Провадження № 22-ц/803/8755/24 Справа № 214/8434/23 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
24 вересня 2024 року м.Кривий Ріг
справа № 214/8434/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2024 року, яке ухвалено суддею Ковтун Н.Г. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
В жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» (надалі - ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» є управителем будинків, споруд та прибудинкової території в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Відповідач зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем, але не в повному обсязі виконують свої зобов'язання щодо здійснення оплати за них, мають заборгованість.
Позивач, у період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2023 року, надавав відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової теріторії за адресою: АДРЕСА_1 на суму 7 352,45 грн, однак відповідач належним чином не здійснював плату за надані послуги.
Крім того, станом на 21 лютого 2022 року інфляційні збитки становлять 199,78 грн, 3% річних становлять 55,07 грн.
ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідача по справі, однак боржником було подано заяву про скасування судового наказу, у зв'язку з чим Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено ухвалу від 10 липня 2023 року про скасування судового наказу.
На підставі наведеного вище позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2023 року у розмірі 7 352,45 грн, інфляційні збитки у розмірі 199,78 грн, 3% річних у розмірі 55,07 грн та судовий збір 2 684 грн.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2024 року позов ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 7 352,45 грн, інфляційні втрати в розмірі 199,78 грн, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 55,07 грн та судовий збір в розмірі 2 684 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду суперечить засадам верховенства права, не відповідає завданню цивільного судочинства та Конституції України, а тому є незаконним внаслідок невідповідності вимогам ст.ст. 263, 264 ЦПК України.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було грубо порушено принципи верховенства права, законності та рівноправності сторін в судовому процесі, оскільки судом було проігноровано багаточисельні правові позиції Верховного суду та рішення Європейського суду з прав людини щодо заборони зазначати в рішенні про нарахування відсотків та пені до виконання рішення суду, щодо заборони нараховувати плату за ненадані послуги, щодо обов'язку доведення отримання послуг відповідачем, щодо неприпустимості ухвалення судового рішення на підставі підроблених документів, щодо відмови у задоволені позову у разі відсутності або неправильного розрахунку заборгованості, щодо неприпустимості суперечливої поведінки позивача, щодо неналежного засвідчення документів, щодо перевірки повноважень представника позивача, щодо неприпустимості затягування строків розгляду справи позивачем, щодо заборони стягнення позивачем заборгованості за відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, щодо умов укладеного договору, щодо дотримання принципу рівності та змагальності сторін.
Судом було порушено конституційні права відповідача на доступ до правосуддя та судовий захист та не виконано завдання цивільного судочинства, оскільки судом було проігноровано двадцять два звернення відповідача про відсутність наданих послуг позивачем та масові підроблення документів позивачем в м. Кривий Ріг, проігноровано складання та прийняття дев'яти обов'язкових ухвал суду, проігноровано допит свідків відсутності надання послуг позивачем, проігноровано огляд доказів відсутності наданих позивачем послуг за їх місцезнаходженням, відмовлено проводити розгляд справи з повідомленням сторін, що є прямим порушенням права відповідача на судовий захист та доступ до правосуддя, відмовлено проводити розгляд справи в загальному проваджені в зв'язку з необхідністю допиту свідків, необхідністю огляду доказів ненаданих послуг позивачем за місцем їх знаходження, необхідністю дослідження багаточисельних суперечливих та підроблених паперів наданих позивачем, значною важливістю справи для відповідача в зв'язку зі скрутним фінансово-економічним станом відповідача, що є прямим порушенням права відповідача на судовий захист та доступ до правосуддя.
Стягнення з апелянта грошових коштів за послуги, які відповідач не замовляв, від яких відповідач відмовився, які не були фактично спожиті відповідачем, які не були йому надані позивачем ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» в даній справі є безпідставними. Сплачувати гроші за ненадані послуги, які апелянт не замовляв, які йому не потрібні, від яких він відмовився, апелянт категорично відмовляється.
Всі необхідні роботи по обслуговуванню квартири та будинку апелянт робив сам або за власний рахунок за допомогою підрядників. Позовні вимоги категорично заперечує. Вказує на те, що зразок договору відсутній на сайті міської та районної ради. Сайт позивача взагалі відсутній. Жодного договору - індивідуального або колективного - позивач не надав.
Апелянт посилається на те, що він відмовився від послуг позивача, про що повідомив як усно так і письмово. Оскільки позивач на надавав довгий час житлово-комунальні послуги та безпідставно витребовував гроші за ненадані послуги, відповідач в односторонньому порядку відмовився від будь-яких послуг позивача, про що повідомив останнього 14 лютого 2022 року як усно так і письмово, шляхом надсилання заяви про відмову від послуг до контактного центру ТОВ «Житлосервіс-КР». Окрім того вказує, що відсутні первинні документи, за якими можна встановити, що послуги були надані та спожиті відповідачем
Крім того, апелянтом у справі були направлено суду апеляційної інстанції клопотання про адміністративні правопорушення, вчинені ОСОБА_2 , про постановлення окремої ухвали суду за правопорушення, вчинене ОСОБА_2 , та зупинення провадження у справі у зв'язку з розглядом Національним агентством з питань запобігання корупції обставин відповідальності ОСОБА_2 , клопотання про долучення доказів - пояснення свідків ненадання послуг з боку ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», клопотання пр. постановлення окремої ухвали суду за правопорушення вчинені працівниками Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , клопотання про розгляд справи в закритому режимі за участю викривача кримінальних корупційних правопорушень, клопотання про розгляд справи в загальному провадженні з повідомленням сторін в режимі відеоконференції.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на переконання позивача, апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі Договору з Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради, яке є балансоутримувачем багатоквартирних будинків, з 01 грудня 2014 року ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» є управителем будинків, споруд та прибудинкової території у Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, зокрема буд. № 9 по вул. Рокосовського (Вахи Арсанова).
На підтвердження своїх повноважень, ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» надано разом з позовною заявою копію вищевказаного договору, укладеного з Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради, про надання послуг з управління будинком, спорудою або групи будинків і споруд Саксаганського району м. Кривого Рогу (т. 1 а.с.5).
ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» нараховував щомісяця з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2023 року відповідачу плату за надані послуги з управління та послуг з утримання будинку та прибудинкової території, за адресою: АДРЕСА_2 , а саме з послуги технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем: водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливної каналізації, електропостачання, газопостачання, технічне обслуговуванні ліфтів, обслуговування систем диспетчеризації. 4. Обслуговування димових та вентиляційних каналів, технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності), поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) та іншого спільного майна багатоквартирного будинку, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем: водопостачання; водовідведення, теплопостачання; гарячого водопостачання; зливної каналізації; електропостачання; газопостачання, поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності), прибирання прибудинкової території, прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних), прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами, дератизація, дезінсекція, придбання електричної енергії для освітлення місця загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, підтверджених інформацією про щомісячні витрати на послуги з утримання будинку за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а.с.163-250, том 2 а.с.1-169).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач своїх обов'язків по своєчасному внесенню плати за надані житлово-комунальні послуги належним чином не виконував, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги обґрунтованими та доведеними належними, допустимими та достатніми доказами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
Стягуючи з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 199,78 грн та три відсотки річних за порушення виконання зобов'язання по сплаті грошових коштів у розмірі 55,07 грн. за період з 01 жовтня 2020 року по 21 лютого 2022 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив грошове зобов'язання, тому у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення, відповідно до статті 625 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Визначаючи характер спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вони склались у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробником (виконавцем) і споживачем, а тому регулюються положеннями ЦК України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Суб'єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники - споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 4, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За визначенням, наданим у ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно до п.п. 1,5 ч. 2 ст. ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки. Встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», як управитель, зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків; вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку та інше. Тобто, надання житлової послуги є обов'язком виконавця, яким в даному випадку виступає ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР».
Згідно до ст. ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги
За визначенням, наданим у ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) житлові послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг, що надаються ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» за адресою: АДРЕСА_1 .
Щомісяця, з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2023 року, позивач нараховував відповідачу плату за надані житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи із встановлених тарифів.
Однак вартість отриманих житлово-комунальних послуг відповідач ОСОБА_1 своєчасно не сплачував, в результаті чого виникла заборгованість, що відповідно розрахунку за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2023 року, розмір якої складає 7352,45 грн (том 1 а.с.8).
Отже, оскільки відповідач своїх обов'язків по своєчасному внесенню плати за надані житлово-комунальні послуги належним чином не виконував, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги обґрунтованими та доведеними належними, допустимими та достатніми доказами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки у зв'язку із несплатою відповідачем плати за отримані житлово-комунальні послуги позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми, відповідно до наданих позивачем розрахунків, з якими погодився суд першої інстанції і погоджується суд апеляційної інстанції, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у справі доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом було грубо порушено принципи верховенства права, законності та рівноправності сторін в судовому процесі, оскільки судом проігнорувано багаточисельні правові позиції Верховного суду та рішення Європейського суду з прав людини щодо заборони зазначати в рішенні про нарахування відсотків та пені до виконання рішення суду, щодо заборони нараховувати плату за ненадані послуги, щодо обов'язку доведення отримання послуг відповідачем, щодо неприпустимості ухвалення судового рішення на підставі підроблених документів, щодо відмови у задоволені позову у разі відсутності або неправильного розрахунку заборгованості, щодо неприпустимості суперечливої поведінки позивача, щодо неналежного засвідчення документів, щодо перевірки повноважень представника позивача, щодо неприпустимості затягування строків розгляду справи позивачем, щодо заборони стягнення позивачем заборгованості за відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, щодо умов укладеного договору, щодо дотримання принципу рівності та змагальності сторін, оскільки вказані доводи, в їх сукупності, зводяться до невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного його тлумачення, що не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.
