про залишення позовної заяви без руху
25 вересня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1086/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Єгорова Сергія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій/бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
20.09.2024 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Єгорова Сергія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач) про визнання дій/бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов такого.
Згідно з пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).
Перевіривши матеріали вказаного адміністративного позову судом встановлено, що він не відповідає встановленим вимогам та містить такі недоліки.
Статтею 160 КАС України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повне найменування юридичної особи третьої особи - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС), при цьому у позовній заяві позивачем в якості третьої особи зазначено Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Головного сервісного центру МВС.
Таким чином, в порушення положень статті 160 КАС України представником позивача в позовній заяві зазначено неправильне найменування третьої особи, не зазначено адресу електронної пошти третьої особи та відомості про наявність або відсутність у позивача та в третьої особи електронного кабінету.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина дев'ята статті 160 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Заявлені представником позивача вимоги є неконкретизованими. Так, представник позивача в позовній заяві зокрема просить суд:
- визнати протиправними дії/бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок не застосування з 05 березня 2019 року сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- визначати протиправними дії/бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 внаслідок зміни розміру та складових матеріального забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити на користь позивача пенсію (враховуючи раніше сплачені суми) за період з 05 березня 2019 року по дату винесення рішення судом, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та належного проведення індексацій;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасно та не у повному обсязі сплаченими сумами пенсії.
При цьому суд зауважує, що, по-перше, з заявлених вимог представником позивача суду не зрозуміло, що саме він просить визнати протиправними - дії чи бездіяльність відповідача.
По-друге, представник позивача не зазначає, з якої саме дати слід визнати протиправними дії/бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 внаслідок зміни розміру та складових матеріального забезпечення.
По-третє, представник позивача не зазначає, за який саме період слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасно та не у повному обсязі сплаченими сумами пенсії.
Також суд зауважує, що в позовній заяві представником позивача не викладено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача пенсію (враховуючи раніше сплачені суми) за період з 05 березня 2019 року по дату винесення рішення судом, з урахуванням належного проведення індексацій.
Представником позивача взагалі не викладено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги щодо належного проведення індексацій; не зазначено докази, що підтверджують обставини неналежного проведення індексації пенсі позивача.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Отже, законодавець визначив право формувати позовні вимоги саме за позивачем.
Таким чином, позивачу слід надати суду позовну заяву, приведену у відповідність до вимог статті 160 КАС України. Також позивачу слід надати суду докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Представником позивача у позовній заяві зазначено як третю особу Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Головного сервісного центру МВС, тобто по суті представником позивача заявлено клопотання про залучення його до участі у справі, однак, жодного обґрунтування зазначеному клопотанню позивачем не надано, не зазначено, яким чином рішення у справі може вплинути на права або обов'язки цієї особи.
Отже, позивачу слід надати суду позовну заяву, в якій навести обґрунтування щодо залучення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Головного сервісного центру МВС в якості третьої особи, або уточнити склад осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
В позовній заяві представник позивача, зокрема, просить визнати протиправними дії/бездіяльність відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок не застосування з 05 березня 2019 року сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію (враховуючи раніше сплачені суми) за період з 05 березня 2019 року по дату винесення рішення судом, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та належного проведення індексацій.
Тобто представник позивача у позовній заяві просить здійснити перерахунок пенсії з 05.03.2019.
Суд зауважує, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що позивач повинен був дізнатись про порушення свого права щодо зменшення розміру пенсії за рахунок не застосування з 05 березня 2019 року сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, ще в 2019 році, після проведеного відповідачем перерахунку пенсії на виконання пункту 3 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103.
Таким чином, строк звернення до суду з цією позовною заявою розпочався у 2019 році.
До суду позивач звернувся 20.09.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію (враховуючи раніше сплачені суми) за період з 05 березня 2019 року по дату винесення рішення судом, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та належного проведення індексацій.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Представником позивача до позовної заяви не надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач (представник позивача) має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривень з 1 січня 2024 року.
В прохальній частині позовної заяви представник позивача просить:
1) визнати протиправними дії/бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок не застосування з 05 березня 2019 року сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
2) визначати протиправними дії/бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 в наслідок зміни розміру та складових матеріального забезпечення;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії, з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від 17 липня 2024 року № ЛК-0189, виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Головного сервісного центру МВС;
4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити на користь позивача пенсію (враховуючи раніше сплачені суми) за період з 05 березня 2019 року по дату винесення рішення судом, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та належного проведення індексацій;
5) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасно та не у повному обсязі сплаченими сумами пенсії.
Таким чином, представником позивача заявлено п'ять вимог немайнового характеру. Оскільки перша позовна вимога має похідний характер від четвертої, а друга позовна вимога має похідний характер від третьої, тому позивач за подання цієї позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3633,60 грн за три вимоги немайнового характеру.
Позов подано до суду в електронній формі, тому відповідно до положень частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI в даному випадку повинен застосовуватися коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, розмір ставки судового збору в даному випадку становить 2906,88 грн.
Позивачем у якості доказу сплати судового збору надано платіжну інструкцію від 16.09.2024 № 55 про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Отже, позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі.
Позивачу слід надати суду платіжний документ про сплату решти суми судового збору в сумі 1695,68 грн в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами:
22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050):
Отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101;
Рахунок отримувача: UA288999980313101206084012499;
Код отримувача: 37991110;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Відомча ознака: 84 Окружні адміністративні суди.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 160, 161 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позов адвоката Єгорова Сергія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій/бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачеві протягом десяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України, та з обґрунтуванням щодо залучення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Головного сервісного центру МВС в якості третьої особи, або уточнити склад осіб, які беруть участь у справі, та докази надсилання її копії відповідачу; заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію (враховуючи раніше сплачені суми) за період з 05 березня 2019 року по дату винесення рішення судом, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та належного проведення індексацій, із зазначенням підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду; документа про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України в розмірі 1695,68 грн.
В разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяІ.О. Свергун