вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" вересня 2024 р., м. Київ Справа № 911/2487/24
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 18.09.2024 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення
з Фізичної особи-підприємця Картишової Оксани Сергіївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
заборгованості у розмірі 185008,25 грн за кредитним договором № 3343715722-КД-1 від 13.07.2021 р., у тому числі - 138467,37 грн. заборгованості за кредитом та 46540,88 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом,
До Господарського суду Київської області 18.09.2024 надійшла заява про видачу судового наказу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 18.09.2024 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Картишової Оксани Сергіївни заборгованості у розмірі 185008,25 грн за кредитним договором № 3343715722-КД-1 від 13.07.2021 р., у тому числі - 138467,37 грн. заборгованості за кредитом та 46540,88 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом.
За змістом ст.ст. 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Судом встановлено, що заявником до заяви долучено платіжне доручення про сплату судового збору, яке вже обліковується у системі Господарського суду як платіжне доручення, яке враховувалось раніше у межах справи № 911/2045/24.
Вбачається, що Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» від уже подавало раніше заяву про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Картишової Оксани Сергіївни заборгованості у розмірі 185008,25 грн за кредитним договором № 3343715722-КД-1 від 13.07.2021 р., у тому числі - 138467,37 грн. заборгованості за кредитом та 46540,88 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом.
Господарським судом Київської області у складі судді Бабкіної В.М. було видано судовий наказ, який датований 06.08.2024. Однак, до суду 12.09.2024 від боржника надійшла заява про скасування судового наказу. Внаслідок цього суд виніс ухвалу від 16.09.2024, якою скасував судовий наказ від 06.08.2024.
Частиною 3 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Вказана стаття наведена в ухвалі про скасування судового наказу.
Відтак, АТ КБ «Приватбанк» є особою, яка має бути обізнана зі змістом рішення, якій мають бути відомі наслідки скасування судового наказу - можливість звернутися з тими самими вимогами у порядку спрощеного позовного провадження. Водночас, заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу з тим самим об'ємом вимог.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку про те, що між сторонами наявний спір, оскільки боржником у межах іншої справи № 911/2045/24 була подана заява про скасування судового наказу у якій боржник не погодився з заявленими до нього вимогами. Наявність такого спору свідчить про відсутність підстав у суду видати судовий наказ, враховуючи те що наведена ситуація не підпадає під положення процесуального закону, які регулюють можливість видати судовий наказ.
При цьому суд констатує, що заявником долучено до заяви доказ сплати судового збору, який вже врахований раніше та не може бути зарахований повторно в межах іншої справи.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ.
Тож з огляду на вищенаведені обставини, суд підсумовує, що існують підстави для відмови у видачі судового наказу - (1) між сторонами існує спір про наявність якого свідчать судові рішення, що винесені у межах справи № 911/2045/24, (2) судовий наказ з аналогічними вимогами з аналогічних підстав до того ж боржника вже видавався судом раніше у справі № 911/2045/24, (3) до заяви про видачу судового наказу не долучено платіжного доручення, яке можна прийняти, як доказ сплати судового збору.
Суд наголошує, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. Вказане положення прямо закріплене у частині 2 статті 153 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 234 ГПК України, суд
Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Картишової Оксани Сергіївни заборгованості у розмірі 185008,25 грн за кредитним договором № 3343715722-КД-1 від 13.07.2021.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.
Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.
Ухвалу підписано 25.09.2024.
Суддя А.Ф. Черногуз