24 вересня 2024 року № 320/17134/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в м. Києві), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області, відповідач-2), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у відмові в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у прийнятті рішення №103230001195 від 23.03.2023, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі моєї заяви №660 від 17.03.2023, поданою відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві скасувати в повному обсязі прийняте рішення №103230001195 від 23.03.2023 та призначити з 17.03.2023 позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, на підставі заяви №660 від 17.03.2023 поданої відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведеного розрахунку періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком № 1 з відповідним пільговим обчисленням у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплачувати призначену позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі заяви №660 від 17.03.2023 поданої відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що відповідачем-1 рішенням №103230001195 від 23.03.2023 протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з недосягненням пенсійного віку, згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), проте в заяві про призначення пенсії № 660 від 17.03.2023 позивачем чітко зазначена підстава звернення за пенсією це стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі- Закон №1788-ХІІ).
Позивач вказує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017 були внесені зміни до Закону України № 1058-ІV і доповнено його Розділом XIV статтею 114, яка повністю дублює приписи статті 13 Закону України №1788-ХІІ, які діяли в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року.
Проте рішенням Конституційного Суду України за № 1-р/2020, від 23.01.2020 року у справі № 1-5/2018 (746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.
Вказано, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Позивач вважає, що оскільки досягла 45 років та має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведеного розрахунку періодів її роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком № 1 з відповідним пільговим обчисленням у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Таким чином позивач вважає рішення ГУ ПФУ в м. Києві про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах як застрахованій особі, яка досягла 45 років, при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців зайнята повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1, - безпідставним, протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства про пенсійне забезпечення що регулює відносини у сфері пенсійного забезпечення в України
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що ГУ ПФУ в м. Києві діяло у відповідності до чинного законодавства, а рішенням від 23.03.2023 №103230001195 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільговій умовах саме відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Відповідач-2 у відзиві проти позовних вимог також заперечив. Зазначає, що на момент звернення позивачу виповнилося повних 44 роки 11 місяців 02 дні, загальний страховий стаж становить 52 роки 09 місяців, в тому числі пільговий стаж роботи за списком № 1 (з урахуванням кратності ЧАЕС) становить 26 років 6 місяців 23 дні.
Проте починаючи з 01.10.2017 зниження пенсійного віку громадянам, які працювали за Списком №1 відбувається виключно на підставі ст. 114 № Закону №1058-ІV. Стаття 13 Закону № 1788-ХІІ для зазначених цілей не застосовується. Положення статті 114 Закону №1058-ІV неконституційними не визнавались.
Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, на думку відповдіача-2 є помилковим, оскільки порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначено безпосередньо Законом №1058-ІV. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, набрав чинності 11.10.2017, а тому досягти віку, передбаченого Законом №1788-ХІІ, для призначення пенсії особі необхідно було до 11.10.2017.
Отже, з огляду на зазначене та враховуючи, що Закон №1058-ІV, як спеціальний закон, є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1 з моменту набрання законної сили Законом №2148-VIII з 11.10.2017, а тому рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 за №1-р/2020 впливає на осіб, у яких право на призначення пенсії на пільгових умовах, виникло до 11.10.2017.
Позивачем подано відповідь на відзив відповідача-1 та відповідь на відзив відповідача-2.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Київській області як застрахована особа, яка відповідно до Закону № 1058-IV підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за весь час своєї трудової діяльності.
На час виникнення спірних правовідносин загальний страховий стаж позивача становить 29 років 06 місяців в одинарному обчисленні, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 26.06.1996 та відомостями з персоніфікованого обліку громадян у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (копії в матеріалах справи).
В тому числі, до наявного страхового стажу входять спеціальні періоди роботи у зоні відчуження ЧАЕС за Списком №1. Так, відповідно до довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній, за загальний період роботи з 11.11.1998 по 19.07.2022 в зоні відчуження ЧАЕС за Списком №1, що разом становить, без урахування кратності, не менш ніж 22 роки 06 місяців 26 днів, а саме:
- №31423 (№47-31423) від 27.01.2022, за період роботи з 11.11.1998 по 23.02.2003, та з 03.11.2003 по 31.12.2009 виданою Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» за встановленою формою №122 (затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях №122 від 09.03.1988);
- №8246 (№47-8246) від 24.01.2022, за період роботи з 01.01.2010 по 02.08.2016, та з 03.08.2016 по 31.12.2021, виданою Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» за встановленою формою Додаток №5 (відповідно до Постанови КМ України №920 від 05.07.2006);
- №9312 (№47-9312) від 10.03.2023, за період роботи з 01.01.2022 по 19.07.2022, виданою Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» за встановленою формою Додаток №5 (відповідно до Постанови КМ України №920 від 05.07.2006).
17.03.2023 позивач звернулась до ГУ ПФУ у Київській області із заявою №660, у порядку встановленому приписами п.п. 1.6, 1.7, 1.8, 2.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та доданими документами про призначення пенсії, як застрахованій особі, яка досягла 45 річного віку, при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців зайнята повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, що встановлено статтею 13 Закону №1788-ХІІ.
Листом №1000-0212-8/45668 від 27.03.2023 ГУ ПФУ у Київській області надіслало позивачу рішення ГУ ПФУ в м. Києві №103230001195 від 23.03.2023, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з недосягненням пенсійного віку згідно ст. 114 Закону № 1058-ІV.
Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що згідно наданих до заяви документів про стаж (трудова книжка, диплом, свідоцтво про укладення шлюбу, довідки про підтвердження стажу) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж складає 52 роки 9 місяців, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 (з урахуванням кратності періоду роботи на ЧАЕС) складає 26 років 6 місяців 23 дні, що дає право па зниження пенсійного віку на 10 років (право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку виникне при досягненні віку 50 років). Враховуючи вищезазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону № 1058-ІV у зв'язку із не досягненням пенсійного віку (50 років).
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом "а" частини 1 статті 13 Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» визначалось, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, який набрав чинності 01.04.2015, пункт "а" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII викладено в наступній редакції:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.».
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII вирішено, зокрема: визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 резолютивної частини Рішення).
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення).
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах (пункт 3 резолютивної частини Рішення).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20, дійшла наступного висновку:
"…Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
…Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
…Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV."
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 01.05.2024 у справі № 580/3245/20, від 16.05.2023 у справі № 160/5189/20, від 06.11.2023 у справі №240/24/21 та від 02.06.2023 у справі №160/13468/20
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що датою народження позивача, згідно паспорту НЕ264514, є 15.04.1977.
Відтак, станом на час подання заяви про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 (17.03.2023) позивачу виповнилося 45 років (45 років 11 місяців і 2 дня.).
Аналізуючи наведене вище суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки станом на дату звернення до органів Пенсійного фонду позивач досягла необхідного віку (45 років) та мала достатній загальний стаж роботи та стаж роботи за Списком №1 для призначення пенсії за віком за Списком №1.
Водночас, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві скасувати в повному обсязі прийняте рішення №103230001195 від 23.03.2023, оскільки у даному випадку для захисту порушених прав позивача саме суд скасовує вказане оскаржуване рішення, а не зобов'язує відповідача скасувати власне рішення.
Не підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Київській області, оскільки судом не встановлено протиправності дій саме ГУ ПФУ у Київській області. Оскаржуване рішення у даній справі прийнято ГУ ПФУ в м. Києві.
Також не підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області виплачувати призначену позивачу пенсію, оскільки після призначення позивачу пенсії ГУ ПФУ у Київській області буде зобов'язане здійснювати таку виплату позивачу. Отже право позивача в даному випадку не порушено, а суд здійснює захист саме порушених прав.
Право на захист це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення у майбутньому.
Отже позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в м. Києві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі заяви №660 від 17.03.2023, поданою відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
3. Скасувати рішення №103230001195 від 23.03.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368) про відмову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі заяви №660 від 17.03.2023, поданою відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368) призначити ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) з 17.03.2023 пенсію за віком на пільгових умовах, на підставі заяви №660 від 17.03.2023, поданої відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведеного розрахунку періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком № 1 з відповідним пільговим обчисленням у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.