Справа № 161/16742/24
Провадження № 1-кп/161/1413/24
м. Луцьк 25 вересня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Луцьку кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030580001455 від 20.04.2024 року, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та мешканця АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на триманні двох малолітніх дітей 2020 та 2024 років народження, працюючого регіональним старшим охорони супермаркету «Форта», раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-
30.10.2023 суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_6 , в межах справи № 161/17776/23, постановив визнати винним ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП застосувавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років.
Разом з тим, ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, вчиняв дії щодо її умисного невиконання.
Так, всупереч вищевказаного рішення суду, 31 січня 2024 року близько 21 год. 09 хв. по вулиці Винниченка у місті Луцьку ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» модель С180, реєстраційний номер НОМЕР_1 де був зупинений працівниками УПП у Волинській області ДПП.
Крім цього, ОСОБА_4 не виконуючи постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.10.2023 в межах справи № 161/17776/23, будучи ознайомленим з нею 10 березня 2024 року близько 12 год. 50 хв. по вулиці Ковельська у місті Луцьку ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» модель С180, реєстраційний номер НОМЕР_1 де був зупинений працівниками УПП у Волинській області ДПП.
Крім цього, ОСОБА_4 не виконуючи постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.10.2023 в межах справи № 161/17776/23, будучи ознайомленим з нею 02 квітня 2024 року близько 19 год. 31 хв. по вулиці Ковельська у місті Луцьку ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» модель С180, реєстраційний номер НОМЕР_1 де був зупинений працівниками УПП у Волинській області ДПП.
Таким чином, ОСОБА_4 інкримінується умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.382 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що будучи позбавленим рішенням суду права керування транспортними засобами, продовжив керувати автомобілем та був зупинений працівниками патрульної поліції. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість, у вчиненому щиро розкаявся, раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, є особою молодого віку, офіційно працює, має на утриманні двох малолітніх дітей.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_4 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання передбачене санкцією ч.1 ст.382 КК України, у виді штрафу.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Речові докази:
- транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» модель С180, реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути (залишити) за належністю законному володільцю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1