25.09.2024 м.Дніпро Справа № 904/3001/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді
Чус О.В. (доповідач у справі) розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 (суддя Дупляк С.А., повний текст якого підписаний 19.08.2024) у справі № 904/3001/22
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
до ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕЙТГЛОБАЛ"
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал", про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено. Судові витрати віднесені на позивача.
Скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 21.04.2023.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2023 (колегія суддів Іванов О.Г. - головуючий, доповідач, судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) апеляційну скарга позивача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 залишено без задоволення, рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 20.02.2024 касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Господарського Суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2023 скасовано, справу №904/3001/22 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 (суддя Дупляк С.А.) у справі №904/3001/22 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
В рахунок часткового погашення простроченої заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕЙТГЛОБАЛ" м. Дніпро перед Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" місто Київ зі сплати винагороди за Кредитним договором №КП461-Г від 20.03.2011 в сумі 12.702.721,32 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №КП461-Г-ДИ3 від 19.12.2012, а саме: на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в, шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".
Стягнуто з ОСОБА_1 місто Дніпро на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" місто Київ 190.540,82 грн. судового збору за подання позовної заяви, 1.342,00 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, 285.811,22 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 381.081,64 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся представник ОСОБА_1 (нарочно/власноруч), в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Одночасно скаржником заявлено клопотання/заяву про відстрочення сплати судового збору до ухвалення Центральним апеляційним господарським судом остаточного рішення у даній справі.
Заява мотивована тим, що за подачу апеляційної скарги відповідачу/ ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 285 811,23 грн. Розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Відповідач разом зі своєю сім'єю, постійно проживає у спірній квартирі, яка являється його єдиним житлом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
11.09.2024 судді Іванов О.Г., Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б. подали спільну заяву про самовідвід у справі № 904/3001/22.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2024 заяву суддів Іванова О.Г., Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б. про самовідвід у справі №904/3001/22 - задоволено. Справу №904/3001/22 передано для визначення складу суду, в порядку встановленому ст.32 ГПК України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2024 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області справу №904/3001/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 відкладено до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Чус О.В. (доповідач), судді - Дармін М.О., Кощеєв І.М.
17.09.2024 від представника Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Центрального апеляційного господарського суду надійшл заперечення до заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Банк наголошує, що апелянтом в заяві про відстрочення сплати судового збору зазначено, що наведений розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу Відповідача за попередній календарний рік, що нібито підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 29.08.2024 року.
Так, виходячи з Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела слідує, що Апелянт за період з 1 кварталу 2021 року по 2 квартал 2024 року отримав дохід в розмірі 18 610,25 грн, що складає середньомісячний дохід у розмірі 443,00 грн на місяць, що не співставно з мінімальним розміром заробітної плати та на які неможливо існувати навіть однієї людині, не говорячи про те, що Апелянт має на утриманні свою родину, з якою він проживає в іпотечній квартирі заставною вартістю більш 300 000 дол.США в одному з самих респектабельних та дорогих будинків міста Дніпро.
Виходячи з наведених відомостей, Апелянт офіційно працевлаштований з 13.05.2024 і це єдине місце роботи починаючи з 01.01.2021 року (початок першого кварталу 2021).
Про інші джерела надходження грошових коштів Апелянт не зазначив, докази та інформацію про джерела такого надходження - не надав.
Банк наполягає, що розмір офіційно отриманого доходу та розмір потенційних витрат на утримання родини, майна (автомобіля та квартири ринковою вартістю більш 6 млн грн), оплату роботи представника та офіційне працевлаштування Апелянта лише з 13.05.2024 свідчить про те, що Апелянт приховує реальний дохід, а відтак неможливо встановити чи дійсно розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу Відповідача.
АТ КБ “ПриватБанк» зазначає про те, що Апелянт навмисно вводить суд в оману, намагаючись зменшити як розмір свого доходу так й розмір своїх активів.
Банк наголошує, що відповідно до Інформаційної довідки 395046053 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 16.09.2024 (додається), Апелянт є власником наступного нерухомого майна: реєстраційний номер майна: 20646339, Тип майна: квартира, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер майна: 24886789, Тип майна: квартира, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 Номер запису: 8353 в книзі: 75.
Таким чином, у власності Апелянта є три квартири, одна з яких знаходиться на тимчасово окупованій території, що на думку Банку, з огляду на обов'язковість дотримання принципу добросовісності, не позбавляє Апелянта обов'язку зазначити про це у заяві про відстрочення сплати судового збору та не надає права приховувати свої активи, вводячи суд в оману щодо свого справжнього майнового стану.
Банк вважає, що використане у Заяві про відстрочення сплати судового збору обґрунтування (щодо розміру судового збору, який нібито перевищує 5 відсотків розміру річного доходу Відповідача, справжній розмір якого відповідач (апелянт) довести не зміг) у сукупності з іншими обставинами (неправдиве твердження Апелянта про відсутність іншого нерухомого майна) можуть розглядатись як такі, що направлені на введення суд в оману та неповагу до суду та до інших учасників справи, що є зловживанням процесуальними правами відповідно до статті 43 ГПК України.
Таким чином, адекватним процесуальним наслідком даного зловживання процесуальними правами з боку ОСОБА_1 . Банк вважає повернення апеляційної скарги заявнику в порядку ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Просить визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 Заяви від 06.09.2024 про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 у справі № 904/3001/22. Повернути Заяву від 06.09.2024 про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 у справі № 904/3001/22 заявнику без розгляду. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 в, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 30 280,00 грн.
Також, 17.09.2024 від представника Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Центрального апеляційного господарського суду надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 у справі № 904/3001/22. Просить визнати подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 у справі № 904/3001/22 разом із заявою про відстрочення сплати судового збору - зловживанням процесуальними правами; апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернути без розгляду.
18.09.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.
Згідно п. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано до скарги доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р. (зі змінами та доповненнями).
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно підпункту 1 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно підпункту 4 пункту 2 ч. 2 ст. 4, ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Враховуючи, вещевикладене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 285 811,23 грн (190540.82 х 150%)
Однак, скаржник просить апеляційний суд відстрочити сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі. Так, Апелянтом в заяві про відстрочення сплати судового збору зазначено, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу Відповідача за попередній календарний рік, що підтверджує Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 29.08.2024 року. Наголошує про те, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Відповідач разом зі своєю сім'єю, постійно проживає у спірній квартирі, яка являється його єдиним житлом.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у даній справі, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
Суд зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.
Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 29.08.2024 та з огляду на відсутність інших документів, які б свідчили, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі № 904/3001/22.
Наведений висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в ухвалі від 08.04.2024 у справі №902/1000/22.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
В задоволенні клопотання/заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 у справі №904/3001/22 - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 у справі № 904/3001/22 - залишити без руху.
Скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме подати до апеляційного суду - належні докази сплати судового збору, на належні реквізити суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.В. Чус