25 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6956/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки; зобов'язання відповідача здійснити з 07.06.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за попереднього перерахунку пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ (далі - Закон України №3723-ХІІ). 07.06.2024 позивач звернулась з заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про переведення на пенсію по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) та проведення перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. Згідно п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії за принципом екстериторіальності її документи були направлені до ГУ ПФУ у Київській області, яким 13.06.2024 було прийнято рішення про відмову у призначені пенсії №907590125171 при цьому для розрахунку пенсії взято показники середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за 2021-2023 роки.
Вказує на те, що у даному випадку мало місце призначення пенсії за Законом №3723-ХІІ, а не за Законом України №1058-ІV. Зазначає, що за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV вона звертається вперше. Посилається на те, що має право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі ст. 45 Закону №1058-ІV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах з її новим обчисленням у відповідності до приписів ст. 40 Закону №1058-ІV, оскільки за таким призначенням звернулася вперше. З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву від 24.07.2024 №0300-0902-7/129089 відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні у зв'язку з тим, що виходячи з тлумачення ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV показник середньої заробітної плати повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії. А отже, підстав для проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, визначеного ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV за 2021-2023 роки немає.
Крім того, позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, оскільки після здійснення такого перерахунку, розмір пенсії зменшується.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ.
07.06.2024 позивач звернувся з заявою до ГУ ПФУ у Волинській області, в якій просила перевести її із раніше призначеної пенсії за нормами Закону №3723-ХІІ на пенсію за віком згідно з Законом №1058-ІV.
Згідно п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії за принципом екстериторіальності документи позивача були направлені до ГУ ПФУ у Київській області.
13.06.2024 ГУ ПФУ у Київській області прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії №907590125171, у зв'язку з недоцільністю переведення позивача на інший вид пенсії, так, як розмір її пенсії зменшується.
Вважаючи, протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні пенсії по віку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
З матеріалів справи слідує, що при переведенні позивача з пенсії за вислугу років, призначеної за Законом №3723-ХІІ, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, відповідач застосував середній показник заробітної плати за 2014-2016 роки. При цьому за позицією відповідача застосовувати середню заробітну плату за 2021-2023 роки немає підстав, оскільки в даному випадку має місце переведення пенсії із одного виду на інший.
Проте суд не погоджується з такими діями відповідача, оскільки Закон №3723-ХІІ передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
З огляду на те, що 07.06.2024 позивач вперше звернувся за призначенням пенсії відповідно до вимог Закону №1058-ІV, тому в даному випадку відбувається не переведення з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону №1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.
За таких обставин, суд дійшов висновку, про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, вищенаведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у переведенні та призначені позивачу пенсії за віком з 07.06.2024 відповідно до Закону України №1058-ІV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки; визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Київській області №907590125171 від 13.06.2024 ; зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу з 07.06.2024 пенсії за віком, відповідно до частини 2 статті 40 Законом №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 22.02.2018 у справі №310/3774/17, від 22.01.2019 у справі №577/2457/17, від 19.01.2022 у справі №528/639/17, та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 в аналогічній справі №380/2662/24.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 28.06.2024.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні та призначені пенсії за віком з 07.06.2024 відповідно до Закону України №1058-ІV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №907590125171 від 13.06.2024 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 07.06.2024 пенсії за віком, відповідно до частини 2 статті 40 Законом №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський