24 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6373/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III (далі також Закон №2050-ІІІ) у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованих сум у справах №140/5839/21, №140/2345/22 та 140/13636/21; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованих сум на виконання судового рішення від 22.09.2021 у справі №140/5839/21 в розмірі 138751,21 грн з грудня 2021, судового рішення від 22.12.2021 у справі 140/13636/21 на суму 31019,40 грн з квітня 2022 року, судового рішення від 24.03.2022 у справі №140/2345/22 на суму 94899,51 грн з серпня 2022 року по дату вступу рішення по даній адміністративній справі в законну силу.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №140/5839/21 ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 138751,21 грн за період з 01.12.2019 по 31.10.2021. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі 140/13636/21 ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 31019,40 грн за період з 01.07.2020 по 28.02.2022. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі №140/2345/22 ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 94899,51 грн за період з 01.12.2019 по 30.06.2022.
Враховуючи невиплату заборгованості за рішенням судів, позивач у червні 2024 року звернувся до пенсійного органу із заявою про нарахування та виплату на підставі Закону №2050-ІІІ компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати основного розміру пенсії. Однак, за результатами розгляду його заяви, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 14.06.2024 повідомило про відсутність правових підстав для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Позивач вважає бездіяльність пенсійного органу протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси.
Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Враховуючи невиплату заборгованості по пенсії, вважає, що є достатні підстави для нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушення строків такої виплати.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву від 23.09.2024 представник ГУ ПФУ у Волинській області позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні у зв'язку із передчасністю та відсутністю правових підстав для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону №2050-ІІІ.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером ОВС, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 19.11.2015 (а.с.4).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №140/5839/21 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо не проведення з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1961 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1961 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №140/5839/21 ГУ ПФУ у Волинській області зроблено перерахунок пенсії позивача, згідно з яким за період з 01.12.2019 по 31.10.2021 визначено суму заборгованості у розмірі 138751,21 грн, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.8).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі 140/13636/21 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України № 22/6-1961 від 13 травня 2021 року в розмірі 90% розміру грошового забезпечення (з урахуванням виплачених сум).
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі 140/13636/21 ГУ ПФУ у Волинській області зроблено перерахунок пенсії позивача, згідно з яким за період з 01.07.2020 по 28.02.2022 визначено суму заборгованості у розмірі 31019,40 грн, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.10).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі №140/2345/22 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо проведення ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунку та виплати пенсії із застосуванням обмеження максимальним розміром пенсії; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії без обмеження її максимальним розміром.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі №140/2345/22 ГУ ПФУ у Волинській області зроблено перерахунок пенсії позивача, згідно з яким період з 01.12.2019 по 30.06.2022 визначено суму заборгованості у розмірі 94899,51 грн, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.9).
Позивач, враховуючи невиплату заборгованості за рішеннями Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №140/5839/21 в розмірі 138751,21 грн, від 22.12.2021 у справі 140/13636/21 на суму 31019,40 грн, від 24.03.2022 у справі №140/2345/22 на суму 94899,51 грн звернувся до пенсійного органу із заявою про нарахування та виплату на підставі Закону №№2030-ІІІ компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати основного розміру пенсії (а.с.5).
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 14.06.2024 №7576-7015/Н-02/8-0300/24 повідомило позивача про те, що на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 по справі №140/5839/21, від 22.12.2021 по справі №140/13636/21 та від 24.03.2022 по справі №140/2345/22 проведено перерахунки його пенсії. Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Погашення заборгованості, обчисленої на виконання рішення суду, здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III передбачено, що підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. З огляду на вищевикладене відсутні правові підстави для нарахування та виплати грошової компенсації за несвоєчасну виплату пенсії (а.с.6-7).
Позивач, вважаючи бездіяльність пенсійного органу щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати основного розміру пенсії протиправною, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати регулюються правовими нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III від 19.10.2000 (далі - Закон №2050-III) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Статтею 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як виплата грошового доходу з порушенням встановлених строків його виплати.
За приписами статті 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.
Згідно з пунктом 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Як зазначено в пункті 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 21.06.2018 (справа №523/1124/17), від 03.07.2018 (справа № 521/940/17) від 15.04.2019 (справа №727/7818/16-а), 14.04.2021 (справа № 465/322/17).
Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, Закон №2050-III фактично прив'язує виплату компенсації до виплати заборгованості, яка їй передує.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово надавав оцінку подібним правовідносинам. Зокрема у постановах від 01.05.2023 у справі №380/23651/21, від 16.10.2023 у справі №200/18159/21 Верховний Суд зазначив, що з аналізу норм №2050-III та №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Поряд з цим, у поставові від 20.10.2022 у справі №140/862/19 Верховний Суд наголосив, що «з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу».
При цьому, як вже було зазначено, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Тобто, за наявності визначених Законом №2050-III умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Судом у цій справі встановлено, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №140/5839/21 ГУ ПФУ у Волинській області зроблено перерахунок пенсії позивача, згідно якого за період з 01.12.2019 по 31.10.2021 визначено суму заборгованості у розмірі 138751,21 грн; на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі 140/13636/21 ГУ ПФУ у Волинській області зроблено перерахунок пенсії позивача, згідно якого за період з 01.07.2020 по 28.02.2022 визначено суму заборгованості у розмірі 31019,40 грн; на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі №140/2345/22 ГУ ПФУ у Волинській області зроблено перерахунок пенсії позивача, згідно якого за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 визначено суму заборгованості у розмірі 94899,51 грн.
Разом з тим, виплата позивачу заборгованості, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії за вищевказаними рішеннями судів, наразі не здійснена, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Враховуючи те, що визначальною умовою для виплати компенсації є дата фактичної виплати вказаних доходів, то суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими і передчасними. На даній стадії правовідносин між сторонами відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
У цій справі судом не встановлено ознак протиправності у діях відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів заборгованості виплати пенсії (оскільки така заборгованість є невиплаченою на час розгляду справи).
За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов не підлягає задоволенню з підстав викладених у мотивувальній частині рішення.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук