про залишення позовної заяви без руху
24 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/18064/24
категорія 104000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, Держави України в особі казначейської служби України про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, Держави України в особі казначейської служби України про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди.
Частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною п'ятою статті 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, в адміністративному судочинстві вимоги про відшкодування шкоди є похідними від вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень і розглядаються виключно при вирішенні публічно-правового спору.
Пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Положеннями пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд відмічає, що предмет судового розгляду (зміст позовних вимог), який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим. При цьому, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача.
Суд звертає увагу, що за змістом поданої позовної заяви ОСОБА_1 висловлює незгоду з діями адміністрації ЖУВП № 8, проте зі сформованого викладу поданої заяви не видається можливим встановити ані наявність публічно-правового спору, ані які саме вимоги позивач висуває до кожного з відповідачів - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, Держави України в особі казначейської служби України. Зміст позовної заяви не дозволяє з'ясувати які саме дії та яким чином порушують права ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин.
Тому зміст вимог позовної заяви потребує приведення у відповідність до положень частини першої статті 5 КАС України.
Окрім того, позивачем допущено низку порушень при оформленні позовної заяви в частині її змісту, а саме: пункту 3 частини п'ятої статті 160 КАС України (відсутній обґрунтований розрахунок моральної шкоди); пункту 7 частини п'ятої статті 160 КАС України (не вказано відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися); пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України (відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав).
В порушення вимог частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви не додано її копій, як і не додано жодних доказів на підтвердження позовних вимог відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України.
Також, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, ані документа про сплату судового збору, ані документа на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону позивачем не надано.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, позивачу за подачу до суду цього позову належить сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн (розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 3028,00 грн х 0,4 х 1, де: 3028,00 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру, заявлених позивачем у поданій позовній заяві).
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- нової (уточненої) позовної заяви із формулюванням конкретизованих позовних вимог до кожного з відповідачів відповідно до статті 5 КАС України та виходячи з фактичних обставин; а також належного обґрунтування позовних вимог на підтвердження виникнення юридичного конфлікту саме у сфері публічно-правових відносин;
- примірників нової (уточненої) позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів у справі;
- належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги заявленого позову;
- доказу сплати судового збору в сумі 1211,20 грн або надання обґрунтованого клопотання про звільнення від такої сплати (відстрочення чи розстрочення) з належними доказами щодо підстав, визначених законом, для такого звільнення.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько