61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
25.09.2024 Справа № 905/1214/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С. розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства «Київстар» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53; код ЄДРПОУ 21673832)
до боржника: Фізичної особи-підприємця Кононенка Юрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг №1-1765/15 від 27.08.2015 в сумі 13 639,53 грн.,
Приватне акціонерне товариство «Київстар» звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кононенка Юрія Вікторовича заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг №1-1765/15 від 27.08.2015 в сумі 13 639,53 грн.
Заяву обґрунтовано порушенням боржником грошових зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг №1-1765/15 від 27.08.2015.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За приписами ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Згідно зі ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми та змісту заяви.
Приписами п. п. 4, 5 ч. 2 ст.150 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч.3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Положеннями статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо належності, допустимості, достатності та достовірності доказів. Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В заяві про видачу судового наказу стягувач посилається на порушення Фізичною особою-підприємцем Кононенком Юрієм Вікторовичем умов укладеного між ними договору про надання телекомунікаційних послуг №1-1765/15 від 27.08.2015 в частині порядку і строків здійснення розрахунків за надані послуги, на підтвердження чого надано копії наступних документів: рахунок №200102549669 від 31.10.2022 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок №200107452312 від 31.12.2022 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок № 200110055239 від 31.01.2023 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок №200112745797 від 28.02.2023 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок №200115456621 від 31.03.2023 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок №200118092249 від 30.04.2023 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №200120781077 від 31.05.2023 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №200123597114 від 30.06.2023 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №200126434205 від 31.07.2023 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №200129292117 від 31.08.2023 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №200132139888 від 30.09.2023 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №200134863748 від 31.10.2023 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №200137571361 від 30.11.2023 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №208905419721 від 30.11.2022 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №208918305216 від 31.12.2023 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №208919619217 від 31.01.2024 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №208920877984 від 29.02.2024 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №208922101880 від 31.03.2024 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №208923333468 від 30.04.2024 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №208924591277 від 31.05.2024 та деталізовану інформац9623 від 30.06.2024 та деталізовану інформацію по даному рахунку, рахунок-акт №208927205915 від 31.07.2024 та деталізовану інформацію по даному рахунку, договір про надання телекомунікаційних послуг №1-1765/15 від 27.08.2015, замовлення №1 від 27.08.2015 до договору про надання телекомунікаційних послуг №1-1765/15 від 27.08.2015, замовлення №2 від 22.12.2016 до договору про надання телекомунікаційних послуг №1-1765/15 від 27.08.2015, замовлення №3 від 31.10.2017 до договору про надання телекомунікаційних послуг №1-1765/15 від 27.08.2015, та розрахунок заборгованості за особовим рахунком №7148456 (деталізована інформація) за період з 31.ься на порушення Фізичною особою-підприємцем Коно
З поданих документів вбачається, що перелічені рахунки-акти, рахунки-фактури та рахунки складені Приватним акціонерним товариством «КИЇВСТАР» одноособово, не містять доказів їх підпису особою, що їх склала, рівно як не містять підпису Фізичної особи-підприємця Кононенка Юрія Вікторовича та доказів їх отримання останнім.
Згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер (постанови Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19, від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18).
Згідно з ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За змістом п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (далі Положення), первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.
Згідно з п. 2.3. Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.4. Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Господарським судом зазначено, що фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.
Господарським судом встановлено, що вищезазначені рахунки та рахунки - акти складені Приватним акціонерним товариством “Київстар» одноособово, не підписані ні оператором, ні абонентом, доказів їх виставлення, надіслання або вручення не подано, а тому у суду відсутня можливість встановити, що зазначені в не підписаних рахунках та рахунках-актах послуги були прийняті боржником.
Отже, подані разом із заявою про видачу судового наказу докази, на думку суду, не підтверджують фактичного надання заявником (оператором) боржнику як абоненту відповідних послуг у спірний період.
Надані заявником рахунки, рахунки - акти та розрахунок заборгованості по договору, які складені в односторонньому порядку, самі по собі не є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідають вимогам, встановленим наведеною нормою для первинних документів, а тому за відсутності первинних документів вони не можуть вважатись доказами, які підтверджують обсяг та вартість телекомунікаційних послуг, наданих Фізичній особі-підприємцю Кононенку Юрію Вікторовичу.
Крім того, як вбачається з тексту заяви про видачу судового наказу у ФОП Кононенко Ю.В станом на 31.07.2024 наявна заборгованість перед ПрАТ «Київстар» в розмірі 13 639,53 грн., період за який виникла заборгованість не вказано.
До заяви додано розрахунок заборгованості за період з 31.01.2022 по 31.07.2024, в якому відлік заборгованості починається з 31.01.2022 проте заборгованість за договором на початок періоду становить 9639,53 грн.
Доказів, які б підтверджували наявність заборгованості в сумі 9639,53 грн. та період, за який вона утворилась, суду не надано, що порушує вимоги пункту 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Заявником додані документи (рахунки, рахунки-акти) лише за період з 31.10.2022 по 31.07.2024. При цьому, у вказаному періоді здійснені коригування заборгованості (деталізована інформація по рахунку) в сторону зменшення на суму 10 990,00 грн. Крім того, відповідно до наданого заявником рахунку №200112745797 від 28.02.2023 станом на 01.02.2023 заборгованість за договором складала 19 134,53 грн., а надано послуг фіксованого зв'язку за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 на суму 5495,00 грн. з ПДВ. Водночас відповідно до рахунків за період з 31.03.2023 по 31.07.2024 ФОП Кононенко Ю.В. було замовлено та надано послуг за вказаний період на суму 0,00 грн.
Наказне провадження передбачає безспірність грошової вимоги. Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Водночас, заявлена сума заборгованості має бути підтверджена первинним документами, що додаються до заяви, що вбачається із п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 150 та п. 4 ч.3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки подані разом із заявою про видачу судового наказу докази не підтверджують фактичного надання заявником (оператором) боржнику як абоненту відповідних послуг у спірний період, господарський суд дійшов висновку, що заявником не підтверджено безспірність грошової вимоги, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про видачу судового наказу.
За приписами п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку у задоволенні заяви про видачу судового наказу відмовити, на підставі п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше 10 днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Одночасно суд роз'яснює, що відмова у видачу судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Приватному акціонерному товариству «Київстар» у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кононенка Юрія Вікторовича заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг №1-1765/15 від 27.08.2015 в сумі 13 639,53 грн.
Ухвала набрала законної сили в день її підписання судом 25.09.2024.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Ю.С. Зельман