23 вересня 2024 року справа №320/2455/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (далі відповідач та/або ГУ ДПС у Хмельницькій області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- від 05.09.2022 № 0679184-2412-2225 у сумі 220 158,00 грн;
- від 05.09.2022 № 0679262-2412-2225 у сумі 79 045,20 грн;
- від 17.10.2022 № 5236-2412-2225 у сумі 74 473,44 грн.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення в порушення вимог законодавства прийняті ГУ ДПС у Хмельницькій області, а не контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) позивача ( АДРЕСА_1 ), а також після 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком); не дотримано вимог щодо надсилання позивачу таких рішень.
ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що податкове повідомлення-рішення від 05.09.2022 № 0679184-2412-2225 прийнято у відношенні об'єкта нежитлової нерухомості комплексу - швейна фабрика ( АДРЕСА_2 ), який згідно з пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі ПК України) не є об'єктом оподаткування, оскільки належить до будівель промисловості, віднесених до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності позивача, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здається останнім в оренду, лізинг, позичку. Протиправність вказаного рішення, на думку позивача, також полягає в помилковому розрахунку суми податкового зобов'язання, оскільки відповідачем застосовано ставку податку у розмірі 0,5%, яка не передбачена рішенням Волочиської міської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2021 рік» від 06.07.2020 № 2-72/2020 для будівель промисловості, у тому числі щодо комплексу - швейна фабрика.
Позивач зауважує, що податкове повідомлення-рішення від 05.09.2022 № 0679262-2412-2225 прийнято у відношенні належного ОСОБА_1 цілісного майнового комплексу - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_3 ) за ставкою податку у розмірі 0,3%, однак із рішення Меджибізької селищної ради «Про встановлення на території Меджибізької селищної ради ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та затвердження Порядку його справляння на 2021 рік» від 23.06.2020 № 4-88/2020 неможливо визначити, яка саме ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, була визначена радою на 2021 рік саме для цілісного майнового комплексу - бази відпочинку. При цьому жодних інших рішень Меджибізької селищної ради щодо встановлення ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2021 рік, щодо цілісного майнового комплексу, прийнято не було.
ОСОБА_1 також наголошує, що податкове повідомлення-рішення від 17.10.2022 № 5236-2412-2225 є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки його прийнято на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі № 560/5681/20, яке не набрало законної сили.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
06.05.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому останній стверджує про правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник ГУ ДПС у Хмельницькій області з посиланням на положення п. 102.1 ст. 102, п. 266.10 ст. 266 ПК України стверджує про наявність у контролюючого органу права визначати суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки. Наголошує, що спірні податкові повідомлення-рішення надсилались за податковою адресою позивача, натомість останнім не дотримано вимог податкового законодавства щодо вчасного повідомлення контролюючого органу про зміну такої адреси.
В обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення від 05.09.2022 №0679184-2412-2225 відповідач посилається на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують дійсне використання позивачем площі швейної фабрики ( АДРЕСА_2 ) впродовж 2021 року для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції), що виключає можливість застосування пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України. Звертає увагу суду на те, що оскільки станом на час прийняття вказаного рішення ОСОБА_1 не подавалась до податкового органу форма 20-ОПП, відповідно була відсутня інформація про об'єкти оподаткування, які використовується позивачем для здійснення господарської діяльності (такі зміни були внесені 28.12.2022).
Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.09.2022 № 0679262-2412-2225 ГУ ДПС у Хмельницькій області повідомлено, що ставку податку відносно належного ОСОБА_1 цілісного майнового комплексу - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_3 ) визначено згідно з рішенням Меджибізької селищної ради «Про встановлення на території Меджибізької селищної ради ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та затвердження Порядку його справляння на 2021 рік» від 23.06.2020 № 4-88/2020. Водночас до затвердженого вказаним рішенням переліку підстав для звільнення від оподаткування не віднесено будівлі «цілісного майнового комплексу - бази відпочинку».
Відповідач також наголошує, що у відповідності до вимог податкового законодавства у випадку часткового скасування податкового повідомлення-рішення контролюючим органом формується нове на суму, що залишилися. А тому, на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі № 560/5681/20, яке набрало законної сили 29.08.2022, ГУ ДПС у Хмельницькій області сформовано податкове повідомлення-рішення від 17.10.2022 № 5236-2412-2225.
24.04.2024 до суду представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де ним зазначено про те, що зміст відзиву на позовну заяву не спростовує тверджень ОСОБА_1 , які викладені нею у позовній заяві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ураховуючи подане клопотання, протокольною ухвалою від 19.04.2024 суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (т. 2 а.с. 39-44) ОСОБА_1 є власником наступних об'єктів нежитлової нерухомості:
1) комплекс-швейна фабрика загальною площею 7 338,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;
2) цілісний майновий комплекс - база відпочинку «Веселка» загальною площею 4 391,40 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 .
ГУ ДПС у Хмельницькій області проведено нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та сформовано у відношенні ОСОБА_1 наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 05.09.2022 № 0679184-2412-2225 по об'єкту «комплекс швейна фабрика» ( АДРЕСА_2 ) загальною площею 7 338,6 кв.м. на суму 220 158,00 грн (за 2021 рік);
- від 05.09.2022 № 0679262-2412-2225по об'єкту «цілісний майновий комплекс» ( АДРЕСА_3 ) загальною площею 4 391,40 кв.м. на суму 79 045,20 грн (за 2021 рік);
- від 17.10.2022 № 5236-2412-2225 по об'єкту «комплекс» ( АДРЕСА_2 ) загальною площею 7 138,6 кв.м. на суму 74 473,44 грн (за 2019 рік).
Не погоджуючись з указаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
За правилами пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Правовідносини щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регулюються ст. 266 ПК України.
Положеннями пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України передбачено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
У відповідності до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Пунктом 4.3 ст. 4 ПК України встановлено, що податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.
Як встановлено судом, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені та надіслані (вручені) позивачу після 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), тобто вже після встановленого ПК України строку, протягом якого надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом податкові повідомлення-рішення, що є порушенням вимог податкового законодавства України.
Водночас відповідно до пп. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 цього Кодексу.
Так, згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДПС у Хмельницькій області з урахуванням приписів п. 102.1 ст. 102 ПК України.
Також суд звертає увагу на те, що пропуск контролюючим органом встановленого пп.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України строку (до 1 липня поточного року) нарахування податкового зобов'язання та надсилання податкового повідомлення-рішення не спростовує наявність у позивача податкового обов'язку здійснити сплату відповідних грошових зобов'язань.
Таке правозастосування узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 28.02.2020 у справі № 804/4231/16, від 24.12.2020 у справі № 820/5357/17 та від 21.06.2023 у справі № 160/13606/20.
Щодо тверджень позивача про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправно прийняті ГУ ДПС у Хмельницькій області, а не контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) позивача ( АДРЕСА_1 ), та протиправно не надіслані за вказаною адресою, суд зазначає наступне.
Відповідно до свідоцтва про держану реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 02.03.2001 серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 25) та свідоцтва платника єдиного податку від 28.05.2012 серії НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 26) місцем проживання (податковою адресою) позивача було АДРЕСА_4 .
Згідно з відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 з 23.03.2001 взята на облік в ГУ ДПС у Хмельницькій області.
Водночас згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання від 03.09.2020 № 52826816 (т. 1 а.с. 28) зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 змінено на АДРЕСА_1 .
Суд звертає увагу, що із заявою про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (т. 1 а.с. 134) ОСОБА_1 звернулася до податкового органу 29.12.2022, у зв'язку з чим за наданими відповідачем даними (т. 2 а.с. 66) з 30.12.2022 позивача взято на облік у ГУ ДПС у м. Києві.
Згідно з п.п. 63.1 - 63.3 ст. 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Відповідно до п. 63.8. ст. 63 ПК України особливості обліку платників податків за окремими податками, а також окремих категорій платників податків установлюються відповідними розділами цього Кодексу.
Згідно з п. 70.7 ст. 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до приписів п. 45.1 ст. 45 ПК України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
З аналізу наведених норм слідує, що законом встановлено обов'язок платника податків повідомляти контролюючий орган про зміну податкової адреси протягом місяця з дня, коли така зміна відбулася, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Ураховуючи зазначене, а також зважаючи на те, що про зміну місця проживання ОСОБА_1 повідомила контролюючий орган 29.12.2022, тобто після прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (05.09.2022 та 17.10.2022), а тому є безпідставними твердження позивача про протиправність таких рішень через те, що їх прийнято не контролюючим органом за місцем податкової адреси.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у справі №826/11455/15, невиконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 05.09.2022 № 0679184-2412-2225 суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось вище, зазначене рішення прийняте у відношенні належного позивачу об'єкта нежитлової нерухомості «комплекс швейна фабрика» за адресою: Хмельницька обл., Волочиський р-н, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 2а.
При цьому у пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України перелічені об'єкти, що не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до яких згідно з пп. «є» включено будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, до групи 125 «Будівлі промислові та склади» відноситься зокрема клас 1251 «Будівлі промислові», який включає криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та т. ін. за їх функціональним призначенням.
Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечувалось віднесення об'єкту «комплекс швейна фабрика» (Хмельницька обл., Волочиський р-н, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 2а) до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.
Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, прийнятої наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар'єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво». Промисловість у розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об'єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.
Таким чином, застосування пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України можливе у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 820/3556/17 та від 22.03.2023 у справі № 580/10424/21.
Згідно з відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 здійснює такі види діяльності, зокрема: 14.39 Виробництво іншого трикотажного та в'язаного одягу (основний); 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу.
Разом з тим вказані класи діяльності (14.19 та 14.39) згідно з КВЕД ДК 009:2010 відносяться до секції С «Переробна промисловість».
При цьому з матеріалів справи вбачається, що 15.12.2020 між ТОВ «Т-Стиль», як замовником, та ФОП ОСОБА_1 , як виконавцем, укладено договір на переробку давальницької сировини (т. 1 а.с. 36-37; далі Договір), за умовами якого виконавець зобов'язувався виготовити продукцію - текстильні вироби з сировини (тканини) замовника (п. 1.1 Договору); асортимент, кількість, ціна та порядок розрахунків визначається у додатках до Договору (п. 1.2 Договору). Місцем виконання Договору визначено комплекс - швейна фабрика, що знаходиться за адресою: м. Волочиськ, вул. Незалежності, 2а (п. 1.4 Договору). Строк дії Договору - до 31.12.2021 (п. 8.2 Договору).
На підтвердження виконання умов Договору в 2021 році позивачем надано суду відповідні додатки, акти прийому-передачі продукції, рахунки на оплату та платіжні інструкції (т. 2 а.с. 9- 28).
Водночас реальність вказаного вище правочину відповідачем не ставилась під сумнів.
Отже, зважаючи на те, що комплекс швейна фабрика (Хмельницька обл., Волочиський р-н, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 2а) відноситься до будівель промисловості, віднесених до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що в 2021 році використовувався за призначенням у господарській діяльності позивача, основна діяльність якого класифікується у секції С КВЕД ДК 009:2010, та не здається в оренду, лізинг, позичку (протилежного відповідачем не доведено), такий об'єкт нежитлової нерухомості згідно з пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 05.09.2022 № 0679184-2412-2225 є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 05.09.2022 № 0679262-2412-2225 суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось вище, зазначене рішення прийняте у відношенні належного позивачу об'єкта «цілісний майновий комплекс» (Хмельницька обл., Летичівський р-н, с. Головчинці, вул. Шевченка, 145) загальною площею 4 391,40 кв.м.
При цьому відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (т. 2 а.с. 39) вказаний комплекс не є об'єктом житлової нерухомості.
Згідно з пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Судом встановлено, рішенням Меджибізької селищної ради «Про встановлення на території Меджибізької селищної ради ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та затвердження Порядку його справляння на 2021 рік» від 23.06.2020 № 4-88/2020 (далі Рішення № 4-88/2020) затверджено на території Меджибізької селищної ради відповідні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, пільги для фізичних та юридичних осіб, надані відповідно до пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України, а також порядок справляння зазначеного податку.
Відповідно до Рішення № 4-88/2020 ставка податку для фізичних осіб відносно нежитлових будівель, до яких входять будівлі готельні (готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати) та інші будівлі для тимчасового проживання (туристичні бази та гірські притулки, дитячі та сімейні табори відпочинку, центри та будинки відпочинку, інші будівлі для тимчасового проживання, не класифіковані раніше), встановлена у розмірі 0,4 (% розміру мінімальної заробітної плати) за 1 кв.м.
При цьому суд вважає помилковими твердження позивача, що з Рішення № 4-88/2020 неможливо визначити, яка саме ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, була визначена радою на 2021 рік саме для цілісного майнового комплексу - бази відпочинку, оскільки вказаним рішенням визначено ставку для інших будівель для тимчасового проживання, не класифікованих раніше (код 1212.9).
Натомість згідно з розрахунком, наведеним у податковому повідомленні-рішенні від 05.09.2022 № 0679262-2412-2225, відповідачем застосовано ставку податку у розмірі 0,3.
Ураховуючи те, що ГУ ДПС у Хмельницькій області під час розрахунку суми податкового зобов'язання позивача по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовано меншу ставку податку (0,3), аніж встановлена Рішенням № 4-88/2020 для «цілісного майнового комплексу» ( АДРЕСА_3 ), суд приходить до висновку, що правові підстави для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2022 № 0679262-2412-2225 відсутні.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 17.10.2022 № 5236-2412-2225 суд зазначає наступне.
ГУ ДПС у Хмельницькій області 24.06.2020 сформовано податкове повідомлення-рішення № 0137376-5805-2225, яким за об'єктом «комплекс швейна фабрика» ( АДРЕСА_2 ) загальною площею 7 338,6 кв.м. визначено ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік у розмірі 76 559,94 грн.
Зазначене рішення оскаржено позивачем до суду.
Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі № 560/5681/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень позов задоволено частково, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 24.06.2020 № 0137376-5805-2225 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання, нарахованого на 200 кв.м. площі об'єкта нерухомості, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (яка передана за договором від 01.01.2019 у строкове безоплатне володіння та користування ТОВ «Т-Стиль»).
Указане рішення оскаржено сторонами в апеляційному порядку.
Так, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто, а постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 - без змін.
За наведених обставин ГУ ДПС у Хмельницькій області сформовано у відношенні ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення від 17.10.2022 № 5236-2412-2225, яким по об'єкту «комплекс» ( АДРЕСА_2 ) загальною площею 7 138,6 кв.м. визначено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік у розмірі 74 473,44 грн.
Разом з тим постановою Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 560/5681/20 скасовано ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022 про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Посилаючись на вказані обставини, позивач наполягає на протиправності податкового повідомлення-рішення від 17.10.2022 № 5236-2412-2225, оскільки його прийнято на підставі рішення суду, яке не набрало законної сили.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
При цьому відповідно до п. 2 підрозділу 13 розділу IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким визначено правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, за результатами адміністративного або судового оскарження:
- у разі часткового скасування сум формується нове податкове повідомлення-рішення на суму, що залишилась;
- у разі збільшення донарахованої суми формується податкове повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані у підрозділі 12 цього розділу).
Отже, у разі, якщо за результатами оскарження контролюючий орган (суд) зменшує або збільшує суму грошового зобов'язання, то у податкового органу виникає обов'язок сформувати нове податкове повідомлення - рішення.
Ураховуючи зазначене, ГУ ДПС у Хмельницькій області правомірно сформовано на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі № 560/5681/20 податкове повідомлення - рішення від 17.10.2022 № 5236-2412-2225 на суму, що залишилась після скасування податкового повідомлення - рішення від 24.06.2020 № 0137376-5805-2225.
При цьому суд звертає увагу, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі № 560/5681/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 - без змін.
Водночас твердження позивача про те, що податкове повідомлення - рішення від 17.10.2022 № 5236-2412-2225 прийнято на підставі рішення суду, яке не набрало законної сили, суд сприймає критично, оскільки згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суд звертає увагу, що станом на час прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022 повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі № 560/5681/20, а постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 вказане рішення суду залишено без змін.
Отже, станом на час прийняття податкового повідомлення - рішення від 17.10.2022 № 5236-2412-2225 рішення суду, на підставі якого прийнято зазначене податкове повідомлення - рішення, набрало законної сили.
Зважаючи на викладене правові підстави для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2022 № 5236-2412-2225 відсутні.
Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Інші доводи сторін не спростовують висновків, викладених судом у цьому рішенні.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 736,77 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 28.12.2022 № 0.0.2796552015.1.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, то сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 2 201,58 грн (220 158,00 х 1% = 2 201,58).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 250 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 05.09.2022 № 0679184-2412-2225.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області (місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, ідентифікаційний код ВП: 44070171) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 2 201,58 грн (дві тисячі двісті одна грн 58 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.