Номер провадження: 22-ц/813/826/24
Справа № 523/19021/21
Головуючий у першій інстанції Гниличенко М. В.
Доповідач Вадовська Л. М.
25.09.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
переглянувши справу №523/19021/21 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 червня 2022 року у складі судді Гниличенко М.В., -
Позивач ОСОБА_3 , звернувшись 25 жовтня 2021 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що 24 вересня 2021 року через мережу Інтернет замовив у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 автомобільні чохли, після отримання товару перерахував відповідачу грошові кошти за товар в сумі 3500,00 грн. При розпакуванні товару виявив невідповідність такого замовленню, про що повідомив фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 у телефонному режимі та письмово. Проданий товар не відповідав умовам договору купівлі-продажу, тому такий є товаром неналежної якості.
Позивач ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3500,00 грн., що були сплачені за товар, стягнути на відшкодування моральної шкоди 3500,00 грн., витрати на комісію банку при переказі коштів в сумі 90,00 грн., витрати на поштові послуги 136,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу 3500,00 грн. (а.с.1-5).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року підсудність справи визначено Київському районному суду м. Одеси (а.с.40).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2021 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто (а.с.69-71).
Постановою Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року ухвалу про повернення позовної заяви скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.97-100).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2022 року відкрито провадження у справі (а.с.105-107).
Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 позов не визнала, зазначивши у адресованому суду листі, що позивач 28 вересня 2021 року замовив автомобільні чохли в інтернет-магазині, отримав замовлення на пошті та оплатив, а потому звернувся з претензією про те, що товар йому не сподобався. Було узгоджено компенсацію шляхом подарунку ковриків для авто, на що отримано згоду. Вважає, що спірне питання було вирішено (а.с.118).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 червня 2022 року позов задоволено частково; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 3500,00 грн. та витрат 226,00 грн., в решті вимог відмовлено (а.с.132-141).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції змінити, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у безпідставності відмови у відшкодуванні моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та в частині витрат на правничу допомогу з ухваленням в цій частині нового рішення з огляду на наступне.
24 вересня 2021 року ОСОБА_1 замовив у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 через інтернет-магазин автомобільні чохли, замовлення отримав поштою 25 вересня 2021 року та оплатив за товар 3500,00 грн.
Між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виникли правовідносини купівлі-продажу товару.
ОСОБА_1 в порядку захисту прав споживачів заявив про повернення ним товару та повернення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 йому коштів в сумі 3500,00 грн., що були сплачені за товар, витрат на послуги перерахунку коштів та пошти в загальній сумі 226,00 грн.
Сторони спір у досудовому порядку не вирішили.
Судовим рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в сумі 3500,00 грн. сплачені за товар, кошти в сумі 226,00 грн. як витрати по комісії банку та по послугам пошти.
Рішення суду в цій частині вимог не оскаржено, тому в силу визначених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції при даному апеляційному перегляді справи рішення суду в частині, що не оскаржена, не перевіряється.
Щодо відшкодування моральної шкоди.
Положеннями статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачем та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
У розумінні правової позиції, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №216/3521/16-ц, моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб'єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16, 23 ЦК України, статей 4, 44 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.
Відмовляючи в задоволенні моральної шкоди, суд безпідставно виходив з недоведеності завдання шкоди.
Апеляційний суд приймає доводи апеляційної скарги щодо обґрунтування завдання моральної шкоди, а при визначенні розміру грошового відшкодування шкоди керується критеріями, визначеними частиною 3 статті 23 ЦК України, вимогами розумності та справедливості, які в сукупності дають підстави для стягнення на відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Професійну правничу допомогу позивачу надано адвокатом Байгуш О.Ю. на підставі Договору про надання правничої допомоги від 28 вересня 2021 року. Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, надано, вартість робіт (послуг) визначна рівною 3500,00 грн.
Відмовляючи у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, суд безпідставно послався на недоведеність фактичної сплати наданих послуг.
Судова практика касаційної інстанції виходить з того, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи (п.1 ч.2 ст.133 ЦПК України).
Витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з принципу пропорційності у розподілі судових витрат, з огляду на часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2531,20 грн. (3500,00 грн. : 100% х 72,32% = 2531,20 грн.).
ОСОБА_2 є особою з інвалідність 2 групи, що має наслідком пільги при сплаті судового збору в силу статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Справа в провадженні суду першої інстанції з жовтня 2021 року, суду апеляційної інстанції з червня 2022 року, призначена до розгляду на 19 вересня 2024 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Позивач та його представник повідомлені у додатку «Viber» 20 червня 2024 року, відповідач повідомлена у додатку «Viber» 26 червня 2024 року. Відповідач отримала судову повістку 20 липня 2024 року. Позивач подав 26 червня 2024 року заяву про розгляд справи за його відсутності. Підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 19 вересня 2024 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 червня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди 1000 грн. 00 коп.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2531 грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 вересня 2024 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді О.С.Комлева
Є.С.Сєвєрова