про залишення позовної заяви без руху
25 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/10118/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця Пироги Сергія Степановича про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного виконавця Пироги Сергія Степановича про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення основної винагороди приватного виконавця у виконавчих провадженням №73692385, №73692401, №73692229, №73692349, №73692237, №73692314 зведеного виконавчого провадження №7369256; зобов'язання завершити та зняти всі арешти накладені у межах виконавчих проваджень №73692385, №73692401, №73692229, №73692349, №73692237, №73692314 зведеного виконавчого провадження №7369256.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Так частинами першою та другою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені в статті 287 КАС України. Зокрема, відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, вказаним процесуальним нормами передбачено, що адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви. Однак всупереч наведеним приписам КАС України позивач (у позовній заяві зазначено скаржник) звернувся до суду зі скаргою до приватного виконавця Пироги С.С.
Крім того, відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте таке письмове підтвердження позивача у процесуальному документі, який надійшов суду, відсутнє.
Також згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами частини третьої статті 6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Предметом адміністративного позову є позовні вимоги: 1) майнового характеру про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення основної винагороди приватного виконавця №73692385 (на суму 2562,58 грн), №73692401 (на суму 310,12 грн), №73692229 (на суму 900,00 грн), №73692349 (на суму 2180,41 грн), №73692237 (на суму 1750,00 грн), №73692314 (на суму 13127,27 грн), кожна з яких має бути оплачена судовим збором у сумі 1211,20 грн, тобто не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб); 2) вимоги немайнового характеру про зобов'язання завершити та зняти всі арешти, накладені у межах виконавчих проваджень №73692385, №73692401, №73692229, №73692349, №73692237, №73692314, кожна з яких має бути оплачена судовим збором у сумі 1211,20 грн - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Фактично позивачем заявлено 12 самостійних позовних вимог (6 немайнового характеру та 6 майнового характеру), кожна з яких у розумінні Закону №3674-VI має бути оплачена судовим збором (частина третя статті 6); всього необхідно сплатити 14534,40 грн.
Проте в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви позивач не долучив документ про сплату судового збору.
Крім того, частиною шостою статті 161 КАС України обумовлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини другої статті 287 КАС України (встановлює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця) позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до суду з позовом про оскарження дій та постанов державного виконавця становить 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця від 29 грудня 2023 року у виконавчих провадженнях ВП №73692385, ВП №73692401, ВП №73692229, ВП №73692349, ВП №73692237, ВП №73692314.
Позивач ОСОБА_1 не зазначив, коли він отримав спірні постанови. Однак, як вбачається з долучених документів, листом приватного виконавця Пироги С.С. від 25 березня 2024 року №13996 позивача повідомлено про відсутність підстав для скасування постанов ВП №73692385, ВП №73692401, ВП №73692229, ВП №73692349, ВП №73692237, ВП №73692314, тому слід дійти висновку, що про їх існування ОСОБА_1 було відомо ще у березні 2024 року.
Із цим позовом позивач звернувся до суду 20 вересня 2024 року, тобто із пропуском строку звернення до суду, встановленого статтею 287 КАС України.
В порушення вимог частини шостої статті 161 КАС України позивач не подав заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведені вище приписи КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання позовної заяви, оформленої згідно з вимогами частини п'ятої статті 160 КАС України, доказу сплати судового збору в сумі 14534,40 грн, а також заяви про поновлення строку звернення до суду із наведенням підстав поважності причин його пропуску та надати докази на підтвердження таких обставин.
Усуваючи недоліки позовної заяви, необхідно дотримуватися приписів частини першої статті 161 КАС України, згідно з якою до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 287 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця Пироги Сергія Степановича про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачеві без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк