25 вересня 2024 року
м. Чернівці
справа № 716/593/22
провадження 822/785/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Височанської Н.Ю., Половінкіної Н.Ю.,
за участю секретаря Тодоряка Г.Д.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар Микола Вікторович,
апеляційна скарга ОСОБА_2 на заочне рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23 серпня 2022 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Пухарєва О. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М., Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар М. В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов мотивовано тим, що 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було видано виконавчий напис про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 11766 гривень 59 коп.
Вказує на те, що указаний виконавчий напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням норм чинного законодавства.
Просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №7381 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною від 21 вересня 2021 року та вирішити питання щодо судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23 серпня 2022 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за №180352 від 16 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" в розмірі 11766 гривень 59 коп.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що із змісту виконавчого напису, як і з інших письмових доказів, не вбачається, що нотаріусу стягувачем було подано засвідчену виписку з рахунку боржника, із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням норм чинного законодавства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Вказує, що 01 липня 2022 року між ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ФІНАНС» укладено Договір про відступлення права вимоги № РтК/1-ЮО від 01 липня 2022 року, відповідно до якого всі права та обов'язки за договором № 2328/2113CLBPS від 22 квітня 2013 року, укладеним з ОСОБА_1 , перейшли до ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС».
Того ж дня, між ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено Договір №01/07, відповідно до умов якого всі права та обов'язки за Договором № №2328/2113CLBPS від 22 квітня 2013 року, укладеним з ОСОБА_1 та на підставі якого було вчинено оскаржуваний виконавчий документ, перейшли до ОСОБА_2 .
Тому вважає, що з 01 липня 2022 року належним кредитором за кредитним договором № №2328/2113CLBPS від 22 квітня 2013 року, який має право вимоги до ОСОБА_1 , є саме ОСОБА_2 і лише він є належним відповідачем у цій справі.
Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, вказує, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в задоволенні позову.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
16 червня 2021року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за зверненням ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» вчинено виконавчий напис за реєстраційним номером 180352 про стягнення з ОСОБА_1 несплачених в строк грошових коштів на користь ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в розмірі 11766 гривень 59 коп , за період з 28 квітня 2014 року по 17 травня 2021 року та плати за вчинення нотаріального напису (а.с.9).
10 лютого 2022 року Приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №68594752 по виконанню виконавчого напису нотаріуса № 180352 від 16 червня 2021 року (а.с.12).
01 липня 2022 року між ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ФІНАНС» укладено Договір про відступлення права вимоги № РтК/1-ЮО від 01 липня 2022 року, відповідно до якого всі права та обов'язки за договором № 2328/2113CLBPS від 22 квітня 2013 року, укладеним з ОСОБА_1 , перейшли до ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС».
Того ж дня між ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено Договір №01/07, відповідно до умов якого всі права та обов'язки за Договором № №2328/2113CLBPS від 22 квітня 2013 року, укладено з ОСОБА_1 та на підставі якого було вчинено оскаржуваний виконавчий документ, перейшли до ОСОБА_2 .
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи, у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 344/16101/17.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц.
Відповідно до частин другої та третьої статті 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Таким чином, належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
З матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М., Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар М. В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляла.
За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.
Частиною четвертою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц зроблено правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.
Зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом першої інстанції обставини справи засвідчують, що спір виник з приводу виконавчого напису № 180352 від 16.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 надав копію Договору відступлення прав вимоги № 01/07 від 01 липня 2022 року, укладеного між ТзОВ «ФК «КОМПАНІ-ФІНАНС» та ОСОБА_2 , за умовами якого ОСОБА_2 набув права вимоги, зокрема, за кредитним договором № 2328/2113CLBPS від 22 квітня 2013 року, укладеним з ОСОБА_1 .
Отже, право вимоги за кредитним договором № 2328/2113CLBPS від 22 квітня 2013 року, укладеним з ПАТ «Платинум Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого за Договором відступлення права вимоги №20140428-Г від 28 квітня 2014 стало ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», правонаступником якого стало ТОВ «ФК «КОМПАНІ-ФІНАНС» набув скаржник ОСОБА_2 за договором № 01/07 від 01 липня 2022 року.
Таким чином, позовна вимога про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не може бути звернена до ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».
Належним відповідачем у справі є ОСОБА_2 , оскільки на час ухвалення рішення він вже набув права вимоги за кредитним договором № № 2328/2113CLBPS від 22 квітня 2013 року, заборгованість за яким і стала підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.
Він мав право брати участь у розгляді справи, висловлювати свою думку по суті спору, заявляти зустрічний позов та користуватися іншими процесуальними правами.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23 серпня 2022 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар Микола Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 26 вересня 2024 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: Н.К. Височанська
Н.Ю. Половінкіна