м. Вінниця
25 вересня 2024 р. Справа № 120/5751/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача, оскільки останнім відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Таку відмову позивач вважає протиправною, адже періоди її трудової діяльності підтверджуються записами у трудовій книжці.
Ухвалою суду від 07.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
31.05.2024 представник Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надіслав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачка не набула страхового стажу, визначеного ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ухвалу про відкриття провадження від 07.05.2024 отримало 08.05.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Як зазначено у ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 03.04.2024 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до чинного Порядку подання тa оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) заяви про призначення пенсій розглядаються органами Пенсійного фонду України за принципом екстериторіальності, зокрема, засобами програмного забезпечення визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Тому, за принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.04.2024 №024950006736 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи від 21 до 31 року, передбаченого ст. 26 Закону №1058-1V.
Рішенням встановлено:
Вік заявниці 63 роки.
Страховий стаж особи становить 17 років 29 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 :
- з 01.06.1982 по 09.03.1984, оскільки у записі про прийняття на роботу не зазначено назву підприємства (організації). Для зарахування вказаного періоду роботи необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану підприємством, на якому працювала заявниця, на підставі первинних документів за час виконання роботи;
- ??з 15.04.1998 по 26.06.2000, оскільки перевіркою документів комбінату "Вінницяплодоовощпостач" за 1998-2000 роки не встановлено наявності наказів на прийом та звільнення з роботи.
Вважаючи рішення відповідача від 10.04.2024 №024950006736 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу 31 рік.
Стаття 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає серед іншого, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з вимогами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Під час роботи позивача з 29.07.1993 діяли норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110 (далі - Інструкція №58).
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (пункт 1.1 Інструкції №58).
При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 за №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідно до пункту 2.2. Інструкції №58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
Згідно пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах. Відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивача вказаного у його трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутність на титульному аркуші дати народження, дати видачі трудової книжки, підписів власника та особи, відповідальної за видачу трудової книжки).
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Трудова діяльність ОСОБА_1 у спірні періоди підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 26.10.1978, а саме:
- запис №6, 01.06.1982 прийнята на посаду оператора обчислювальної машини ІІ категорії для заміни відсутнього працівника;
- запис №8, 09.03.1984 звільнена із займаної посади за власним бажанням;
- запис №16, 15.04.1998 СВАТ Вінницяплодоовочпостач, прийнята комірником матеріально-технічного складу;
- запис №17, 26.06.2000 звільнена за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.
Суд вважає, що недоліки оформлення трудової книжки виявлені відповідачем, такі як відсутність назви підприємства у записі про прийняття на робот та відсутність наказів на прийом та звільнення з роботи, не може вважатися достатньою і самостійною підставою для відмови позивачеві у зарахуванні періоду роботи до його загального страхового стажу на підставі трудової книжки, оскільки вина позивача в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку, відсутня.
Разом із тим, якщо органи Пенсійного фонду мають сумніви у достовірності даних, то не позбавлені права з власної ініціативи витребовувати від підприємств та організацій необхідні відомості для перевірки наданих їм даних для призначення пенсії, в тому числі за заявою особи.
Крім того, згідно Архівної довідки Державного архіву Вінницької області від 12.03.2024 №08-87/3 відомостями нарахування заробітної плати співробітникам Вінницького базового проектно-обчислювального відділу головного підприємства Республіканського об'єднання «Укрторгсистемотехніка» Мінторгу УРСР (Вінницький БПВО) при Вінницькому обласному управлінні торгівлі за 1982-1984 роки підтверджується, що ОСОБА_2 працювала у вищезазначеній установі з 01 червня 1982 року (наказ №15 по Вінницькому базовому проектно-обчислювальному відділу від 01.06.1982 про призначення ОСОБА_2 на час відпустки по вагітності та пологах ОСОБА_3 ) по лютий (включно) 1984 року.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00038105692, ОСОБА_2 30.07.1983 уклала шлюб із ОСОБА_4 та змінила прізвище на Загоруй.
Щодо доводів відповідача про відсутність даних у реєстрі застрахованих осіб
Тобто, оскільки періоди трудової діяльності з 01.06.1982 по 09.03.1984 та з 15.04.1998 по 26.06.2000 підтверджені записами у трудовій книжці позивача та архівною довідкою, то підлягають зарахуванню до загального страхового стажу ОСОБА_1 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.04.2024 №024950006736 є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, судом установлено, що сума календарних днів вказаних періодів з 01.06.1982 по 09.03.1984 (1 рік 9 місяців 9 днів) та з 15.04.1998 по 26.06.2000 (2 роки 2 місяці 12 днів становить більше ніж 21 рік страхового стажу, а тому вік (63 роки) та страховий стаж позивача відповідають вимогам, встановлених ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи наведене, а також те, що на час звернення за призначенням пенсії позивачці виповнилось 63 років, її страховий стаж становить понад 21 рік, тому це є достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, тому слід зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивачки періоди трудової діяльності з 01.06.1982 по 09.03.1984 та з 15.04.1998 по 26.06.2000 та призначити пенсію за віком.
Щодо дати з якої позивачка має право на призначення пенсії за віком, то суд зазначає наступне.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
За загальним правилом відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч.5 ст.45 Закону №1058-IV).
Відповідно до п.1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається певний, законодавчо визначений, порядок призначення пенсій, який передбачає звернення особи, яка вважає наявним у себе права на призначення певного виду пенсії, із заявою за встановленою формою та доданням необхідних підтверджуючих документів, за результатами розгляду яких орган Пенсійного фонду або витребує у заявника додаткові документи, або приймає одне з рішень: призначає чи відмовляє у призначенні пенсії.
Тому, враховуючи, що позивачка звернулася із заявою про призначення їй пенсії за віком 03.04.2024, то саме з цієї дати слід зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області призначити пенсію, а не з 20.04.2023, як просила позивачка у вимогах. Отже, у цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.04.2024 №024950006736 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди трудової діяльності з 01.06.1982 по 09.03.1984 та з 15.04.1998 по 26.06.2000 згідно трудової книжки НОМЕР_2 та призначити пенсію за віком відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 03.04.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 403,70 грн (чотириста три гривні 70 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 403,70 грн (чотириста три гривні 70 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548);
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Віятик Наталія Володимирівна