вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"23" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1747/24
за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, с. Озерна Білоцерківського району,
до відповідача Фермерського господарства «Киричок», с. Острійки Білоцерківського району, ,
про визнання договору недійсним
Суддя О.В. Конюх;
за участю представників:
від позивача: не з'явився, від відповідача: не з'явився,
позивач - Державне підприємство «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України 02.07.2024 звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до відповідача - Фермерського господарства «Киричок», в якому просить суд:
- витребувати від Фермерського господарства «Киричок» оригінал договору №ФГ-ОР 2-20/06 оренди самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 20.06.2019, укладеного від імені ДП «ДГ «Озерна» ІБКіЦБ НААН з ФГ «Киричок» та додатків до нього;
- визнати недійсним договір №ФГ-ОР 2-20/06 оренди самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 20.06.2019.
Позов обґрунтований тим, що Договір №ФГ-ОР 2-20/06 оренди самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 20.06.2019 директором ДП «ДГ «Озерна» Мельником А.В. ніколи не підписувався, у реєстрі договорів ДП «ДГ «Озерна» за 2019 рік договір не значиться, і на даний час ФГ «Киричок» намагається в незаконний спосіб на підставі підробного договору та актів до нього заволодіти майном та коштами ДП «ДГ «Озерна».
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Одночасно із позовною заявою позивач подав клопотання від 25.06.2024 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, у якому просить суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення експертизи поставити таке питання:
чи виконаний підпис від імені директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України Мельника Анатолія Васильовича у договорі №ФГ-ОР 2-20/06 оренди самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 20.06.2019, укладеному від імені ДП «ДГ «Озерна» з ФГ «Киричок», тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
Крім того, позивач просить суд покласти витрати за проведення експертизи на позивача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2024 відкрито провадження у справі №911/1747/24 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання та розгляд клопотань позивача про витребування доказів та про призначення судової експертизи призначено на 05.08.2024.
25.07.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у позові повністю.
Відповідач твердить, що між ФГ «Киричок» (орендодавець) та ДП «ДГ «Озерна» (орендар) було укладено Договір №ФГ-ОР 2-20/06 оренди самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 20.06.2019, на виконання якого на підставі відповідних підписаних сторонами Додатків техніка була передана орендарю та надалі повернута орендодавцю із складенням відповідних Актів приймання-передачі (копії відповідач додав до відзиву).
На підтвердження надання послуг сторонами були підписані двосторонні Акти надання послуг від 28 06.2019 на суму 88 800,00 грн., від 25.07.2029 на суму 372 720,00 грн., від 12.08.2019 на суму 201 600,00 грн., від 09.09.2019 на суму 305 400,00 грн. та від 26.09.2019 на суму 60 000,00 грн. (копії відповідач додав до відзиву).
Відповідач твердить, що сукупність наявних первинних документів спростовує твердження позивача ДП «ДГ «Озерна» (який має заборгованість за оспорюваним договором в сумі 1 028 520,00 грн.) про недійсність Договору.
В судове засідання 05.08.2024 представники сторін не з'явились. Позивач вимоги ухвали від 10.07.2024 не виконав, оригінали документів, доданих до позовної заяви, не подав.
Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, обґрунтоване тим, що представник позивача адвокат Корольов І.М. 05.08.2024 бере участь як захисник у кримінальній справі №542/381/17, що розглядається Октябрським районним судом міста Полтава.
Від представника відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі представника ФГ «Киричок», оскільки явку представника суд не визнавав обов'язковою.
Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, викладене у позовній заяві, суд залишив його без задоволення у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 81 ГПК України.
Разом із тим, суд врахував, що позивач твердить про підробку підпису в оспорюваному договорі, відтак суд ухвалою від 05.08.2024 на підставі ст. 91 ГПК України за власною ініціативою, у тому числі з метою розгляду клопотання про призначення у справі судової експертизи, зобов'язав відповідача подати суду оригінали документів, доданих до відзиву.
В ухвалі від 05.08.2024 суд вказав сторонам, що неявка представників сторін перешкоджає розгляду клопотання про призначення у справі судової експертизи, позаяк сторонами не подано ані документів, які мали б бути об'єктом дослідження, ані порівняльного матеріалу для проведення експертизи.
В ухвалі від 05.08.2024 суд докладно роз'яснив, які документи можуть бути використані у якості зразків та мають бути подані суду для забезпечення проведення судової почеркознавчої експертизи.
Відтак, ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2024 підготовче судове засідання у справі №911/1747/24 та розгляд клопотання позивача від 25.06.2024 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи відкладено на 23.09.2024. Вдруге зобов'язано позивача подати суду оригінали документів, доданих до позовної заяви. Зобов'язано відповідача подати суду оригінали документів, доданих до відзиву. Запропоновано відповідачу подати суду письмово пропозиції щодо виду експертизи, кола питань, які можуть бути поставлені на вирішення судових експертів, а також щодо судового експерта та/або експертної установи, якій може бути доручена експертиза у справі у разі її призначення. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 15.08.2024. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив - сім днів з дня отримання відповіді на відзив. Явку компетентних повноважних представників сторін до судового засідання визнано обов'язковою.
05.08.2024 від представника ДП «ДГ «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» надійшло клопотання, в якому він просить суд дозволити йому брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ».
У зв'язку з тим, що ухвалою від 05.08.2024 явку компетентних повноважних представників сторін до судового засідання визнано обов'язковою, суд на підставі ч.1 ст. 197 ГПК України ухвалою від 07.08.2024 залишив без задоволення заяву представника позивача ДП «ДГ «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» про участь у судовому засіданні 23.09.2024 в режимі відеоконференції.
У судове засідання 23.09.2024 сторони повторно не з'явились, уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направили, про причини неявки суд не повідомили, про судове засідання були повідомлені належним чином.
Позивач вимоги ухвали суду від 05.08.2024 не виконав, оригінали документів, доданих до позовної заяви не подав, станом на 23.09.2024 відповідь на відзив не подав, документи, які могли б бути використані у якості зразків почерку та підпису при проведенні судової почеркознавчої експертизи, також не подав.
Відповідач вимоги ухвали суду від 05.08.2024 також не виконав, оригіналів документів, доданих до відзиву, у тому числі оригіналу оспорюваного договору, суду не подав.
Слід зазначити, що наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 202 ГПК України. Так, відповідно до ч. 4 вказаної статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Поряд з цим, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 р. у справі № 910/17906/21 сформулював висновок, що системний аналіз змісту ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Суд встановив, що ухвала від 05.08.2024, якою підготовче судове засідання у справі №911/1747/24 та розгляд клопотання позивача від 25.06.2024 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи відкладено на 23.09.2024, відповідно до вимог процесуального законодавства була надіслана обом сторонам та доставлена до їх електронних кабінетів 05.08.2024, про що складено та долучено до матеріалів справи відповідні довідки Господарського суду Київської області про доставку електронного листа.
Відтак, позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
У даному випадку неявка представників сторін та невиконання ними вимог ухвали суду від 05.08.2024 перешкоджає як розгляду клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи так і повному та об'єктивному розгляду спору у справі та встановлення всіх обставин.
Водночас, слід зазначити, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 р. у справі № 910/16978/19, постановах Верховного Суду від 29.07.2020 р. у справі № 903/630/18, від 11.11.2020 р. у справі № 910/12898/19, від 13.09.2019 р. у справі № 916/3616/15.
Матеріали справи не містять будь яких заяв від позивача, які б пояснювали відсутність його представника у підготовчому судому засіданні 23.09.2024, при тому що явка компетентних повноважних представників сторін до судового засідання була визнана обов'язковою.
Верховний Суд у постанові від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду. Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду.
Поряд з цим, Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін. Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у справі №911/1747/24 обов'язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судові засідання.
Враховуючи, що позивач, якого належним чином було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, у підготовчі судові засідання 05.08.2024 та 23.09.2024 не з'явився, не повідомив при цьому про причини відсутності у судовому засіданні 23.09.2024 та не надав клопотання про розгляд справи без його участі, не виконав вимоги ухвал від 10.07.2024 та від 05.08.2024, суд дійшов висновку, що позовну заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, до відповідача Фермерського господарства «Киричок» про визнання договору недійсним належить залишити без розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Частиною 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 4 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» установлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За таких обставин судовий збір, сплачений за подання позовної заяви ДП ДГ «Озерна» до ФГ «Киричок» про визнання недійсним договору, не належить до повернення з державного бюджету.
Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 185, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, до відповідача Фермерського господарства «Киричок», про визнання договору недійсним залишити без розгляду.
Ухвала Господарського суду Київської області від 23.09.2024 про залишення позову без розгляду у справі №911/1747/24 набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, встановлених ст. 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 25.09.2024.
Суддя О.В. Конюх