24 вересня 2024 року м. Київ № 320/1697/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області,
Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення відповідача № 103550007985 від 20.11.2023;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення, нарахування та виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 та пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновок відповідача про те, що позивач не досягла пенсійного віку, є помилковим, оскільки ґрунтується на нормах пенсійного законодавства, які були визнані неконституційними у відповідному рішенні Конституційного Суду України.
Позивач також зазначає про безпідставність відмови у призначенні пенсії у зв'язку з відсутність інформації про проведення первинної атестації, оскільки за усталеною практикою Верховного Суду особа має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у випадку не проведення атестації робочих місць з вини роботодавця.
Відповідачі заперечили проти позову та зазначив, що у спірному випадку величина пенсійного віку регулюється декількома нормами, одна з яких визнана неконституційною. Проте інша правова норма залишається чинною, а отже повинна застосовуватися у спірних правовідносинах щодо призначення пенсії. Також відповідачі акцентували на тому, що обов'язковою умовою для призначення пенсії на пільгових умовах, окрім досягнення пенсійного віку та наявності спеціального стажу, є проведення атестації робочих місць, а тому відсутність інформації про проведення такої атестації є підставою для відмови у призначення такого виду пенсії.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження, а також залучено до справи співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою від 14.11.2023 з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Зазначена заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області за принципом екстериторіальності.
Рішенням від 20.11.2023 № 103550007985 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовило у призначенні пенсії, оскільки заявниця не набула пенсійного віку, а саме: необхідний пенсійний вік становить 50 років, тоді як вік заявниці 45 років.
До пільгового стажу не зараховано період з 18.10.2000 по 18.07.2004 згідно пільгової довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 14.11.2023 № 22.2-41-17, оскільки не надано інформацію про проведення атестацій за 2000-2003 роки, а в атестації від 19.07.2004 № 218 не зазначено, чи вона є первинною.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає таке
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.08.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-1, який містить пункт 1 частини 2 статті 114 такого змісту: "На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах".
За приписами статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно пункту “а» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213- VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Законом № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", який набрав чинності 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом “а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти б г статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (далі - Рішення № 1-р/2020).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення № 1-р/2020 Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік - у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV, з огляду на що необхідний пенсійний вік для призначення пенсії на пільгових умовах у спірному випадку становить 45 років.
З матеріалів справи, а саме з оскаржуваного рішення, суд вбачає, що вік позивача на час винесення рішення про призначення пенсії становить 45 років, страховий стаж особи з урахуванням кратності 26 років 7 місяців 03 дні (необхідний - 20 років), а пільговий стаж по Списку № 1 становить 16 років 08 місяців 27 днів (необхідний - 7 років 6 місяців).
Тобто, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 позивач досягла необхідного віку (45 років) та у неї наявний необхідний страховий стаж і стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту.
Відтак, відмова в призначенні позивачу, яка на час прийняття спірного рішення досягла віку 45 років, мала загальний страховий стаж особи, в тому числі пільговий стаж по Списку №1, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 50-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 114 Закону №1058-ІV, є протиправною.
Окрім цього, особи, які зайняті на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки на працівника, зайнятого на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.
Відтак непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про відмову у призначенні пенсії не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим є протиправним, а позовні вимоги в цій частині - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-VI пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: серед іншого, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З огляду на зазначене, суд доходить до висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з 10.11.2023, - з наступного дня після досягнення позивачем 45-річного віку, оскільки звернення за призначення пенсії відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судового збору у розмірі 1211,20 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області № 103550007985 від 20.11.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області призначити з 10.11.2023 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний номер 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя Жук Р.В.