23 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/120/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 (колегія суддів: Петухов М. Г., Бучинська Г. Б., Філіпова Т. Л.) у справі
за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району до відповідачів: 1) ОСОБА_1 , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" про витребування земельної ділянки,
В лютому 2024 року керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп", в якій просив витребувати з володіння ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" у комунальну власність на користь Здолбунівської міської територіальної громади в особі Здолбунівської міської ради земельну ділянку площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0336 (реєстраційний номер: 1217457456226).
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.05.2024 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 12.06.2024 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просила рішення скасувати, закрити провадження у справі та повернути позовну заяву прокурору.
Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.06.2024 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та залишив апеляційну скаргу без руху. Зобов'язав скаржника усунути протягом 10 днів з дня вручення ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати суду апеляційної інстанції докази про сплату судового збору у розмірі 7 267,00 грн.
Оскільки заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк, ухвалою від 17.07.2024 апеляційна скарга була повернута.
24.07.2024 ОСОБА_1 повторно звернулася з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просила рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2024 скасувати, закрити провадження у справі та повернути позовну заяву прокурору, а у випадку розгляду справи по суті - в позові відмовити.
Одночасно із апеляційною скаргою скаржником подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що скаржник первісно подала скаргу з дотриманням процесуальних строків, однак її було залишено без руху і відповідна ухвала суду апеляційної інстанції скаржнику не надсилалася. Зазначила, що нею 16.07.2024 було сплачено судовий збір, однак вона не могла вчасно надіслати квитанції про сплату судового збору і 18.07.2024 від представника дізналася про повернення апеляційної скарги. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з незалежних від неї причин, а тому просила поновити строк на апеляційне оскарження.
Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.08.2024 визнав неповажними підстави, наведені ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу залишив без руху. Зобов'язав скаржника усунути протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду, зокрема, мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому вказати інші підстави пропуску строку для звернення з апеляційною скаргою.
На виконання ухвали від 06.08.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків з доданим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Мотивуючи нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначила, що первісну апеляційну скаргу вона подала з дотриманням процесуальних строків, однак її було залишено без руху і відповідна ухвала суду апеляційної інстанції скаржнику не надсилалася, її копії він не отримував.
Оскільки скаржник не має електронного кабінету, то вважає, що суд був зобов'язаний надіслати відповідну ухвалу на її адресу, проте суд вказаного не зробив, чим порушив права скаржника та позбавив останню можливості своєчасно усунути недоліки.
Про існування ухвали її повідомила адвокат, хоч і договір про надання правової допомоги, укладений 08.03.2024 між нею та адвокатом Януль-Сидорчук Х. В., припинив дію 13.06.2024, у зв'язку з його виконанням в повному обсязі.
Скаржник вказала, що вона вважала, що матиме час на сплату судового збору саме з моменту отримання ухвали поштою, так як є учасником справи та електронного кабінету не має. Заначила, що 22.07.2024 вона мала намір подати заяву про усунення недоліків, однак їй стало відомо, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 17.07.2024 повернув її апеляційну скаргу. При цьому, вказана ухвала суду їй направлена поштою із супровідним листом, а не лише її представнику в електронний суд.
Після отримання інформації про повернення первісної апеляційної скарги нею було укладено договір про надання правової допомоги із адвокатом Ярмольчуком В. С. та впродовж розумного строку - 24.07.2024, без невиправданих затримок і зайвих зволікань, його представником повторно подано апеляційну скаргу.
Вважає, що нею вжито усіх можливих заходів для усунення недоліків - сплачено судовий збір. При цьому, зазначає, що квитанція про сплату судового збору із зазначенням в призначенні платежу номеру іншої справи є механічною помилкою працівника каси банку та такою, що виникла з незалежних від скаржника причин.
Зазначила, що строк на апеляційне оскарження пропущено, однак з незалежних від скаржника обставин, оскільки договір про правову допомогу з адвокатом Януль-Сидорчук Х. В. був припинений і в неї не було обов'язку повідомляти про наявність ухвали.
Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.08.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду та визнанням судом наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними та такими, що виникли із суб'єктивних причин, внаслідок дій самого скаржника, його представника, які не вчиняли дій щодо ознайомлення із станом відомого їм провадження, повідомлення суду про припинення представництва інтересів скаржника адвокатом, котрий подавав апеляційну скаргу.
29.08.2024 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 22.08.2024, а справу направити для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції. Крім того, до касаційної скарги додане клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2024.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.
Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску заявником строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 256 ГПК України); ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (пункт 2 частини другої статті 256 ГПК України).
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 , апеляційний господарський суд виходив з того, що оскаржуване рішення Господарського суду Рівненської області у справі ухвалено 13.05.2024, його повний текст складено 23.05.2024. Строк для звернення з апеляційною сплив 12.06.2024. З первісно поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулася 12.06.2024, проте оскільки заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк, 17.07.2024 апеляційна скарга була повернута. 24.07.2024 ОСОБА_1 повторно звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до частин першої, п'ятої та сьомої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС). Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 25.05.2023 у справі № 916/3164/16).
Північно-західний апеляційний господарський суд установив, що доводи скаржника щодо не надсилання йому примірника ухвали про залишення апеляційної скарги без руху спростовуються матеріалами справи. Оскільки адвокат Януль-Сидорчук Х. В. має зареєстрований електронний кабінет, як убачається із довідки про доставку електронного листа, ухвала від 24.06.2024 була доставлена в електронний кабінет представника скаржника 24.06.2024 о 21:00 год., а тому вважається врученою 25.06.2024. Посилання скаржника на припинення представництва її інтересів адвокатом Януль-Сидорчук Х. В. не були прийняті судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки скаржник або його представник (колишній представник) не повідомляли суд про припинення представництва або обмеження строку повноважень адвоката Януль-Сидорчук Х. В.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що при первісному поданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник не вказувала про припинення представництва адвокатом, а навпаки зазначала про адвоката Януль-Сидорчук Х. В., як свого представника, принаймні до 18.07.2024 (повідомлення скаржника вказаним адвокатом про повернення первісної апеляційної скарги).
Апеляційний господарський аргументовано вказав, що сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
Вказані висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №925/518/18.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на постанови від 24.07.2023 (справа № 200/3692/21) та від 07.09.2023 (справа №120/3679/22), в яких Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає, що визначений строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплив 05.07.2024 і лише 16.07.2024, як вказує скаржник, нею було сплачено судовий збір. Тобто, усунення недоліків відбулося поза межами строку, встановленого судом.
Суд враховує і те, що первісна апеляційна скарга була повернута ще через 12 днів після закінчення такого строку.
За змістом частин третьої, четвертої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити наявність поважних причин пропуску строку та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії"(Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine) від 26.04.2007, № 8371/02 та "Трух проти України" (Trukh v.Ukraine) від 14.10.2003.
Скаржник, подавши апеляційну скаргу, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами статті 43 ГПК України, повинен був виявляти інтерес до відомого йому провадження, зокрема, щодо руху поданої ним скарги та результату розгляду її судом, а саме щодо усунення можливих недоліків апеляційної скарги на стадії відкриття апеляційного провадження у справі чи вчинення інших процесуальних дій, зокрема за даними Єдиного державного реєстру судових рішень або ознайомившись з матеріалами справи.
Перевіривши доводи ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зазначив, що наведенні у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на усунення недоліків. Таким чином, скаржником не вказано непереборних та об'єктивних перешкод, труднощів, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, усунення недоліків первісної апеляційної скарги.
Отже, встановивши наведені вище обставини та оцінивши зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав їх неповажними.
За наведених обставин обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки ОСОБА_1 не зазначила та не довела існування обставин непереборної сили, що зумовили пропуск нею процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та об'єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції з дотриманням норм чинного законодавства обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 у зв'язку з пропуском передбаченого законом строку апеляційного оскарження.
Доводи скаржника щодо наявності поважних причин для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, наведені в касаційній скарзі, не є переконливими та не спростовують правильність висновків апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Верховний Суд зауважує, що конструкція статті 261 ГПК України, яка встановлює обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за наявності випадків, перелічених у наведеній нормі, не передбачає подвійного тлумачення. Її правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду щодо застосування вказаної правової норми. Аргументи, викладені у касаційній скарзі, так само не викликають розумних сумнівів у правильності застосування норми права судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2024 не розглядається.
Керуючись статтями 234, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 918/120/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач