24 вересня 2024 року м. Київ № 640/24157/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не задоволення прохань позивача, викладених у письмових зверненнях (вх. № 19004/С-2600-20 від 21.07.2020 та вх. № 19045/С-2600-20 від 22.07.2020), а саме: - провести позивачу перерахунок розміру призначеної пенсії за віком; - надати позивачу інформацію з приводу здійсненого перерахунку пенсії з відповідними розрахунками; - повідомити позивача про результати розгляду її заяви;
- зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме: провести позивачу перерахунок пенсії за віком з наданням інформації з приводу здійсненого перерахунку пенсії з відповідними розрахунками.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулася до відповідача із заявами щодо проведення перерахунку пенсії та надання інформації з приводу здійсненого перерахунку пенсії з відповідними розрахунками, однак, станом на час звернення з позовом до суду, жодних перерахунків пенсії не здійснено.
Відповідач позовних вимог заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні, оскільки з поданої заяви про перерахунок пенсії не можна встановити, на якій саме підставі необхідно провести таких перерахунок або у чому полягає неправильність визначення розміру пенсії чи її складових. Разом з тим, у відповідь на звернення позивачу ґрунтовно роз'яснено порядок обчислення розміру пенсії, а також усі складові формули обчислення пенсії з наданням відповідних розрахунків.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 28.12.2022 №03-19/6329/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи № 640/24157/20.
07 червня 2023 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою, в якій просила надати інформацію щодо розрахунку розміру пенсії, а саме: механізм нарахування пенсії, перелік документів, які використовувалися під час нарахування та здійснення перерахунку пенсії, формул та коефіцієнтів, які використовувалися під час нарахування та здійснення перерахунку пенсії, розрахунку трудового та страхового стажу.
Окрім цього, до територіального органу Пенсійного фонду України позивачка подала іншу заяву, в якій просила провести перерахунок пенсії та надати інформацію з приводу здійсненого перерахунку пенсії з відповідними розрахунками.
У листах від 18.08.2020 № 18572-19045/С-02/8-2600/20 та від 20.08.2020 № 18757-19045/С-02/8-2600/20 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачку про результати розгляду її звернення та надало роз'яснення щодо пенсійного забезпечення позивачки, а також навело розмір та складові пенсійних виплат. У листах також вказано, що пенсію обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до норм чинного законодавства.
Не отримавши запитуваного перерахунку належної йому пенсії, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії територіальний орган Пенсійного фонду розглядає та не пізніше 10 днів з дня їх надходження та приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Додатком 3 до Порядку № 22-1 передбачена форма заяви про призначення/перерахунок пенсії та Розписки-повідомлення, у якій фіксується перелік документів, доданих до заяви.
Таким чином, питання про перерахунок раніше призначеної пенсії вирішується на підставі поданої до пенсійного органу заяви встановленого зразка, а її розгляд завершується ухваленням відповідного рішення, у якому зазначаються мотиви і підстави його прийняття.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не зверталася до пенсійного органу із заявою встановленої форми про перерахунок пенсії. Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, позивачка звернулась до пенсійного органу із заявами та зверненнями довільної форми, які розглянуті відповідачем у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" та надану запитувану інформацію.
Суд акцентує увагу, що подання заяви про перерахунок пенсії у довільній формі не може бути підставою для відмови у здійсненні такого перерахунку у разі, коли зміст такої заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявниці, а також містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка.
Натомість, що зі змісту заяв позивачки від 26.06.2020, як і змісту позовної заяви, неможливо встановити, який саме перерахунок запитує заявник, позивачкою не наведено в чому полягає невірний обрахунок призначеної до виплати пенсії за віком позивачці.
Листами відповідач надав відповідь на звернення щодо обчислення розміру пенсії позивачки, а не на заяву про перерахунок пенсії. Зі змісту листів відповідача не встановлено, що позивачці було відмовлено у перерахунку пенсії, що давало би підстави для визнання вказаного листа рішенням про відмову у проведенні перерахунку.
Отже, питання про перерахунок позивачу пенсії за віком пенсійним органом не розглядалось, рішення про відмову у перерахунку пенсії не ухвалювалось, а листи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві мають роз'яснювальний характер та не тягнуть для позивача правових наслідків.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС Україниє справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей2,5 КАС України.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції Україний конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 ст. 73 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивач в порядку, встановленому Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядком №22-1 до органу Пенсійного фонду України з заявою встановленого зразка про проведення перерахунку пенсії не звертався, відповідно відповідачем не приймалось рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії. При цьому з поданих звернень та позовної заяви неможливо встановити, про який саме перерахунок пенсії просить позивач та на якій правовій підставі його необхідно здійснити, як і не обґрунтовує, в чому саме полягає помилковий розрахунок пенсії позивача. Зі свого боку, пенсійний орган у своїх листах надав вичерпну відповідь з наведенням відповідних розрахунків розміру пенсії, але з чим саме не погоджується позивачка встановити не вдається можливим.
З огляду на вищезазначене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
VI. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя Жук Р.В.