Також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення доводи апеляційної скарги про те, що судом порушено конституційні права відповідача на доступ до правосуддя та судовий захист, та не виконано завдання цивільного судочинства, оскільки судом було проігноровано двадцять два звернення відповідача про відсутність наданих послуг позивачем та масові підроблення документів позивачем в м. Кривий Ріг, проігноровано складання та прийняття дев'яти обов'язкових ухвал суду, проігноровано допит свідків відсутності надання послуг позивачем, проігноровано огляд доказів відсутності наданих позивачем послуг за їх місцезнаходженням, відмовлено проводити розгляд справи з повідомленням сторін, що є прямим порушенням права відповідача на судовий захист та доступ до правосуддя, відмовлено проводити розгляд справи в загальному проваджені в зв'язку з необхідністю допиту свідків, необхідністю огляду доказів ненаданих послуг позивачем за місцем їх знаходження, необхідністю дослідження багаточисельних суперечливих та підроблених паперів наданих позивачем, значною важливістю справи для відповідача в зв'язку зі скрутним фінансово-економічним станом відповідача, що є прямим порушенням права відповідача на судовий захист та доступ до правосуддя, оскільки в даному випадку відсутні підстави вважати, що судом були проігноровані двадцять два звернення відповідача про відсутність наданих послуг позивачем та масові підроблення документів позивачем в м. Кривий Ріг, так як такі звернення відповідача не потребують обов'язковості вчинення процесуальної дії, а вказаним зверненням відповідача надано відповідну правову оцінку в оскаржуваному рішенні.
Посилання апелянта на те, що судом проігноровано складання та прийняття дев'яти обов'язкових ухвал суду, є безпідставними, оскільки питання про обов'язковість складання відповідних процесуальних ухвал вирішується виключно судом, відповідно до вимог ЦПК України.
Посилання апелянта на те, що судом проігноровано допит свідків відсутності надання послуг позивачем, проігноровано огляд доказів відсутності наданих позивачем послуг за їх місцезнаходженням, відмовлено проводити розгляд справи з повідомленням сторін, що є прямим порушенням права відповідача на судовий захист та доступ до правосуддя, відмовлено проводити розгляд справи в загальному проваджені в зв'язку з необхідністю допиту свідків, необхідністю огляду доказів ненаданих послуг позивачем за місцем їх знаходження, необхідністю дослідження багаточисельних суперечливих та підроблених паперів наданих позивачем колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки наведені обставини, в їх сукупності, знову ж таки зводяться до невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного його тлумачення, що не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду, а вказаним зверненням відповідача надано відповідну правову оцінку в оскаржуваному рішенні.
Посилання апелянта на те, що стягнення з апелянта грошових коштів за послуги, які відповідач не замовляв, від яких відповідач відмовився, які не були фактично спожиті відповідачем, які не були йому надані позивачем ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» в даній справі є безпідставними та сплачувати гроші за ненадані послуги, які апелянт не замовляв, які йому не потрібні, від яких він відмовився, апелянт категорично відмовляється колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки докази щодо звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», зміни їхніх споживчих властивостей та перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв'язку з цим, у матеріалах справи відсутні.
Доказів того, що ОСОБА_1 не отримував надані позивачем послуги, або отримував не належної якості, у зазначений позивачем період, матеріали справи не містять та відповідачем не надано. Відповідач розрахунку заборгованості не спростував, власний розрахунок не надав.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він відмовився від послуг позивача, не заслуговують на увагу, оскільки доказів на підтвердження вказаного останнім суду не надано.
Щодо поданих суду апеляційної інстанції клопотання про адміністративні правопорушення, вчинені ОСОБА_2 , про постановлення окремої ухвали суду за правопорушення, вчинене ОСОБА_2 , та зупинення провадження у справі у зв'язку з розглядом Національним агентством з питань запобігання корупції обставин відповідальності ОСОБА_2 , клопотання про долучення доказів - пояснення свідків ненадання послуг з боку ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», клопотання про постановлення окремої ухвали суду за правопорушення вчинені працівниками Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , клопотання про розгляд справи в закритому режимі за участю викривача кримінальних корупційних правопорушень, клопотання про розгляд справи в загальному провадженні з повідомленням сторін в режимі відеоконференції колегія суддів зазначає, що на тому, що питання щодо адміністративних правопорушень, вчинених ОСОБА_2 не є питанням, яке має вирішуватись судом апеляційної інстанції в даній справі.
Також не є питанням, яке має вирішуватись судом апеляційної інстанції в даному провадженні питання про постановлення окремої ухвали суду за правопорушення, вчинене ОСОБА_2 .
Питання щодо зупинення провадження у справі у зв'язку з розглядом Національним агентством з питань запобігання корупції обставин відповідальності ОСОБА_2 вирішено окремим процесуальним документом - ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року.
Щодо клопотання відповідача про долучення доказів - пояснення свідків ненадання послуг з боку ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», то вказане клопотання долучено до матеріалів даної цивільної справи та судом апеляційної інстанції надано йому оцінку.
Вирішення клопотання про постановлення окремої ухвали суду за правопорушення вчинені працівниками Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не входить до компетенції суду.
Клопотання відповідача про розгляд справи в закритому режимі за участю викривача кримінальних корупційних правопорушень та клопотання про розгляд справи в загальному провадженні з повідомленням сторін в режимі відеоконференції були вирішенні в ухвалі суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у даній справі.
Колегія суддів зауважує на тому, що аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 24 вересня 2024 року.
Головуючий:
Судді: