Справа № 161/13934/24
Провадження № 2/161/3916/24
(заочне)
23 вересня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі головуючогосудді Шестерніна В.Д.
за участю секретаря Мельник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
встановив:
І.Короткий зміст позовних вимог
23.07.2024 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що перебуває з відповідачем у шлюбі з 17.07.2015. За час спільного проживання у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося. Ще раніше між ними почали виникати непорозуміння, які переростали в сварки. Це призвело до того, що вони втратили один до одного почуття любові і стали фактично чужими людьми. Останніх шість місяців не підтримують шлюбних відносин, не мають спільного бюджету та не ведуть спільного господарства, сім'я їснує формально. Шлюб фактично розпався, відновлення подружніх стосунків неможливе, крім того, подальше знаходження у шлюбі з відповідачем суперечить інтересам позивачки, моральним принципам та обмежує її права подружжя.
В зв'язку з цим позивачка просила суд:
- розірвати укладений з відповідачем шлюб;
- стягнути з ОСОБА_5 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 4 000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття;
- залишити проживати неповнолітнього сина з нею.
ІІ.Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 25.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивачки, адвокат Мартинюк О.М., в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 31).
Крім того, представник позивача, адвокат Мартинюк О.М., подав клопотання про залишення позовної вимоги про залишення неповнолітнього сина проживати з матір'ю, без розгляду (а.с. 24).
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, 23.09.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
ІV.Фактичні обставини справи
17.07.2015 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_7 ) уклали шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №899 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.07.2015, а.с. 4).
У шлюбі у сторін народилася дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 27.03.2018, а.с. 8).
Позивачка та відповідач спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюб між ними існує формально.
Сторони не можуть дійти згоди щодо утримання їх спільної дитини, тобто між ними існує спір з цього питання.
V.Мотиви суду та застосоване законодавство
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При вирішенні такого спору суд найперше виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема ст. 180 СК України, якою на батьків покладено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку(доходу) платника аліментів.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Надавши правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи, суд дійшов таких висновків.
Причини, що спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить її інтересам, що має істотне значення.
Суд дійшов переконання, що сім'я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо. Отже, позовну вимогу про розірвання шлюбу слід задовольнити.
За змістом зазначених вище норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. Сторони такої домовленості не досягли. Спільна дитина сторін проживає разом з матір'ю, відповідач є її батьком та на нього покладено однаковий з позивачкою обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини.
Суд вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 грн щомісячно.
Такий розмір аліментів є достатнім, розумним та справедливим.
Отже, позовну вимогу про стягнення аліментів слід задовольнити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення суду до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
В зв'язку з поданим представником позивача клопотанням та враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позовну вимогу про залишення неповнолітнього сина проживати разом з матір'ю слід залишити без розгляду.
VI.Судові витрати
Враховуючи результат вирішення спору та обставину звільнення позивачки від сплати судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, відповідач зобов'язаний сплатити на користь держави 2 422,40 грн. судового збору за подання позивачкою позовної заяви (дві позовні вимоги по 1 211,20 грн).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280, 284, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , який зареєстрований 17.07.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №899.
Стягувати з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 23.07.2024 та до досягнення дитиною повноліття.
Позовну вимогу про залишення неповнолітнього сина проживати разом з матір'ю - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць - допустити до обов'язкового негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Дата складення повного тексту заочного рішення суду - 23.09.2024.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін