Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
25 вересня 2024 року Справа №200/6556/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати пенсії позивачу з березня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату щомісячної пенсії позивачу з березня 2024 року шляхом перерахування на поточний рахунок IBAN, відкритий у АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до приписів п.4 та п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В позовній заяві позивач зазначив, що: «Додатково повідомляємо про наявність у ОСОБА_1 оновлених виплатних реквізитів банківського рахунку IBAN НОМЕР_1 , код банку 351823, код згідно з ЄДРПОУ 09351600. Вказані реквізити надавались Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області Позивачем через веб-портал Пенсійного фонду, але були проігноровані.[…].».
Суд зауважує позивача, що відповідно до приписів ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом встановлено, що матеріали позовної заяви не містять доказів щодо надання позивачем через веб-портал Пенсійного фонду вищезазначених реквізитів тобто відповідного звернення з наданням цих реквізитів.
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 року у справі №400/1217/23: 1) Обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів; 4) Посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід надати на адресу суду докази звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з наданням відповідних реквізитів засобами веб-порталу Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що позивач у своїй позовній заяві з цього приводу зазначає: «Позивач із заявами про поновлення пенсійних виплат до територіальних органів Відповідача після 01.01.2023 року не звертався. Припинення пенсійних виплат з підстав не передбачених законом є протиправним, а отже і підстав подавати заяву про поновлення пенсійних виплат у Позивача не було. Крім того, жодні рішення, повідомлення від Відповідача про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 не надходили. […]. Задля дотримання шестимісячного строку звернення до адміністративного суду і з урахуванням позиції Верховного Суду України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15), просимо визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з березня 2024 року.».
Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду по справі № П/800/259/15 від 24.11.2015 року суд вважає не сприйнятим за змістом оскільки спірні відносини які зазначені у наведеній справі та спірні правовідносини, які виникли між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не є релевантними.
Судом встановлено, що також підтверджується відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.09.2024 та копією посвідчення №11040 виданого від 30.12.2006 УМВС України в Луганській області, що позивач є отримувачем пенсії за вислугу років призначену йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Суд зауважує позивача, що відповідно до приписів ст.55 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 (у редакції чинній станом на час звернення з даним адміністративним позовом), нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного суд дійшов до висновку, що для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного суду України заяву про поновлення пропущеного строку звернення з даним адміністративним позовом та наданням обґрунтованих або зазначених доказів на її підтвердження.
Суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України у разі не усунення у визначений судом строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху позовна заява буде повернута заявникові.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 242, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: докази звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з наданням відповідних реквізитів засобами веб-порталу Пенсійного фонду, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з даним адміністративним позовом та наданням обґрунтованих або зазначених доказів на її підтвердження.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.О. Голошивець