Номер провадження: 33/813/2157/24
Номер справи місцевого суду: 496/4028/24
Головуючий у першій інстанції Горяєв І.М.
Доповідач Кравець Ю. І.
18.09.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання - Гасанової Л.Я. кизи, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської областівід 25.06.2024 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проходить військову службу, офіцер відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції
Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 17000,00грн.
Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини: 11.06.2024 року, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , о 14.00 годин, виконував обов'язки військової служби з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів. Від проходження медичного огляду для визначення алкогольного сп'яніння відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.06.2024 року.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується з постановою суду першої інстанції з таких підстав:
- огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений із порушенням вимог ст.266-1 КУпАП;
- під час огляду на стан сп'яніння будь-які технічні засоби та тести членами комісії під час огляду не застосовувались, а тому їх висновки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки члени комісії не є лікарями, які пройшли спеціальну підготовку;
- наявний у протоколі запис, що ОСОБА_1 нібито відмовився від проходження медичного обстеження у спеціалізованому закладі, не можна приймати до уваги, оскільки проходити на місці тест йому ніхто не пропонував (у зв'язку із відсутністю алкотестера). На думку апелянта, пропозиція пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я без попередньої пропозиції пройти перевірку на місці - є незаконною та безпідставною;
- протокол про адміністративне правопорушення містить в собі низку суперечностей, а відтак не відповідає дійсності, оскільки вказівка про те, що ОСОБА_1 не заперечував факт вживання алкоголю не відповідає дійсності;
- судом першої інстанції справу розглянуто без його участі та без належного сповіщення про таку, копії постанови йому надіслано не було.
Посилаючись на наведені доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду відносно нього та постановити нову, якою провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, постанову суду скасувати, провадження по справі закрити.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Вимогами ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-20 КУпАП. Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії А2238 №9 від 12.06.2024; рапортом начальника штабу ВЧ НОМЕР_1 від 11.06.2024; актом огляду від 11.06.2024, відповідно до якого у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння (стійкий запах алкоголю, легкий тремор кистей рук), вживання алкоголю не заперечував, від проходження огляду в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився; пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 11.06.2024;
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за дії передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. (Згідно ч.1 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння).
Таким чином, нормами законодавства передбачено, що адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 настає також за відмову військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Тобто відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовцем, утворює закінчений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доводи апеляційної скарги що огляд військовослужбовця ОСОБА_1 був проведений із порушенням передбаченої ст.266-1 КУпАП процедури, а відтак недійсним, є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до ст.266-1 КУпАП, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що огляд військовослужбовця ОСОБА_1 проведено на підставі ст. 266-1 КУпАП в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , з акту щодо результатів огляду вбачається, що ОСОБА_1 мав стійкі ознаки алкогольного сп'яніння, під час огляду вживання алкоголю не заперечував, від проходження огляду в медичному закладі відмовився, що спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що наявний у протоколі запис, що ОСОБА_1 нібито відмовився від проходження медичного обстеження у спеціалізованому закладі, не можна приймати до уваги, оскільки проходити на місці тест йому ніхто не пропонував (у зв'язку із відсутністю алкотестера). На думку апелянта, пропозиція пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я без попередньої пропозиції пройти перевірку на місці - є незаконною та безпідставною, апеляційний суд не приймає, оскільки після ознайомлення з протоколом, апелянт, не оспорював його зміст, зауважень не висловлював. Від пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, що підтверджується долученими до матеріалів справи поясненнями.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що свідки по справі його обмовляють, однак пояснити, чому саме не може.
Заперечення апелянта з приводу того, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, апеляційний суд відхиляє оскільки, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, акту огляду та пояснення свідків факт вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 не заперечував.
Заперечення щодо вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 почав висловлювати наступного дня, 12.06.2024 року, зокрема в протоколі під час ознайомлення з ним, та своїх поясненнях на ім'я командира ВЧ НОМЕР_1 , при цьому, зазначив, що вживав раніше (а.с. 9).
Також апеляційний суд враховує, що диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення, по-перше, за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, по-друге, за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-третє, за виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-четверте, за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Аналізуючи наведене, відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП настає за вчинення дій, передбачених ч.1 чи ч.2 цієї статті:
- особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення;
- в умовах особливого періоду.
За положеннями ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Отже, станом на 11.06.2024 (день події у цій справі) особливий період в Україні тривав. Тобто дії ОСОБА_1 , що зафіксовані протоколом від 12.06.2024, вчинені в умовах особливого періоду, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Таким чином доводи апеляційної скарги з приводу невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, повністю спростовуються матеріалами справи, а тому апеляційний суд вважає, що вони не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Вищевказані докази, поза розумним сумнівом доводять, наявність в діях ОСОБА_1 складу військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Таким чином, доводи, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності постанови суду першої інстанції є необґрунтованими та, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене військове правопорушення.
При цьому апеляційний суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова судді районного суду є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.
Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Біляївського районного суду Одеської областівід 25.06.2024 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець