ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"25" вересня 2024 р. справа № 300/4776/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача від 18.09.2024 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема бригада територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України Міністерства оборони України) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема бригада територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України Міністерства оборони України) (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема бригада територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України Міністерства оборони України) у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі пп. “г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи (бабусею ОСОБА_3 ); зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема бригада територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України Міністерства оборони України) звільнити старшого солдата ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи (бабусею ОСОБА_3 ).
Ухвалою від 24.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До позовної заяви представник позивача долучив копії: ордера серії ВІ № 1205290 від 14.06.2024 на надання правничої допомоги адвокатом Тимошенком Р.В. (а.с. 46); свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІП № 1548 від 26.08.2016 (а.с. 9). Одночасно в позовній заяві представник позивача повідомив суд, що документи на підтвердження факту оплати витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення в цій справі.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено повністю: визнано протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом “г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», прийняту за результатом розгляду рапорта від 02.11.2023 та доповнення від 09.05.2024 до рапорта від 02.11.2023; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (“у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд»).
18.09.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 18.09.2024 про ухвалення додаткового рішення, згідно якого представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн. До заяви від 18.09.2024 представник позивача долучив копії: договору № 1 від 09.12.2023 про надання правничої допомоги (юридичних послуг); додатку № 1 від 11.06.2024 до Договору про надання правничої допомоги (юридичних послуг) № 1 від 09.12.2023; акту № 1 від 17.09.2024 виконаних робіт за Договором про надання правничої допомоги (юридичних послуг) № 1 від 09.12.2023; квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 від 11.06.2024 про отримання від ОСОБА_1 30000,00 грн. за Договором про надання правничої допомоги (юридичних послуг) № 1 від 09.12.2023.
Розглянувши заяву представника позивача від 18.09.2024 про ухвалення додаткового рішення, суд вказує на таке:
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини другої статті 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Вказані положення узгоджуються з нормами частини сьомої статті 139, частини третьої, п'ятої статті 143 КАС України.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною сьомою цієї Статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Пунктом 1 частини третьої зазначеної статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу на те, що клопотання представника позивача від 11.04.2023 про долучення доказів понесення витрат подано в межах процесуальних строків, визначених частиною сьомою статті 139, частиною другою статті 252 КАС України, а тому нема підстав для залишення такого клопотання без розгляду.
Так, відповідно до акту № 1 від 17.09.2024 виконаних робіт за Договором про надання правничої допомоги (юридичних послуг) № 1 від 09.12.2023, адвокатом Тимошенком Д.В. надані ОСОБА_1 такі види правової допомоги: підготовка (написання) та подання позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема бригада територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України Міністерства оборони України) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби (6 год. за ціною 3000,00 грн. за одну годину, на загальну суму 18000,00 грн.); підготовка (написання) та подання заяви про ухвалення додаткового рішення (4 год. за ціною 3000,00 грн. за одну годину, на загальну суму 12000,00 грн.). Загальна сума за надані послуги 30000,00 грн.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 вищевказаного закону).
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід-Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорію складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 30000 грн. є завищеним, оскільки є неспівмірним зі складністю справи. Такий висновок суд зробив з огляду на зміст та незначну кількість та складність в опрацюванні документів, долучених до позовної заяви. Підготовка такої позовної заяви не потребувала значного часу і не мала завдати значних клопотів для адвоката.
При цьому, первинна позовна заява від 14.06.2024 складена представником позивача з описками, що слугувало підставами для прийняття ухвали від 04.07.2024.
Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. З огляду на вищевказані обставини, суд вважає справедливим відшкодування позивачу судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2422,40 грн., тобто в розмірі двох ставок судового збору 1211,20 грн. за подання та розгляд цього позову встановленим законом професійним суддею, що буде співмірним зі складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом юридичних послуг.
За вказаних обставин, заяву представника позивача від 18.09.2024 належить задовольнити частково: стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2422,40 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву представника позивача від 18.09.2024 задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.