Справа № 165/3971/24
Провадження № 2-а/165/34/24
25 вересня 2024 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гайворонського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовує наступним.
23.08.2024 поліцейською 2 взводу 5 роти 2 батальйону Ковельського відділу організації і несення служби Управління патрульної поліції у Волинській області сержантом поліції Сацюк Лесею Вікторівною було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2898895, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме невиконання вимог горизонтальної розмітки 1.1 - перетин її в місці, де це заборонено, чим порушив пункт 8.5.1 ПДР, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Вважає, що зазначена постанова винесена безпідставно, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними та допустимими доказами.
Зазначає, що жодних вимог ПДР України не порушував, дійсно повертав ліворуч з міста Любомль на автодорогу в напрямку Ягодина, поступово перестроївся на необхідну смугу руху, при цьому суцільної лінії не перетинав, а переїздив на необхідну смугу руху через пунктирну лінію розмітки. Окрім того, позивач зазначає, що на відеозаписі із стаціонарної камери спостереження видно рух у темну пору доби не ідентифікованого автомобіля.
23.09.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень щодо позову зазначено, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП відбулось з повним дотриманням законодавства, а його доводи, викладені у позовній заяві не відповідають дійсним обставинам справи. До відзиву додано фотознімки та диск з відеозаписом. У задоволенні позову просить відмовити.
В судове засідання представник відповідача не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у відзиві на позов просив проводити судовий розгляд без його участі.
В судове засідання позивач не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, подав до суду заяву, в якій просить проводити судовий розгляд без його участі та задоволити позов.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на те, що обидві сторони у повному обсязі скористалися своїми правами щодо подання процесуальних документів, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд робить такі висновки.
Судом встановлено, що 23.08.2024 поліцейською 2 взводу 5 роти 2 батальйону Ковельського відділу організації і несення служби Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Сацюк Лесею Вікторівною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2898895, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення 23.08.2024 о 23 год 21 хв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме невиконання вимог дорожньої горизонтальної розмітки - 1.1 (перетин вузької суцільної лінії в місці, де це заборонено), чим порушив пункт 8.5 ПДР, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно з п.п. 1.1 п. 34.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
За порушення правил розмітки проїзної частини доріг згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши докази, надані відповідачем, зокрема, диск з відеозаписами з місця вчинення та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд встановив такі фактичні обставини.
Так, з досліджених вищевказаних відеозаписів з місця події, зокрема файлу «uvir_ch1_20240823221738_20240823221825» встановлено, що о 22 год 18 хв 23.08.2024 по автомобільній дорозі в темну пору доби рухався автомобіль, номерні знаки, марку, модель транспортного засобу ідентифікувати неможливо.
Дослідженим відеозаписом не підтверджується факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
Будь-які інші належні, достатні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у матеріалах справи відсутні, а постанова про адміністративне правопорушення сама по собі не може бути достатнім та єдиним доказом вчинення такого.
Відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що він не порушував правила дорожнього руху та, відповідно, не вчиняв адміністративного правопорушення.
Аргументи позивача про ненадання можливості поліцейським надати пояснення, оскільки, як пояснив поліцейський, розгляд справи було вже закінчено, суд не бере до уваги, так як в силу положень ст. ст. 72, 73 КАС України вони не стосуються предмету доказування у даній справі - не підтверджують заявлені стороною вимоги про відсутність самого факту та доказів порушення водієм правил дорожнього руху.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. В силу принципу презумпції невинуватості при розгляді справ про адміністративні правопорушення всі сумніви у винності особи тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Отже, з врахуванням наданих суду доказів і норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд,
ухвалив:
Адміністративний позов задоволити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2898895 від 23 серпня 2024 року, винесену поліцейським 2 взводу 5 роти 2 батальйону відділу організації і несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Сацюк Лесею Вікторівною, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн., а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України, у відповідності до ч. 4 цієї статті, може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: вул. Залізнична, 15, м. Луцьк, 43006.
Головуючий суддя Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