24 вересня 2024 рокуСправа №160/5010/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі наказу про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 07.12.2022 по 15.12.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманої травми в період з 09.05.2022 по 07.12.2022 та у відпустці для лікування після поранення за період з 07.12.2022 по 15.12.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 07.12.2022 по 15.12.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми з 09.05.2022 по 07.12.2022 та у відпустці для лікування після поранення за період з 07.12.2022 по 15.12.2023 у розмірі збільшеному до 100 000,00 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні після отриманої травми та у відпустці для лікування після поранення, тому відповідач повинен сплатити за цей період додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 грн. щомісячно.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки у Журналах ведення бойових дій підрозділів військової частини НОМЕР_1 ніяким чином не відображено травмування ОСОБА_1 .
Позивач довідки встановленого зразку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) не надав. З 05.05.2023 позивач не повернувся з відпустки, пов'язаної з лікуванням до військової частини НОМЕР_1 , отже з цього дня він вважається безпідставно відсутнім на військовій службі, що фактично було встановлено під час службового розслідування, а отже, відсутні підстави для видання наказу про виплату додаткової винагороди.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.05.2022 солдат ОСОБА_1 прийнятий (призваний) на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 до Військової частини НОМЕР_1 у Збройних Силах України, що підтрверджується військовимий квитком серії НОМЕР_2 від 04.08.2009. Позивач проходить військову службу у Військовій частина НОМЕР_1 НОМЕР_3 окремої єгерської бригади ( НОМЕР_4 ОЄБр).
Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 позивач у період з 04.06.2022 по 05.08.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звязку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в АДРЕСА_1 (Харківський напрямок, Ізюмський ліс), що підтверджується Довідкою командира Військової частини НОМЕР_1 без номеру та без дати.
З 23.02.2023 позивач вважається таким, що вибув на стаціонарне лікування до КНП «Романівська лікарня» Романівської селищної ради смт. Романів, з 23.02.2023, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №54 від 23.02.2023.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №99 від 08.04.2023 позивач вважається таким, що виведений в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 з 08.04.2023.
Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №661 солдат ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 23.02.2023 по 13.03.2023.
Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №890 солдат ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 14.03.2023 по 10.04.2023.
Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №1259 солдат ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 11.04.2023 по 04.05.2023.
З 04.05.2023 по 29.05.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1259
Згідно з повідомленням чергової частини ГУНП №215 від 04.07.2023 стало відомо, що 04.07.2023 на автодорозі Романів - Залужне сталося дорожньо-транспортна пригода. Солдат ОСОБА_1 на автомобілі УАЗ Патріот ( НОМЕР_5 ) разом з ОСОБА_2 виїхав на зустрічну полосу, внаслідок чого, скоїв зіткнення з автомобілем HOVER універсал-В (AM4333BO). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди солдат ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому правого стегна, ссадина голови та тулубу, госпіталізований в хірургічне відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З 04.07.2023 по 07.07.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №3.
З 07.07.2023 по 17.07.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №3768.
Довідкою військово-лікарської комісії №1086 від 17.07.2023, виданою військовою частиною НОМЕР_6 захворювання позивача визнано таким, яке пов?язане з проходженням військової служби.
З 18.08.2023 по 25.08.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №2395/1105.
Довідкою військово-лікарської комісії №1564 від 24.08.2023, виданою військовою частиною НОМЕР_7 захворювання позивача визнано таким, яке пов?язане з проходженням військової служби. Позивачу було поставлено діагноз: стан після операції (22.08.2023): видалення металевої пластини з правої стегнової кістки, відкритої репозиції уламків правої стегнової кістки з фіксацією блокуючого інтрамедулярного синтезу універсальним титановим стержнем з приводу рефрактури (18.08.2023) середньої третини правої стегнової кістки з переломом металевої пластини після металосинтезу (11.07.2023) закритого перелому (04.07.2023) тяжкого ступеня середньої третини правої стегнової кістки. Травма пов?язана з проходженням військової служби.
З 25.09.2023 по 18.09.2023 продовжив реабілітаційне лікування в військовій частині НОМЕР_7 .
З 16.11.2023 по 15.12.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №3783 та Свідоцтвом про хворобу №2296 підтверджується, що захворювання позивача пов?язані з проходженням військової служби.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не повідомив про лікування з 05.05.2023 призначено службове розслідування відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1031 від 07.03.2024. Актом службового розслідування встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_1 безпідставно нез?явився з лікувального закладу 05.05.2023.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №247 від 31.08.2023 солдата ОСОБА_1 вважати безпідставно відсутнім з 31.08.2023, припинити всі види виплат грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення з часу відсутності на службі без поважних причин.
Згідно зі ст. 1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі -Закон), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2ст. 1-2 Закону, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч.4 ст.9 Закону, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), в редакції від 11.08.2023, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 1-2 Постанови №168 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Пунктом 21 Постанови №168 встановлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: особливості виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пунктах 11 і 12 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260) який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.
Пункт 10 розділу XXXIV Порядку №260 визначає що, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
В той же час у пункті 11 розділу XXXIV Порядку №260 зазначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Пункт 12 розділу XXXIV Порядку №260 визначає, що керівниками військово- лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/3/29 на виконання вимог п 2-1 Постанови КМУ №168 оновлено умови та порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям в розмірі 30 000 та 100 000 грн. за період участі в бойових діях, а також військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебуванням у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Абзацами 3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів - здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Згідно з пунктом 4 Окремого доручення у підставах видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Відповідно до пункту 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).
Пунктом 7 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/3/29 передбачено, що у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) обов'язково зазначається військове звання, ПІБ, рік народження військовослужбовця який отримав поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, інформацію по поранення (дату отримання, вид, характер і локацію поранення), яка вноситься на підставі медичного висновку спеціаліста, обставини за яких було отримано поранення під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва), підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо), також зазначено, що керівники військово-лікарських комісії закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при надані рекомендації про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення декількох підстав для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, про що має бути прямо зазначено у документах,
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення,
-перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Це означає, що виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, що така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду до 100 000 грн. Під час лікування після поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду до 100000 грн, а під час відпустки за станом здоров'я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100000 грн отримують ті військовослужбовці, у яких поранення визнане тяжким за висновком ВЛК.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема: визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Згідно пунктів 2.1, 2.2 глави 1 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Відповідно до пп. 24.5 п. 2.4 глави 2 розділу І Положення №402, ВЛК регіону має право: приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).
Відповідно до пп. 2.4.10 п. 2.4 глави 2 розділу І Положення №402, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Главою 21 розділу II Положення №402 визначений порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України.
Згідно з пунктом 21.1 глави 21 розділу II Положення №402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Відповідно пункту 21.2 глави 21 розділу II Положення №402, причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Згідно пункту 21.-5 глави 21 розділу II Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) Поранення (контузія; травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини;
б) Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби;
в) Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби;
г) Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;
ґ) Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини;
д) Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби;
е) Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби;
є) Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН;
ж) Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової - служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН;
з) Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН;
и) Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі миротворчого персоналу;
к) Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН.
Додатком 1 до Положення №402 затверджено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, статтею 81 якого передбачено назву хвороби, ступінь порушення функції «Стани після проведеного лікування з приводу травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників» та вказано контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб «Тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення тощо». Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Відповідно до п.11 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Відповідно до п.1.1 гл.1 р. І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Пунктом 6.11 гл.6 р. ІІ Положення №402 передбачено, що Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження). Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов'язків (занять) за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
Згідно з п. 6.15 гл.6 р. ІІ Положення №402 відпустка за станом здоров'я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров'я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.
У цьому випадку питання наявності або відсутності певного діагнозу у особи, а також визначення того, чи отримане військовослужбовцем поранення є тяжким за результатами медичного обстеження, і чи пов'язане воно саме із захистом Батьківщини, належать до дискреційних повноважень військово-лікарської комісії, а не суду. З цього слідує те, що суд не може і не повинен самостійно змінювати формулювання обставин, встановлених або визначених уповноваженим лікарським органом у медичній документації.
Натомість, у випадку незгоди із висновком ВЛК, якщо такий впливає на реалізацію його прав або обов'язків, військовослужбовець має право оскаржити дії/рішення в адміністративному чи судовому порядку, і у подальшому (у разі внесення змін до відповідних довідок чи постанов ВЛК) звернутись до командира військової частини щодо перегляду попереднього рішення або виплати винагороди.
Разом з тим, докази оскарження рішення військово-лікарської комісії та/або звернення для призначення повторного огляду позивачем не надані. Суд, своєю чергою, не вправі надавати оцінку підставам визнання ступеня тяжкості поранення позивача та наявності відповідного причинного зв'язку.
Наведені норми Постанови №168, Порядку №260 зазначають встановлення лише двох умов, необхідних для включення в наказ командира та відповідно виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, або перебування у відпустці для лікування після поранення а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, підтверджена довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, що містить таке формулювання «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Таким чином, додані позивачем до матеріалів справи довідки ВЛК не містить формулювання «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Жодної інформації в журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 про отримання бойового поранення чи бойової травми позивачем не зазначено. До командира військової частини НОМЕР_1 позивач з рапортом про надання відпустки для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії не звертався.
Також, позивачем до матеріалів справи не надано довідки про обставини травми.
Про наявність свідків, що можуть підтвердити обставини травмування, позивач не зазначив. Як вбачається з результатів службового розслідування, та медичних документів обставини та причини травмування встановлені зі слів позивача.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку що у відповідача не було підстав для виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 07.12.2022 по 15.12.2023 та з 07.12.2022 по 15.12.2023.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведена правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 246, 250, 255, 257 - 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська