Провадження № 11-кп/803/2167/24 Справа № 204/7437/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 вересня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17 квітня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022046680000401, щодо
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м.Дніпропетровська, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Короткий зміст оскарженого рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17 квітня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження за наступних обставин.
25 серпня 2022 року приблизно о 12:00 год. ОСОБА_7 знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , де на ґрунті неприязних стосунків з раніше знайомим йому ОСОБА_9 в нього раптово виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення потерпілому ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень.
Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 , знаходячись в зазначений час та у зазначеному місці, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на спричинення легких тілесних ушкоджень, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, наблизився до потерпілого ОСОБА_9 спереду та наніс не менше 2-3 ударів кулаком правої руки в область обличчя, після чого ОСОБА_7 також наніс щонайменше 1 удар кулаком лівої руки в область обличчя потерпілого. Далі, не зупиняючись, ОСОБА_7 наніс щонайменше 1 удар ступнею правої ноги в область гомілки лівої ноги потерпілого ОСОБА_9 . Від отриманих ударів потерпілий ОСОБА_9 почав схилятись до землі та одночасно повертатись спиною до ОСОБА_7 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_7 , стоячи позаду потерпілого, наніс йому не менше 4 ударів кулаками правої та лівої руки одночасно в область правого та лівого вуха. Після чого ОСОБА_7 наніс не менше 2 ударів ступнею правої ноги в область гомілки правої ноги та наніс не менше 2 ударів ступнею лівої ноги в область гомілки лівої ноги потерпілого. Далі, не зупиняючись, ОСОБА_7 наніс не менше 2 ударів кулаком лівої руки в область лівої сторони тулуба ОСОБА_9 , після чого наніс не менше 3 ударів кулаком правої руки в область правої сторони тулуба ОСОБА_9 , після чого наніс не менше 2 ударів кулаком правої руки в область тильної частини голови ОСОБА_9 .
Внаслідок спричинених тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синця та внутрішньо-шкіряного крововиливу на нижній повіці лівого ока, внутрішньо-шкіряних крововиливів на обличчі та лівій вушній раковині, садна волосистої частини голови, саден лівої вушної раковини, лівого плеча та гомілки, за своїм характером виявлені тілесні ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що суд не врахував пояснення ОСОБА_7 щодо обставин правопорушення, а також той факт, що потерпілий, маючи до обвинуваченого неприязне відношення, спеціально спровокував сварку, а дії обвинуваченого мали виключно інстинктивний характер та спрямовані виключного для того, щоб подавити агресію ОСОБА_9 , спрямовану на нього. Вважає, що висновок експерта щодо тілесних ушкоджень ставить під сумнів показання потерпілого та свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . Зазначає, що свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 умисно надали неправдиві свідчення, вступили у змову з потерпілим та мають з ним стійкі родинні і дружні зв'язки, їх показання є суперечливими та заздалегідь узгодженими. Вважає, що в матеріалах провадження відсутні належні та допустимі докази, які б доводили винуватість ОСОБА_7 за висунутим обвинуваченням. Зазначає, що суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого, не надавши тим самим можливості належним чином довести свою позицію та порушуючи право на захист обвинуваченого.
Позиції учасників судового провадження.
Під час судового розгляду захисник ОСОБА_8 подав клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі чого просив закрити кримінальне провадження.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.
Потерпілий ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотання захисника.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
За змістом ст. 9 КПК України (принцип законності кримінального провадження) під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і відповідно до висунутого обвинувачення інкриміновані дії він вчинив 25 серпня 2022 року.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, за який санкцією статті передбачено покарання у виді штрафу до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, за який санкцією статті передбачено покарання у виді штрафу до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робітна строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Отже, станом на 19 вересня 2024 року сплинуло більше ніж два роки та, відповідно, закінчились визначені ст. 49 КК України строки давності, ухвалений вирок щодо ОСОБА_7 не набрав законної сили, а тому ОСОБА_7 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України, а вирок суду - скасуванню та кримінальне провадження закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та ст. 417 КПК України.
Апеляційним судом відповідно до ст. 285 КПК України ОСОБА_7 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, а також право на розгляд апеляційної скарги, поданої захисником зміст та вимоги якої також оголошені апеляційним судом, на що обвинувачений ОСОБА_7 надав свою згоду саме на першочерговий розгляд його клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, підтвердивши, що йому зрозуміла як суть обвинувачення, так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, на що надав свою згоду.
Віповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Зазначені вище нормативні положення спрямовані на реалізацію також вимог засади змагальності сторін, згідно з якими суд, залишаючись об'єктивним і неупередженим, повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків згідно із ч. 6 ст. 22 КПК України.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Зазначені підстави, як встановлено в ході апеляційного перегляду, дотримані. Матеріали провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття рішення судом про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення чинним законодавством не передбачено.
Оскільки обвинувачений надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, відсутні підстави для проведення судового провадження, що включає до себе відповідно до п. 24 ст. 3 КПК України і апеляційне провадження, в повному обсязі в загальному порядку, у зв'язку з чим апеляційний суд не надає оцінки іншим доводам апеляційної скарги захисника.
Проведення розгляду апеляційної скарги, відповідно до якого суд має встановити чи винний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення та чи підлягає він покаранню за його вчинення, не відповідатиме вимогам законності.
Тому, оскільки клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності подано до набрання вироком законної сили, який підлягає скасуванню, апеляційний суд позбавлений можливості розглянути інші доводи поданої апеляційної скарги захисника по суті.
Згідно з вимогами ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Таким чином апеляційний суд вважає, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, тому обвинувальний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження щодо нього - закриттю у зв'язку із закінченням строків давності.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Кримінальне провадження за № 120220466800000401 від 02 вересня 2022 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284. 417 КПК України - закрити у зв»язку із звільненням від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4