Справа №295/14190/24
1-кс/295/5959/24
23.09.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянув подане в кримінальному провадженні № 62024240020000701 від 28.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК, клопотання старшого слідчого в особливо важких справах другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 ,-
Слідчий звернувся з клопотанням про застосовування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В клопотанні вказано, що 06.03.2015 ОСОБА_5 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію, після чого був направлений для проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У подальшому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2023 № 467 ОСОБА_5 призначений на посаду сержанта резерву та зарахований до списків особового складу та на усі види забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2024 № 09-РС головний сержант ОСОБА_5 призначений на посаду номера обслуги 4 мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої НОМЕР_2 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2024 № 24 головний сержант ОСОБА_7 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до рапорту командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 та матеріалів службового розслідування встановлено, що 23.01.2024 близько 08 год. 15 хв. під час ранкового шикування особового складу роти вогневої НОМЕР_2 в пункті дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено відсутність військовослужбовця військової служби за контрактом ОСОБА_5 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2024 № 505-АД було призначено проведення службового розслідування за вказаним фактом, за результатами якого не встановлено поважних причин відсутності військовослужбовця ОСОБА_5 у розташуванні військової частини НОМЕР_1 .
У відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.
У разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб.
У разі оголошення Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання та розглядає питання щодо затвердження указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у порядку, встановленому Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
В разі оголошення Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності зобов'язані сприяти негайному прибуттю народних депутатів України на засідання Верховної Ради України та здійсненню їхніх повноважень.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо затвердження такого указу Президента України та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.
Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, на всій території України введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який станом на 23.01.2024 припинений або скасований не був.
Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Демобілізація - комплекс заходів спрямованих, крім іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України на організацію і штати мирного часу.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію приймає Президент України.
Разом з тим, ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).
Відповідно до вимог ст.ст. 1-4 Розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Однак, ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, близько 08 год. 15 хв. 23.01.2024 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до затримання його правоохоронними органами.
За час відсутності у розташуванні військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 обов'язки військової служби за посадою не виконує, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомив, та проводить час на власний розсуд, не пов'язаний із виконання військових обов'язків.
21.09.2024 на підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 208 КПК України.
У зв'язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень 22.09.2024 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчий посилається на існування ризиків, що полягають у можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, просить задовольнити клопотання, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання.
Підозрюваний просив відмовити у задоволені клопотання, вказав на те, що не відмовляється від проходження служби за умови переведення в іншу військову частину.
Захисник просив обрати інший запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
За положеннями п.п. 1-4 ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, що грунтується на доданих до клопотаннях матеріалах.
Слідчим суддею також встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
До вказаного висновку слідчий суддя приходить як з огляду на тяжкість покарання, що може бути застосоване в разі визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, так і інших даних, що характеризують репутацію підозрюваного, виявляють соціальні зв'язки такої особи.
Так, за змістом службової характеристики, складеною командиром роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_1 , головний сержант ОСОБА_5 виявляє посередній рівень військової дисципліни, поставлені завдання не завжди виконує у встановлений термін, повагу до командирів і начальників не виявляє, серед товаришів авторитетом не користується.
В даному випадку слід звернути увагу, що сам характер кримінального правопорушення виявляє схильність особи до ухилення від виконання покладених обов'язків, що обгрунтовує існування заявлених слідчим ризиків за процесуальним значенням.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для відвернення вищевказаних процесуальних ризиків та забезпечення належної поведінки учасника.
У відповідності до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з ч.4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437 442 Кримінального кодексу України.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає необхідним застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та, приймаючи до уваги характеризуючи дані на особу, - без визначення суми застави.
Керуючись вимогами ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя -
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, обрахованих з часу фактичного затримання, з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визначити строк дії ухвали до 19.11.2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1