65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4487/23(420/16979/24)
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
дослідивши матеріали позовної заяви Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пров. Інженера Корсакова, буд. 5 А, м.Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 14125171)
до відповідача: Комунального підприємства Агрофірма радгосп "БІЛОЗЕРСЬКИЙ" (вул. Центральна, буд. 3, с-ще Дніпровське, Білозерський район, Херсонська обл., 75003, код ЄДРПОУ 00413506)
про стягнення 78 525, 85 грн.
Встановив:
Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося із позовною заявою, яка сформована в системі «Електронний суд» 29.05.2024р. (вх. 16930/24 від 30.05.2024р.) до Комунального підприємства Агрофірма радгосп "БІЛОЗЕРСЬКИЙ" (далі - КП А/Ф Р-П "Білозерський"), в якій просить суд стягнути з останнього на його користь адміністративно-господарські санкції у розмірі 77 167,57 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1358,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, які підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023р., надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 9 осіб, тобто середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю на КП А/Ф Р-П "Білозерський" відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Позивач зазначає, що за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач до 15.04.2024р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 77 167, 57 грн., що підтверджується розрахунком сум, який розроблено на підставі даних Пенсійного фонду України. Посилаючись на п.п. 3.4., 3.7. Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці від 15.05.2007р. №223, позивач розрахував суму пені на дату подання позовної заяви та зазначив, що враховуючи, що ставка НБУ з 26.04.2024р. становить 13, 5% - розрахунковий розмір пені дорівнює 0, 04%, а тому розмір пені становить 1358, 28 грн. Вищезазначені суми відповідачем не сплачено, а тому утворилась заборгованість в розмірі 78 525, 85 грн.
Відповідач
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, сформований системі «Електронний суд» 08.08.2024р. (вх. №29583/24 від 08.08.2024р.), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вказує, що у КП А/Ф Р-П "Білозерський" у 2023р. працювали дві особи з інвалідністю: ОСОБА_1 на посаді заступник начальника служби безпеки, ОСОБА_2 на посаді механік, які мають третю групу інвалідності, що підтверджуються довідками до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААА №673785 та серії 12 ААА №011880; місце роботи в КП А/Ф Р-П "Білозерський" у вищеперелічених осіб є основним.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працюють на підприємстві по сьогоднішній день, але фактично виводяться на роботу лише тоді, коли це дозволяє безпекова ситуація, оскільки Херсонська область перебуває під постійними масованими обстрілами, через що була допущена технічна помилка при поданні квартальної звітності за 2, 3 та 4 квартали 2023р., а саме відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (додаток 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску) і цих осіб не було внесено до звітності. Дана помилка була виправлена шляхом подання уточнюючих відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (додаток 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску) за 2, 3 та 4 квартали 2023р.
Вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки КП А/Ф Р-П "Білозерський" забезпечило працевлаштування осіб з інвалідністю у відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та забезпечило роботою двох осіб з інвалідність замість однієї особи, як це вимагає чинне законодавство.
Після отримання відповідачем розрахунку сум адміністративно - господарських санкцій за 2023р., позивачу були надані уточнюючі відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (додаток 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску) за 2, 3 та 4 квартали 2023 року, отже позивачу було достеменно відомо, що КП Агрофірма радгосп «Білозерський» виконаний встановлений норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік і стягнення адміністративно - господарських санкцій є незаконним, однак позивач все одно звернувся до суду з вимогою по стягнення адміністративно - господарських санкцій.
Оскільки КП А/Ф Р-П "Білозерський" виконаний встановлений норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 і стягнення адміністративно - господарських санкцій є незаконним, тому не має законних підстав і для стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій.
Відповідач вказує, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається у певний строк з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.
Відповідачем було виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а позивачем не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач не створив робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовляв їм у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в діях відповідача відсутній склад правопорушення, за вчинення якого Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій та пені.
Рух справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до КП А/Ф Р-П "Білозерський" про стягнення адміністративно-господарських санкцій; ухвалено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2024р. Адміністративну справу №420/16979/24 за позовною заявою Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до КП А/Ф Р-П "Білозерський" про стягнення адміністративно-господарських санкцій передати на розгляд до Господарського суду Одеської області, в провадженні якого перебуває справа №916/4487/23 про банкрутство КП А/Ф Р-П "Білозерський".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.07.2024р. суддею Грабован Л.І. прийнято справу №420/16979/24 до свого провадження для розгляду в межах справи №916/4487/23 про банкрутство КП А/Ф Р-П "Білозерський"; ухвалено розглядати справу №420/16979/24 за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження в межах справи про банкрутство №916/4487/23 без виклику сторін.
Обставини, встановлені судом
У відповідь на лист Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 20.03.2024р. №01-10/32 Херсонський обласний центр зайнятості листом від 22.03.2024р. №21/01/04.03/511/24 повідомило, що за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості КП А/Ф Р-П "Білозерський" у 2023р. вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» не подавало, особи не направлялися.
Згідно листа від 23.05.2024р. за підписом директора КП А/Ф Р-П "Білозерський" інформація, отримана від Пенсійного фонду України щодо нормативів працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023р. була відображена не коректно та не в повному обсязі.
Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті, у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, надісланого відповідачу позивачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 9 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1, фонд оплати праці штатних працівників - 1389016, 33 грн, середня річна заробітна плата штатного працівника - 71597,10 грн, сума коштів адміністративно-господарської санкції - 77 167, 57 грн.
Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю листом від 04.06.2024р. №02-06/26 звернулося до КП А/Ф Р-П "Білозерський", в якому посилаючись на положення ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», вказує, що відповідно до інформації отриманої від Пенсійного фонду України підприємство не виконало норматив працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023р., у зв'язку з чим нараховано адміністративно-господарські санкції в розмірі 77 167, 57 грн. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами самостійно в строк до 15 квітня, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу; порушення термінів сплати санкцій тягне за особою нарахування пені.
Відповідачем надано копії: відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за звітний (податковий) період 2, 3, 4 квартали 2023р., підписані керівником КП А/Ф Р-П "Білозерський", згідно яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нараховувалась заробітна плата; довідок до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (видається інваліду) №673785 серії 12ААА та №011880 серії 12ААА, згідно яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності; трудових книжок.
Норми права, що застосовуються судом
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ч.ч.1, 2 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).
Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для суб'єктів господарювання, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.
Питання, пов'язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 (далі - Інструкція №286), дія якої згідно із пунктом 1.1 поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.
Відповідно до пункту 3.2 та підпунктів 3.2.1, 3.2.2, 3.2.5 Інструкції №286 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явились або не з'явились на роботу. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував. При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.
Згідно ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Зі змісту ч. 2 ст. 218 ГК України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).
Отже, суб'єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
За приписами п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" №5067 (далі - Закон № 5067) роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
На виконання п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону №5067 наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)". Відповідно до цих правових актів на роботодавців покладено обов'язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
Мінсоцполітики у листах від 26.03.2017р. №1/6-172, від 27.01.2009р. №1/6-30/06, зазначило, що норми стосовно працевлаштування осіб з інвалідністю будуть вважатися виконаними, якщо інвалід працював на підприємстві 6 місяців звітного року.
Висновки суду
З матеріалів справи вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу КП А/Ф Р-П "Білозерський" у 2023р. становила 9 осіб, а тому згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» останній у 2023р. повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робоче місце.
У КП А/Ф Р-П "Білозерський" працевлаштовані 2 працівника з інвалідністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії довідок до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (видається інваліду) №673785 серії 12ААА та №011880 серії 12ААА та відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам з відміткою про прийняття та квитанціями №2 про подання звітності до ДПС за II квартал 2023р., III квартал 2023р. та за IV квартал 2023р., якими підтверджено, що вищевказані особи з інвалідністю у період за 2023р. отримували заробітну плату.
Тобто, факт перебування у трудових відносинах, нарахування та сплату доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманих з них податку вищезазначеній особі з інвалідністю підтверджується копіями трудових книжок, відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (Додаток №1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманих з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску) за 2-4 квартали 2023р.
Таким чином відповідачем виконано обов'язок щодо створення у 2023р. робочих місць та здійснено працевлаштування 2 осіб з інвалідністю, що виключає можливість обов'язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2023р.
Суд зазначає, що періодичність подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року по справі № 806/1368/17, від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17.
Доказів, які б свідчили про те, що відповідач безпідставно відмовив у прийнятті на роботу осіб з інвалідністю, які безпосередньо зверталися до нього, або які були направлені до відповідача для працевлаштування, матеріали справи не містять, а позивачем не надано.
За таких обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача про застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023р., у розмірі 77 167, 57 грн. та пеню у розмірі 1358, 28 грн., є необґрунтованими, оскільки факту невиконання нормативу не підтверджено.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що КП А/Ф Р-П "Білозерський" фактично виконало вимоги України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо дотримання у 2023р. нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 2 робочих місць, тому в діях відповідача відсутній склад правопорушення та до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023р. згідно із ч. 1 с. 20 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у зв'язку з чим у задоволенні позову суд відмовляє повністю.
Судові витрати
Ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судові витрати покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунального підприємства Агрофірма радгосп "БІЛОЗЕРСЬКИЙ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконаня нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023р. в сумі 78 525, 85 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Копію рішення надіслати на електронну адресу: Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (khersonfszi@ukr.net), КП Агрофірма радгосп "Білозерський" (agrofirmabl@ukr.net).
Суддя Л.І. Грабован