справа№ 380/4168/24
з питань відводу
25 вересня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Андрусів У. Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді Мричко Н. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати, (з часу видачі) пункт 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області» від 06.02.2024 №10 дск у підпорядкування Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».
- визнати протиправним та скасувати (з часу видачі) наказ ГУНП у Львівській області №503 від 07.02.2024 Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області Про особовий склад від 07.02.2024 №72 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п. 6 ч.1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту).
- поновити позивача з 17.02.2024 на посаді начальника штабу батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» Головного управління Національної поліції, стягнувши з відповідача грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 04.03.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 12.03.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Одночасно до участі у справі суддя залучила третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».
Ухвалою від 27.03.2024 суд задовольнив клопотання представника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 17.04.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.
Ухвалою від 19.06.2024 суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
23.09.2024 відділом документального забезпечення та архіву (канцелярія) Львівського окружного адміністративного суду зареєстрована заява (вх. №70797) ОСОБА_2 (далі - заявник) про відвід судді Мричко Н. І. в адміністративній справі №380/4168/24.
Заява мотивована тим, що 22.09.2024 через онлайн-ресурс «Судові засідання та реєстр» заявнику стало відомо про те, що суддею Мричко Н. І. 20.09.2024 складено повний текст судового рішення від 11.09.2024 в адміністративній справі №380/4174/24 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку. Так, згідно з резолютивною частиною судового рішення №380/4174/24, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено з підстав викладених у судовому рішенні. Предметом оскарження у справі №380/4174/24 було визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції України у Львівській області №503 від 07.02.2024 в частині застосування до ОСОБА_3 старшого сержанта поліції, поліцейського взводу №1 роти №2 БПСПОП «Львів» дисциплінарного стягнення у вигляді його звільнення зі служби в поліції; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції України у Львівській області №70о/с від 07.02.2024 в частині звільнення ОСОБА_3 старшого сержанта поліції, поліцейського взводу №1 роти №2 БПСПОП «Львів», зі служби у поліції із 07.02.2024.
Таким чином, на думку представника позивача, суддею Мричко Н. І. судовим рішенням від 20.09.2024 у справі №380/4174/24 вже надано юридичну оцінку спірним правовідносинах, досліджено докази, що складись між позивачами та Головним управлінням Національної поліції у Львівській області, Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», а прийняття суддею іншого рішення у справі за позовом ОСОБА_1 окрім відмови у задоволенні позову буде суперечити вже прийнятому судовому рішенню у іншій справі, а у випадку задоволення позову це призведе до колізії у правових позиціях вже під час апеляційного розгляду справи.
З огляду на викладене, для забезпечення умов, за яких в учасників справи не виникало будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, забезпечення неупередженості судді при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень, з метою уникнення сумнівів та припущень позивача щодо правильності та неупередженості вирішення судом спору, з метою здійснення завдань, забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства і відновлення у позивача та будь-якого іншого стороннього спостерігача об'єктивного ставлення та довіри до суду, просить заяву задовольнити.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 визнано заявлений відвід судді Мричко Н. І. необґрунтованим; заяву представника позивача про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н. І. від розгляду справи №380/4168/24 передано до відділу документального забезпечення та архіву (канцелярія) Львівського окружного адміністративного суду для здійснення автоматизованого розподілу заяви про відвід судді відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Матеріали адміністративної справи №380/4168/24 передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2024 заяву представника позивача про відвід судді Мричко Н. І. передано на розгляд судді Андрусів У. Б.
Згідно з ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 11 ст. 40 КАС України).
Розглянувши заяву про відвід судді Мричко Н. І. в адміністративній справі №380/4168/24, суд керується таким.
Підстави для відводу судді регламентовані ч. 1 ст. 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Головна мета відводу полягає у гарантуванні безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Водночас суд зазначає, що ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Оцінюючи об'єктивність судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об'єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб'єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.
За змістом ч. 3 ст. 39 КАС України відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Для відводу судді потрібно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на ймовірну упередженість. Не може слугувати підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Розглянувши заяву, суд не встановив наявність підстав для відводу, передбачених ст.36 КАС України. Заявник не навів жодних аргументів та обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості або об'єктивності судді Мричко Н. І., на підтвердження своїх суджень не надав жодних доказів, а його доводи зводяться до незгоди з рішенням судді за результатами розгляду іншої адміністративної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на вказані приписи ст. 242 КАС України судове рішення ухвалюється з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами.
Оскільки в адміністративному процесуальному законодавстві рішення суду не є джерелом права, тобто не є прецедентом, а індивідуалізація розгляду справи, покликання заявника на судову практику щодо розгляду конкретних справ не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню. Рішення у справі ухвалюється на підставі з'ясованих обставин, підтверджених належними, допустимими достовірними та достатніми доказами.
Отже, доводи заявника про наявність підстав для відводу судді Мричко Н. І. від розгляду справи №380/4168/24 є безпідставними.
Також приписами ч. 4 ст. 36 КАС України унормовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зважаючи на те, що у заяві про відвід судді Мричко Н. І. не наведено жодних обставин, які б свідчили про її упередженість або необ'єктивність, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому така задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 36, 39-40, 241, 243, 248 КАС України, суд
відмовити у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Мричко Н. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяАндрусів Уляна Богданівна