24 вересня 2024 року №320/13138/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548)
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 09.02.2024 №8454/03-16 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2024 перерахунок та виплатити пенсію, виходячи з заробітної плати в сумі 543,67 крб., одержану за роботу в зоні ЧАЕС за період з 04.05.1986 по 05.05.1986, з 06.05.1986 по 07.05.1986, з 29.05.1986 по 30.05.1986 (543,67/6 дні х 25,4) з урахуванням раніше виплаченої пенсії..
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 09.02.2024 №8454/03-16 про відмову у перерахунку пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Таким чином, керуючись положеннями ч.6 ст.162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 С. категорія 1, видане Київською міською державною адміністрацією 06.06.2018.
Також, позивач є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 26.11.2019.
02.02.2024 позивач звернувся до територіального відділення Пенсійного фонду України із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, з урахуванням довідок про заробітну плату в сумі 543,67 крб., одержану за роботу в зоні ЧАЕС за період з 04.05.1986 по 05.05.1986, з 06.05.1986 по 07.05.1986, з 29.05.1986 по 30.05.1986 (543,67/6 дні х 25,4).
Враховуючи принцип екстериторіальності, вказана заява була передана на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області.
За результатами розгляду вищевказаної заяви Позивача ГУ ПФУ в Житомирській області було прийнято рішення №8454/03-16 від 09.02.2024 про відмову в проведення перерахунку пенсії.
Підставою для відмови в проведенні перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю права на даний вид перерахунку відповідно поданих заявником документів..
Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.
Статтею 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Відповідно до статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Як встановлено судом, позивачем для перерахунку пенсії надано довідку Комунальної установи Поліської селищної ради «Поліський трудовий архів» від 06.10.2023 №228, якою підтверджено нарахування доплати за участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 1986 рік, в якій також уточнено списки учасників ліквідації наслідків на ЧАЕС, а також долучено до довідки: копії особових рахунків за 1986 та 1987 роки, копії довідки про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 .
Крім цього, в архівній довідці від 06.10.2023 №228 Комунальної установи Поліської селищної ради «Поліський трудовий архів» зазначено чітко про участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з помісячним зазначенням доплат, а саме:
- в травні місяці 1986 року «допл.чорноб.АЕС 50-00»;
- в червні місяці 1986 року «допл.чорноб.АЕС 40-00».
А також, в особових рахунках за 1987 рік значить ОСОБА_1 та містяться відомості:
- в червні місяці 1987 року «доплата за зону 1986р. 243-74»;
- в липні місяці 1987 року «доплата за зону 1986р. 208-93».
Із долучених доказів до вказаних довідок також вбачається, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України. Довідка видана на підставі особових рахунків за 1986-1989 роки.
Суд зазначає, що відповідачем не ставились під сумнів записи в трудовій книжці щодо роботи позивача у відповідних зонах, а тому не викликають сумнівів.
Отже, факт роботи в зоні відчуження ОСОБА_1 в період з 04.05.1986 по 05.05.1986, з 06.05.1986 по 07.05.1986, з 29.05.1986 по 30.05.1986 підтверджується відомостями із трудової книжки.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовляючи у перерахунку пенсії з урахуванням виданих Комунальною установою Поліської селищної ради «Поліський трудовий архів» довідок про заробітну плату вказало, що надана довідка не підтверджена первинними документами.
Суд зазначає, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду № 291/99/17 від 21 лютого 2020 року, №560/123/21 від 04 липня 2023 року та Сьомого апеляційного адміністративного суду №560/6243/22 від 13 лютого 2023 року, №560/6852/22 від 26 квітня 2023 року.
При цьому, на переконання суду, позивач як працівник, не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.
У свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства та відсутність первинної документації на зберіганні у архіві підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.
Неможливість перевірки відповідачем відповідності запису довідки первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 року у справі № 583/392/17.
Отже, суд з урахуванням встановлених обставин дійшов висновку, що особа, яка звертається за отриманням пенсії, не може нести відповідальність за неналежне оформлення роботодавцем особових справ працівників, відсутність у них певних документів, їх умисне ненадання на запити уповноважених органів, зокрема під час проведення пенсійним органом зустрічних перевірок на предмет достовірності поданих йому на розгляд документів (в тому числі уточнюючих довідок) і обґрунтованості їх видачі, й так само за неналежне, неповне проведення пенсійним органом таких перевірок.
Більше того, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем (1) своїх повноважень щодо отримання додаткових документів від Комунальної установи Поліської селищної ради «Поліський трудовий архів», які були б достатніми для здійснення перерахунку пенсії позивача з врахуванням заробітної плати за спірні періоди.
Суд звертає увагу, що пунктом 4.7 Порядку №22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З оскаржуваного рішення та матеріалів справи не вбачається, чи був відповідачем проведений всебічний, повний і об'єктивний розгляду всіх поданих документів для перерахунку пенсії.
В той же час, враховуючи встановлені обставини, суд зауважує, що на особу не може перекладатись тягар відповідальності через не проведення пенсійним органом зустрічної перевірки, в цьому випадку первинних документів, на підставі яких Комунальною установою Поліської селищної ради «Поліський трудовий архів», були видані довідки.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відмова позивачу у перерахунку пенсії з врахуванням заробітної плати за періоди з 04.05.1986 по 05.05.1986, з 06.05.1986 по 07.05.1986, з 29.05.1986 по 30.05.1986 на підставі довідки Комунальної установи Поліської селищної ради «Поліський трудовий архів» є передчасною, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №8454/03-16 від 09.02.2024 не обґрунтоване, в зв'язку з чим наявні підстави для визнання його протиправним та як наслідок скасування.
З приводу позовних вимог зобов'язального характеру (про здійснення перерахунку пенсії), то оцінивши наявні у справі докази суд дійшов переконання, що приймаючи рішення №8454/03-16 від 09.02.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, відповідач діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для здійснення перерахунку пенсії, зокрема не вчинено дій щодо отримання додаткових документів від Комунальної установи Поліської селищної ради «Поліський трудовий архів», які були б достатніми для здійснення перерахунку пенсії позивача з врахуванням заробітної плати за спірні періоди, у зв'язку з чим зробив передчасний висновок про неможливість зарахування позивачу до страхового стажу таких періодів його роботи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у межах спірних правовідносин адміністративним судом не здійснюється призначення/перерахунок пенсії, а перевіряється виключно законність рішення органу пенсійного фонду про відмову в здійсненні перерахунку пенсії, за наслідками чого суд може визнати протиправними такі рішення, дії чи бездіяльність, а як наслідок - зобов'язати вчинити певні дії.
Слід звернути увагу, що функції органів Пенсійного фонду України щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до виключної компетенції відповідача.
Як уже встановлено судом, за принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та прийнято рішення від 09.02.2024 №8454/03-16, яким відмовлено в перерахунку пенсії.
При цьому, відповідачем не було надано належної оцінки в оскаржуваному рішенні періоди трудової діяльності позивача з 04.05.1986 по 05.05.1986, з 06.05.1986 по 07.05.1986, з 29.05.1986 по 30.05.1986, не вчинено дій щодо отримання додаткових документів від Комунальної установи Поліської селищної ради «Поліський трудовий архів» про період трудової діяльності у цей період, що позбавляє можливість суду здійснити контроль дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та прийняти рішення зобов'язального характеру про перерахунок пенсії. Протилежний підхід призведе до втручання в дискреційні повноваження відповідача.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.
Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Отже, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, зокрема здійснювати перерахунок пенсії.
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах №240/10097/22 від 25 жовтня 2023 року, №560/895/23 від 28 вересня 2023 року, №560/4016/23 від 29 серпня 2023 року, №120/7231/23 від 12 лютого 2024 року.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У свою чергу, суд зазначає, що оскільки процедура вирішення питання щодо перерахунку пенсії не закінчена, суд не може обрати спосіб захисту визначений позивачем.
Відтак, враховуючи, що тим обставинам, які були встановлені судом належна оцінка відповідачем як органом, до виключних повноважень якого належить призначення/перерахунок пенсії заявнику, не надавалася, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву позивача щодо здійснення перерахунку пенсії, з урахування правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов'язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 09.02.2024 №8454/03-16 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку пенсії від 01.02.2024, з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоноженко М.А.