02 вересня 2024 р.Справа № 160/23280/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про невиконання рішень суду, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо щомісячної недоплати нарахованої пенсії по рішенню суду у справі №160/12541/23 від 17 липня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наданого ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2023 року за номером ФД 68518, станом на 05.03.2019;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щомісячно виплачувати нараховану пенсію по рішенню суду у справі №160/12541/23 від 17 липня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наданого ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2023 року за номером ФД 68518 без обмежень максимального розміру пенсії, передбаченого ст.43 Закону №2262-XII, а також здійснити доплату перерахованої пенсії по рішенню суду, яку відповідач протиправно щомісячно не доплачує з 01.10.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач після проведення перерахунків пенсії позивача на виконання рішень судів, в тому числі на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №160/12541/23, протиправно здійснює нарахування і виплату позивачеві пенсії з обмеженням її максимальним розміром, в той час, як вказаним рішенням суду пенсійний орган зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром. Також позивачем зазначено, що після перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду виникла доплата, яку відповідач протиправно щомісячно не доплачує з 01.10.2023 року.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 року зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою встановлено, що у відкритті провадження у цій справі слід відмовити, з огляду на таке.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №160/12541/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку пенсі ОСОБА_1 на підставі наданого ІНФОРМАЦІЯ_3 довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 31.03.2023 року № ФД 68518, станом на 05.03.2019, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, а також зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2023 року № ФД 68518 без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого ст.43 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням проведених платежів.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №160/12541/23 набрало законної сили 17.08.2023р.
На підставі та на виконання вищевказаного рішення суду Дніпропетровським окружним адміністративним судом 25.08.2023р. видано виконавчий лист про зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2023 року № ФД 68518 без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого ст.43 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням проведених платежів.
Як слідує з позовної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №160/12541/23 проведено перерахунок пенсії позивача, проте, ОСОБА_1 не погоджується з проведеним перерахунком, зазначаючи, що відповідач всупереч вищевказаному рішенню суду у справі №160/12541/23 обмежив його пенсію максимальним розміром і ті суми пенсії, що поза максимальним розміром, протиправно утримує з позивача, а також не виплачує позивачеві заборгованість по доплаті пенсії, що виникла після перерахунку його пенсії на виконання рішення суду у справі №160/12541/23, в загальному розмірі 515351,97грн., у зв'язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду з цим позовом.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст.287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 17 квітня 2019 року у справі №355/1648/15-а, від 12 травня 2020 року у справі №815/2252/16, від 21 грудня 2020 року у справі №440/1810/19, від 16 грудня 2021 року у справі №170/167/17, від 21 грудня 2022 року у справі №620/4090/22.
Проаналізувавши предмет позову у цій справі, суд доходить висновку, що фактичною підставою для звернення до суду із цими позовними вимогами стала незгода позивача із діями та бездіяльністю відповідача під час виконання ним рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №160/12541/23.
Отже, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відтак, в цьому випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №160/12541/23, яке набрало законної сили, а спір виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зазначеного рішення.
Отже, заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Водночас, наявність спеціальних правових норм КАС України (ст. ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України в межах справи №160/12541/23.
Аналогічний підхід застосував Верховний Суд під час вирішення справ №170/167/17 (постанова від 16.12.2021), №400/822/20 (постанова від 31.01.2022), №233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), №345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022).
Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення у справі №160/12541/23 порушуються його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а також у разі якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду суду в іншому провадженні, проте, на стадії виконання такого судового рішення.
Керуючись статтями 4, 19, 170, 248, 256 КАС України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про невиконання рішень суду, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.
Суддя: О.М. Турова