25 вересня 2024 рокусправа № 380/17582/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартинюк Віталій Ярославович, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провизнання протиправним і скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення № 512 від 17 липня 2024 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу»;
зобов'язати перевести на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи: з 29.08.1984 по 08.08.1986 на посаді секретаря виконкому Нижньовисоцької сільської ради народних депутатів, з 21.04.1989 по 06.09.1993 на посаді секретаря виконкому Верхненської ради сільської народних депутатів, з 06.09.1993 по 19.11.1999 на посаді бухгалтера Верхненської сільської ради, з 20.11.1999 по 31.12.2001 на посаді головного бухгалтера Верхненської сільської ради; з 01.01.2002 по 31.03.2006 на посаді спеціаліста ІІ категорії з бухгалтерського обліку, з 01.04.2006 по 14.03.2012 на посаді головного бухгалтера Верхненської сільської ради, з 15.03.2012 по 04.03.2016 на посаді секретаря Верхненської сільської ради, з дня звернення із заявою від 10.07.2024 р. з урахуванням довідок №464/05-21 від 09.07.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 463/05-21 від 09.07.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Боринською селищною радою Самбірського району Львівської області та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Позивач свої вимоги аргументує тим, що відповідач протиправно відмовив у проведенні їй перерахунку пенсії з підстав, що періоди її роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 не зараховуються до спеціального стажу для визначення права на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу», оскільки вважає, що такі посади належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, а тому відповідно до п.8 Прикінцевих Положень Закону України «Про державну службу» №889 мають бути зараховані до стажу державної служби за період роботи до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889, а відтак просить перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця. Крім того, посилається на практику першої та другої інстанції судів та правові позиції Верховного Суду, зазначені у позовній заяві.
Відповідач 1 подав суду відзив на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у ньому та зазначає, що пунктом 11 частини 3 статті 3 Закону №889 визначено, що його дія не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування. Робота на посадах в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби по 04.07.2001 року. станом на 01.05.2016 в ОСОБА_1 відсутній необхідний стаж державної служби. Відтак, оскільки немає необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723, тому здійснити перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" не вбачається можливим.
Відповідач 2 подав суду відзив на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у ньому та зазначає, що згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 28.08.1982 позивач 25.01.2002 склала Присягу посадової особи місцевого самоврядування та їй присвоєно 15 ранг VІІ категорії посад. Отже, з аналізу наведених норм, встановлено, що посадові особи органів місцевого самоврядування не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ. Таким чином, для перерахунку пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу» немає правових підстав, оскільки у позивача відсутній стаж державної служби.
Позивач подала відповіді на відзиви, в яких надала свої обґрунтування аналогічні позовній заяві. Вважає, що доводи та аргументи відзивів на адміністративний позов не спростовують позовні вимоги, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 26.08.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, давши їм оцінку, суд виходив з наступного.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З трудової книжки серія НОМЕР_1 від 28 серпня 1982 року убачається, що позивач працювала, зокрема серед іншого, на таких посадах:
29.08.1984 по 08.08.1986 - працювала секретарем виконкому Нижньовисоцької сільської ради народних депутатів;
21.04.1989 по 06.09.1993 - працювала секретарем виконкому Верхненської сільської ради народних депутатів;
06.09.1993 - прийнята на посаду бухгалтера Верхненської сільської ради;
16.09.1999 - звільнена від виконання службових обов'язків на час проведення виборів Президента України;
16.09.1999 по 20.11.1999 - працювала на посаді голови виборчої комісії в ТВК №125 на час проведення виборів Президента України;
20.11.1999 - прийнята на посаду головного бухгалтера Верхненської сільської ради;
01.01.2002 - переведена з посади головного бухгалтера Верхненської сільської ради на посаду спеціаліста ІІ категорії з бухгалтерського обліку;
25.01.2002 - склала присягу посадової особи місцевого самоврядування та присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
01.01.2004 - присвоєно 14 (чотирнадцятий) ранг VII категорії посад;
01.04.2006 - переведена на посаду головного бухгалтера Верхненської сільської ради згідно проведеної атестації;
13.04.2006 - присвоєно 13 (тринадцятий) ранг VII категорії посад;
15.03.2012 - обрана секретарем Верхненської сільської ради;
15.03.2012 - присвоєно 11 (одинадцятий) ранг V категорії посад;
04.03.2014 - присвоєно 10 (десятий) ранг V категорії посад;
03.06.2014 - припинено повноваження секретаря сільської ради за ст.36 п.1 КЗпПУ.
Позивач у позові зазначає, що станом на 01.05.2016 року її стаж роботи на посадах віднесених до відповідної категорії посад державної служби становить 27 років 24 дні, зокрема, загальний стаж становить понад 40 років, в тому числі стаж державної служби - 27 років 24 дні.
З матеріалів справи видно, що позивач звернулася до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення/перерахунком пенсії від 10.07.2024.
Розглянувши вищевказану заяву позивача щодо переходу на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення № 512 від 17 липня 2024 року, яким відмовлено в проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю стажу державної служби.
Мотивами відмови є те, що 04.07.2001 набрав чинності Закон України від 07.06.2001 року за №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування», статтею 14 якого посади секретарів селищних і сільських рад віднесено до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування. Посадові особи органів місцевого самоврядування не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтю 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ. У заявниці станом на 01.05.2016 рік відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад держаних службовців.
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Змістом спірних правовідносин є рішення органу Пенсійного фонду про відмову у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи наведену норму, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі №466/5138/17.
Так, у згаданій постанові Верховного Суду зазначено наступне.
«Відповідно до частин 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто до 1 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
…
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №676/4235/17.
Статтею 46 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».».
Згідно ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року за №2493-III (далі - Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Положення статей 2, 3 Закону №2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до абзаців 7-8 статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до п'ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост; до шостої категорії - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
Статтею 46 Закону № 889 та пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 передбачено, що, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Аналогічна позиція повністю узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними в постановах від 10.05.2018 у справі №351/1792/17 та від 26.06.2018 у справі №735/939/17.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 10.05.2018, справа №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» №889 та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу №889-Х/ІІІ від 10.12.2015 року стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах установлених на той час законодавством.
Беручи до уваги вказані правові позиції Верховного Суду суд дійшов висновку, що оскільки позивач з 29.08.1984 безперервно до 01.05.2016 року займала посади в органах місцевого самоврядування, які віднесені до відповідної категорії посад державної служби, а отже відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-ІІІ такі мають бути зараховані до стажу державної служби за період роботи до набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-Х/ІІІ від 10.12.2015 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач на момент звернення із заявою досягла 60-річного віку, а стаж її роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ - 01.05.2016, становив понад 20 років, який незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку дає їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Крім того, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах 3 - 5 цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку № 622).
В матеріалах справи наявні довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 09.07.2024 №464/02-19 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 09.07.2024 №463/02-19, виданих виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області.
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що наявні довідки видані позивачу її роботодавцем за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами не подано належних доказів правомірності відмови позивачу у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Наведене вказує на те, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не було дотримано п.1 і п.3 ч.2 ст.2 КАС України, критеріїв правомірності.
З огляду на викладене, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту судом враховано таке.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Наведена норма вказує на те, що завданням адміністративних судів є вирішення спору.
Оскільки оскаржене рішення є необґрунтованим в тому числі в частині визначення стажу державної служби позивача, який не був зарахований згідно записів трудової книжки, а також вимога щодо здійснення перерахунку і виплати пенсії відповідно до вищевказаних довідок, як просить позивач, то суд вважає, що спір між сторонами у цій частині ще не виник, а тому такі вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відтак, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
При цьому, суд, у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ з дня звернення із заявою від 10.07.2024 р., зарахувавши до стажу державної служби її періоди роботи зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 28 серпня 1982 року та з урахуванням довідок №464/02-19 від 09.07.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 463/02-19 від 09.07.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Боринською селищною радою Самбірського району Львівської області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Суд відзначає, що дії зобов'язального характеру про повторний розгляд заяви позивача щодо переведення на вказаний вид пенсії та здійснення її перерахунку і виплати має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував таке питання за заявою ОСОБА_1 , яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 08.02.2024 року у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 року у справі №240/16372/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Щодо судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача пропорційно задоволених вимог в розмірі 484,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як особи, що приймала оскаржуване рішення.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 512 від 17 липня 2024 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу».
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса: 69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) з урахуванням правової оцінки, наданої судом, повторно розглянути заяву від 10.07.2024 року ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) щодо переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІ, зарахувавши до стажу державної служби її періоди роботи зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 28 серпня 1982 року та з урахуванням довідок №464/02-19 від 09.07.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 463/02-19 від 09.07.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса: 69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович