи про порушення прав працівника надавати пояснення по суті інкримінованого дисциплінарного проступку, оскільки позивач була присутня на засіданні дисциплінарної комісії і надавала пояснення на запитання голови дисциплінарної комісії. На дотримання порядку розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 тричі надавала пояснення 11.03.2024 р., 10.04.2024 р. та 29.04.2024 р., також її ознайомлено під підпис з Повідомленням "Про винесення пропозиції керівнику Головного управління ДПС в Одеській області щодо завершення дисциплінарного провадження", Наказом від 30.04.2024 р. № 22-дс "Про завершення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 ". Щодо твердження позивачки про відсутність зазначених протоколів в матеріалах дисциплінарної справи, зазначено що в переліку необхідних документів, які повинні міститися в матеріалах дисциплінарної справи, передбачених п.25 Порядком № 1039, затвердженим Постановою КМУ "Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження" від 04.12.2019 р. протоколи засідання дисциплінарної комісії незазначені, більш того, коли на розгляді дисциплінарної комісії за одне засідання розглядається декілька справ, то складається один протокол по всім розглянутим справам, а вже потім робиться витяг з загального протоколу, як і було зроблено у випадку з ОСОБА_1 .
Протокольною ухвалою від 06.06.2024 р. за клопотанням представника позивача відкладено підготовче засідання на 20.06.2024 р. на 10:00 год.
20.06.2024 р. позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів та аргументів, викладених у відзиві. Вказує, що доводи відповідача про порушення позивачем п.п.7.2, 7.3 Порядку № 216 та Закону України "Про запобігання корупції" сформовано на його припущеннях, а також, що з огляду на наявність пом'якшуючих обставин (задовільна трудова характеристика), наслідки розгляду вчиненого дисциплінарного проступку мали б бути менш суровими.
Протокольною ухвалою від 20.06.2024 р. за клопотанням представника відповідача відкладено підготовче засідання на 26.06.2024 р. на 10:00 год.
24.06.2024 р. відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких спростовує те, що доводи відповідача про порушення позивачем п.п.7.2, 7.3 Порядку № 216 та Закону України "Про запобігання корупції" сформовано на припущеннях. Зазначає, що за результатом перегляду та аналізу Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності) встановлено, що начальник відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС B Одеській області позивач 12.10.2023 р. вчинила 29 дій стосовно платника податків ФОП ОСОБА_2 який є її сином. Ці дій полягають в тому, що ОСОБА_1 29 разів зі свого облікового запису вчиняла дії щодо перегляду інформації в ІКС ДПС стосовно своєї близької особи, а саме сина ФОП ОСОБА_2 . Також вказує, що вказуючи про суворість стягнення, сторона позивача визнає наявність об'єктивних підстав для застосування дисциплінарного стягнення.
Ухвалою від 26.06.2024 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 03.09.2024 р. на 11:00 год.
Протокольною ухвалою від 03.09.2024 р. за клопотанням представника відповідача відкладено судове засідання на 16.09.2024 р. на 10:00 год.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.08.2022 р. перебуває на посаді начальника відділу адміністрування єдиного податку фізичних осіб Головного управління адміністрування оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області.
На підставі повідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів від 03.08.2022 р. № 711/15-32-24-01 Наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 03.08.2022 р. № 318 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 " зі змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 27.10.2023 р. № 667 позивачу наказано: вжити заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів відносно вищезазначеного суб'єкта господарювання; не вчиняти дій та не приймати рішення в умовах реального конфлікту інтересів відносно вищезазначеного суб'єкта господарювання; не спонукати прямо чи опосередковано у будь-який спосіб співробітників до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або інтересів близької особи; письмово повідомляти безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня, з моменту коли стало відомо про будь-які зміни чи обставини, що можуть призвести до виникнення реального конфлікту інтересів або інших порушень чи обмежень, визначених нормами чинного антикорупційного законодавства.
Згідно доповідної записки управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС в Одеській області від 21.03.2024 р. № 174/15-32-14-01-04, 04.03.2024 р. до Головного управління ДПС в Одеській області надійшов лист Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 04.03.2024 р. № 5898/7/99-00-14-02-07 (за вх. від 04.03.2024 р. № 912/8) про результати відпрацювання корупційного ризику "Недоброчесність посадових осіб ДПС та її територіальних органів під час роботи із конфіденційною чи службовою інформацією та інформацією про персональні дані платників податків та показники їх фінансово-господарської діяльності".
Під час проведення періодичного перегляду та аналізу Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності) встановлено непоодинокі факти вчинення дій в ІКС ДПС посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області стосовно платників податків, які є близькими особами, перелік яких визначено Законом № 1700-VII.
З метою проведення перевірки інформації, управлінням з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС в Одеській області отримано письмові пояснення від працівників Головного управління ДПС в Одеській області, якими було вчинено відповідні дії в ІКС ДПС. За результатами опрацювання зібраних матеріалів встановлено, що чотири працівника Головного управління ДПС в Одеській області у період з 01.10.2023 р. по 26.02.2024 р. неодноразово вчиняли дії щодо перегляду інформації в ІКС ДПС стосовно платників податків, які є близькими особами, перелік яких визначено Законом № 1700-VII та стосовно яких у них врегульовано потенційні конфлікти інтересів, зокрема, ОСОБА_1 - начальник відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб - 29 дій 12.10.2023 р. Станом на момент проведення перевірки, у позивача виявлено конфлікт інтересів стосовно ФОП ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ), який є її сином.
На підставі вказаної доповідної записки наказом в.о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області від 26.03.2024 р. № 21-дп порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника відділу адміністрування єдиного соціального внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Петручек Тетяни у зв'язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII що виразилось у можливому порушенні вимог пунктів 7.2, 7.3 Порядку № 216 пунктів 4.2, 5.1 Правил № 52,а також пункту 3 частини 1 статті 28 Закону № 1700-VII, а також затверджено склад дисциплінарної комісії.
Як вбачається із подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС в Одеській області, дисциплінарна комісія шляхом голосування дійшла висновку. що в діях начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII, що виразилось у порушенні п.3 ч.1 ст.28 Закону № 1700-VII, а саме у здійсненні протягом тривалого часу дій в умовах порушення вимог п.7.2, 7.3 Порядку № 216, пунктів 4.2, 5.1 Правил № 52, пов'язаних з використанням наданого для виконання функціональних повноважень, доступу до ІКС" Податковий блок" для перегляду інформації по платнику податків стосовно якого у ОСОБА_1 врегульовано потенційний конфлікт інтересів.
Наказом в.о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області від 30.04.2024 р. № 22-дс "Про завершення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 " завершено дисциплінарне провадження відносно позивача, порушене наказом в.о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області від 26.03.2024 р. № 21-дп. За вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII, що виразилось у порушенні п.3 ч.1 ст.28 Закону № 1700-VII, а саме у здійсненні протягом тривалого часу дій в умовах порушення вимог пунктів 7.2, 7.3 Порядку № 216, п.4.2, 5.1 Правил №52, пов'язаних з використанням наданого для виконання функціональних повноважень, доступу до ІКС "Податковий блок" для перегляду інформації по платниках податків стосовно яких врегульовано потенційний конфлікт інтересів, застосовано до начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Вважаючи оскаржуваний наказ відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Згідно з ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Статтею 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
За ст.8 Закону № 889-VIII, державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є державним службовцем та з 01.08.2022 р. перебуває на посаді начальника відділу адміністрування єдиного податку фізичних осіб Головного управління адміністрування оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області. Отже, позивач зобов'язана виконувати обов'язки, передбачені ст.8 № 889-VIII, в тому числі щодо додержання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції та запобіганню виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
За ст.1 Закону № 1700-VII потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону № 1700-VII, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зокрема, посадові та службові особи державних органів, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи та не заперечується позивачем, під час проходження ОСОБА_1 державної служби на посаді начальника відділу адміністрування єдиного податку фізичних осіб Головного управління адміністрування оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області у позивача виник конфлікт інтересів стосовно ФОП ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ), який є її сином.
Наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 03.08.2022 р. № 318 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 " зі змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 27.10.2023 р. № 667 позивачу наказано: вжити заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів відносно вищезазначеного суб'єкта господарювання; не вчиняти дій та не приймати рішення в умовах реального конфлікту інтересів відносно вищезазначеного суб'єкта господарювання; не спонукати прямо чи опосередковано у будь-який спосіб співробітників до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або інтересів близької особи; письмово повідомляти безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня, з моменту коли стало відомо про будь-які зміни чи обставини, що можуть призвести до виникнення реального конфлікту інтересів або інших порушень чи обмежень, визначених нормами чинного антикорупційного законодавства.
Наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 р. № 52 затверджено Правила етичної поведінки в органах Державної податкової служби, які встановлюють загальні вимоги до етичної поведінки посадових осіб ДПС, Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків, якими вони зобов'язані керуватися під час виконання своїх посадових повноважень. Працівники повинні дотримуватися Правил як під час виконання своїх посадових обов'язків, так і в позаробочий час.
Згідно п.п.4.1, 4.2 Правил № 52 працівники зобов'язані виконувати свої посадові обов'язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення.
Працівники зобов'язані діяти доброчесно, а саме: спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та недопущення конфлікту між приватними та публічними інтересами, уникати виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів у своїй діяльності; не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; не розголошувати інформацію, що стала йому (їй) відома у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, зокрема персональні дані фізичних осіб, конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом режим якої встановлено Законами України "Про державну таємницю", "Про інформацію", "Про захист персональних даних" та "Про доступ до публічної інформації", крім випадків, установлених законом.
Також п.5.1. Правил № 52 визначено, що працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
На виконання вимог законів України "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про доступ до публічної інформації" та з метою впорядкування оформлення прав доступу користувачів до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України Наказом ДПС від 15.05.2020 р. № 216 затверджено Порядок доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах ДПС України.
Відповідно до п. 7.2 Порядку №216 користувач зобов'язаний дотримуватись вимог Порядку та використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншими організаційно-розпорядчим документом органу ДПС; використовувати для роботи з інформацією тільки свій ідентифікатор користувача в системі/мережі, пароль та інші засоби доступу до системи та не передавати їх іншим особам; не передавали інформацію стороннім особам; виконувати порядок антивірусного захисту автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи, не підключати до автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи, будь-які пристрої, які мають потенційну можливість з'єднання з інтернетом; копіювати або зберігати інформацію системи тільки на обліковані носії інформації виключно для виконання функціональних обов'язків.
Пунктом 7.3 Порядку № 216 передбачено, що користувачу забороняється: використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією; передача іншим особам свого ідентифікатора користувача в системі/мережі, пароля та інших засобів доступу до системи; використання для роботи чужого ідентифікатора користувача в системі/мережі та пароля; передача конфіденційної інформації стороннім особам; порушення порядку антивірусного захисту автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи; копіювання або збереження конфіденційної інформації системи на будь-як носії інформації, якщо це не пов'язано з виконанням функціональних обов'язків.
Всупереч вище наведеним положенням, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що 12.10.2023 р. ОСОБА_1 - начальник відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб - неодноразово (29 разів) вчинила дії щодо перегляду інформації в ІКС ДПС стосовно платника податків, який є близькою особою, а саме відносно ФОП ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ), який є її сином.
Відповідно до ч.1 ст.64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч.1 ст.65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно ч.2 цієї ж статті дисциплінарними проступками, зокрема є: 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
За змістом ст.69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Частиною 1 ст.73 Закону №889-VIII передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Приписами ст.74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. №1039 (далі - Порядок №1039).
Згідно із п.2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Вказана процедура є обов'язковою, а вказаний у ній перелік є обов'язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.
Пунктом 13 Порядку №1093 передбачено, що дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.
Згідно із п.24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Відповідно до п.25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Аргументуючи протиправність оскаржуваного наказу, позивач наголошує, що матеріали дисциплінарної справи не містять усіх необхідних обов'язкових документів, зокрема: тих, які підтверджують проведення засідань Дисциплінарної комісії, формування порядку денного, ознайомлення працівника з матеріалами дисциплінарної справи (та /або підтвердження ознайомлення, дати, тощо), деякі документи без підписів/або відсутні підписи усіх членів комісії, з окремих документів не видається можливим джерело формування, час та дату, відсутні пояснень безпосереднього керівника, що свідчить з однієї сторони про неналежність порядку роботи дисциплінарної комісії, порушення прав працівника надавати пояснення по суті інкримінованого дисциплінарного проступку, висловлювати свою думку, заявляти клопотання та зауваження, а з іншої сторони - неналежність формування матеріалів дисциплінарної справи та неможливість визначення приналежності посадової особи до відповідних дій.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали дисциплінарної справи, сформованої в Головному управлінні ДПС в Одеській області на 82 арк. під час здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача, суд приходить до висновку про безпідставність доводів позивача.
Так, вказана дисциплінарна справа містить: дату і місце її формування - на титульному аркуші дисциплінарної справи - 26.03.2024 р., м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5; характеристику позивача як державного службовця, складену її безпосереднім керівником - начальником відділу оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Юлією Самиліною, засвідчену підписом уповноваженої особи; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень - відображені в довідці начальника управління персоналу Головного управління ДПС в Одеській області Романа Кириленка, засвідчена підписом уповноваженої особи; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження від 11.03.2024 р., 10.04.2024 р. та 29.04.2024 р., засвідчені підписом позивача; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, а саме начальника відділу оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Юлії Самиліної, засвідчені підписом уповноваженої особи; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку, зокрема, Витяг з Журналу перегляду користувачами ГУ ДПС в Одеській області документів в ІКС "Податковий блок" по запитуваних платниках з 01.10.2023 р. по 26.02.2024 р.; подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, засвідчене підписами усіх членів комісії; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Суд зауважує, що відсутність часу та дати на деяких документах в дисциплінарній справі не є підставою для скасування оскаржуваного наказу (зокрема, характеристиці позивача, поясненнях ОСОБА_3 ), оскільки останні засвідчені підписом уповноваженої особи. Таким чином, суд приходить до висновку, що дисциплінарна справа сформована у відповідності до Порядку №1039.
Також суд відхиляє доводи позивача про порушення прав надавати пояснення по суті інкримінованого дисциплінарного проступку, висловлювати свою думку, заявляти клопотання та зауваження, оскільки останнє спростовується матеріалами дисциплінарної справи, в яких наявні пояснення позивача 11.03.2024 р. та 10.04.2024 р. Крім того, згідно з поясненнями позивача від 29.04.2024 р. остання ознайомлена з повідомленням Дисциплінарної комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 29.04.2024 р. та додаткових пояснень не має.
Крім того, безпідставними є доводи позивача відсутності документів, які підтверджують проведення засідань Дисциплінарної комісії, як підстави для скасування оскаржуваного наказу, формування порядку денного. Судом встановлено, що матеріали адміністративної справи містять витяг з протоколу засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи Головного управління ДПС в Одеській області від 01.04.2024 р. № 17-дк. Згідно останнього, на порядку денному Дисциплінарної комісії перебували на розгляді питання про початок роботи такої комісії з обранням голови та секретаря, а також щодо порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 - начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області.
Також аналіз дисциплінарної справи свідчить про необґрунтованість позиції позивача про те, що доводи відповідача про порушення позивачем п.п. 7.2, 7.3 Порядку №216 та Закону України "Про запобігання корупції" сформовано на припущеннях, оскільки факт перегляду позивачем інформації в ІКС ДПС відносно ФОП ОСОБА_2 підтверджується Витягом з Журналу перегляду користувачами ГУ ДПС в Одеській області документів в ІКС "Податковий блок" по запитуваних платниках з 01.10.2023 р. по 26.02.2024 р. та особистими поясненнями позивача від 11.03.2024 р. та 10.04.2024 р. Вказане в сукупності із аналізом посадової інструкції державного службовця та положенням про відділ адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, з якими позивач ознайомлена 01.08.2022 р., свідчить про підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку та доведеність вини позивача у його вчиненні.
В ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження й аргументи позивача про вихід Дисциплінарної комісії за межі повноважень та фактично безпідставне розширення предмету та підстав, що слугували для порушення дисциплінарного провадження.
Згідно з наказом в.о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області від 26.03.2024 р. № 21-дп дисциплінарне провадження стосовно начальника відділу адміністрування єдиного соціального внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Петручек Тетяни порушено у зв'язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII що виразилось у можливому порушенні вимог пунктів 7.2, 7.3 Порядку № 216 пунктів 4.2, 5.1 Правил № 52, а також п.3 ч.1 ст.28 Закону № 1700-VII. При цьому, оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII, що виразилось у порушенні п.3 ч.1 ст.28 Закону № 1700-VII, а саме у здійсненні протягом тривалого часу дій в умовах порушення вимог пунктів 7.2, 7.3 Порядку № 216, п.4.2, 5.1 Правил №52, пов'язаних з використанням наданого для виконання функціональних повноважень, доступу до ІКС "Податковий блок" для перегляду інформації по платниках податків стосовно яких врегульовано потенційний конфлікт інтересів.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що дисциплінарна комісія не вийшла за межі повноважень та здійснила розгляд дисциплінарної справи в межах предмету та підстав, що слугували для порушення дисциплінарного провадження.
Також суд відхиляє доводи позивача про те, що в оскаржуваному наказі не вказано чітко, які саме посадові обов'язки не виконано та в чому полягає неналежне виконання посадових обов'язків, оскільки в наказі від 30.04.2024 р. № 22-дс "Про завершення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення" зазначено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII, що виразилось у порушенні п.3 ч.1 ст.28 Закону № 1700-VII, а саме у здійсненні протягом тривалого часу дій в умовах порушення вимог пунктів 7.2, 7.3 Порядку № 216, п.4.2, 5.1 Правил №52, пов'язаних з використанням наданого для виконання функціональних повноважень, доступу до ІКС "Податковий блок" для перегляду інформації по платниках податків стосовно яких врегульовано потенційний конфлікт інтересів.
Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до ч.1 ст.67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
За змістом ст.69 Закону №889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
З урахуванням зазначених правових норм, суд висновує, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.
Подібні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16.03.2021 р. у справі № 140/2819/19, від 26.01.2021 р. у справі № 420/2949/19, від 04.09.2020 р. у справі № 826/6165/17.
Водночас у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 р. у справі № 140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Мотивуючи позовні вимоги позивач наголошує на тому, що дисциплінарною комісією не вірно визначено ступінь вини, не надано належної оцінки характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, а наслідки розгляду вчиненого дисциплінарного проступку мали б бути менш суровими.
Верховний Суд у постанові від 20.07.2023 р. у справі № 620/4675/22 наголошує на тому, що під час службового розслідування мають бути встановлені всі обставини, за яких було вчинено дисциплінарний проступок, і також проаналізувати співмірність вчиненого дисциплінарного проступку і видом дисциплінарного стягнення.
Як вбачається із подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС в Одеській області у складі, затвердженому наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 26.03.2024 р. № 21-дп "Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ", за результатами розгляду дисциплінарної справи, сформованої в ході здійснення дисциплінарного провадження стосовно начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Петручек Тетяни, встановлено наступні відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом'якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби. Відповідно до характеристики, наданої начальником управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Юлією Самиліною, за час роботи на посаді начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Петручек Тетяна зарекомендувала себе як досвідчений, цілеспрямований працівник, надійний помічник керівника, відповідально ставиться до роботи, виконує доведені завдання своєчасно, з високим ступенем самостійності, наданням дієвих пропозицій та готовністю їх реалізовувати, з проявом професійних та ділових якостей, високого рівня знань. Відповідно до довідки управління персоналу Головного управління ДПС в Одеській області від 05.04.2024 р. № 84/11/15-32-11-03-01, ОСОБА_1 діючих дисциплінарних стягнень не має, у 2023 році успішно пройшла процедуру оцінювання результатів службової діяльності, отримавши відмінну оцінку.
Відповідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо.
Таким чином в ході здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача, відповідач здійснив оцінку характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку з урахуванням відомостей, що характеризують державного службовця, обставин, що пом'якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, наявності заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби, та обрав вид стягнення за дисциплінарний проступок з урахуванням власних дискреційних повноважень.
З огляду на викладене, а також враховуючи усі наведені обставини, суд приходить до висновку, що спірний наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 30.04.2024 р. № 22-дс "Про завершення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення", яким застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 - начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, є таким, що прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а тому підстави для визнання його протиправними та скасування відсутні.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005 р.; п.89), "Проніна проти України" (18.07.2006 р.; п.23) та "Серявін та інші проти України" (10.02.2010 р.; п.58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"; 09.12.1994 р., п.29).
Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваних наказів, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -
вирішив:
Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування наказу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.09.2024 р.
Суддя О.І. Бездрабко