Номер провадження: 22-ц/813/4713/24
Справа № 521/25886/23
Головуючий у першій інстанції Михайлюк О.А.
Доповідач Погорєлова С. О.
10.09.2024 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.
за участю секретаря: Губар Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради) про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способу участі у виконанні, спілкуванні бабусі з малолітнім онуком, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Михайлюка О.А. 12 лютого 2024 року у м. Одеса, -
встановила:
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способу участі у вихованні, спілкуванні бабусі з малолітнім онуком, посилаючись на те, що вона є бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якого є відповідачка.
ОСОБА_1 зазначала, що ОСОБА_2 перешкоджає нормальному спілкуванню та побачень з онуком, тому вона вимушена була звернутися до суду для вирішення даного питання.
Позивач просила суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши спосіб участі бабусі у спілкуванні та вихованні онука шляхом встановлення побачень: у першу та третю неділю кожного місяця з 10:00 години по 12:00 годину в присутності матері до досягнення дитиною п'ятирічного віку; починаючи з 08.05.2026 року - кожної неділі кожного тижня з 10:00 години по 14:00 годину без присутності матері; щороку в день народження онука - з 10:00 години до 12:00 години.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12.02.2024 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визначено наступний порядок участі бабусі ОСОБА_1 у спілкування та вихованні онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
1.Встановлено перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з бабусею ОСОБА_1 кожну 1, 3 неділю місяця з 10:00 до 12:00 години в присутності матері ОСОБА_2 до 5-ти річного віку дитини;
2. на день народження малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - за попередньою домовленістю сторін.
В решті вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не зазначено у оскаржуваному судовому рішенні, в чому полягає недоцільність, невідповідність інтересам дитини та порушення збалансованості участі матері у вихованні дитини, оскільки позивачкою ставилася вимога про спілкування з онуком після досягнення п'ятирічного віку, також позивач просила конкретно зазначити час проведення зустрічей з онуком на його день народження, однак суд своїм рішенням навпаки, створив невизначеність та підставу для майбутніх конфліктів.
Сторони про розгляд справи на 10.09.2024 року були сповіщені належним чином, у судове засідання з'явились ОСОБА_2 , представник ОСОБА_1 .
Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради сповіщено належним чином шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну адресу.
Колегія суддів зазначає, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5 ст. 14 ЦПК України).
Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
Під час шлюбу у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2022 року у справі №521/10472/22 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано.
Бабуся дитини, ОСОБА_1 , зверталася до Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради із заявою про встановлення порядку участі бабусі у вихованні малолітнього онука - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просила визначити наступний графік: кожного понеділка та неділі кожного тижня з 09:00 години по 13:00 години на протязі року в присутності матері, починаючи з 08.05.2024 року кожного понеділка та неділі кожного тижня з 09:00 години по 17:00 години без присутності матері, щороку в день народження онука з 09:00 години до 12:00 години.
Висновком Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 14.11.2023 року №В-2011 про визначення способу участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затверджено наступний порядок участі бабусі у вихованні онука: встановити перебування дитини з бабусею кожну 1, 3 неділю місяця з 10:00 до 12:00 години в присутності матері до 5-ти річного віку дитини; на день народження малолітнього ОСОБА_3 за попередньою домовленістю сторін; рекомендовано ОСОБА_1 усі питання стосовно зустрічей з дитиною вирішувати мирним шляхом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», контакт з дитиною - це реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із ч. 8-10 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Згідно ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 159 СК України, суд визначає способи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері, є родичами дітей, а батьки чи інші особи, з якими проживають діти, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, своїх прав щодо виховання онуків, та мають здійснювати свої батьківські права та виконувати батьківські обов'язки на ґрунті поваги до прав дитини та її людської гідності.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім'ї. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Україною 27.02.1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні ЄСПЛ від 11.07.2017 року, заява № 2091/13, у справі «М. С. проти України» та у рішенні ЄСПЛ від 16.07.2015 року № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
Положення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв'язки (Рішення ЄСПЛ у справах «Kruskic v. Croatia» від 25.11.2014 року, п. 108, «Shvets v. Ukraine», заява № 22208/17).
Згідно ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі докази мають відповідати критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності, визначених ст. 77-80 ЦПК України.
Нормами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_1 зазначає, що із висновком органу опіки та піклування в частині проведення часу бабусі з дитиною в день народження дитини за попередньою домовленістю з матір'ю вона не погоджується, оскільки якщо б було можливо досягнути домовленості, то вона б до суду не зверталася. Крім того, у висновку органу опіки та піклування не зазначений час проведення з дитиною після досягнення п'ятирічного віку.
При визначенні способу участі бабусі у вихованні онука, з метою забезпечення позитивного психоемоційного стану дитини, у відповідності до вимог та норм СК України, суд першої інстанції обґрунтовано врахував те, що на момент розгляду справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ще не виповнилося трьох років, та прийняв до уваги індивідуальні потреби дитини даного віку.
Надаючи оцінку запропонованому позивачем графіку, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про те, що з урахуванням малолітнього віку дитини, правильним буде визначення порядку участі бабусі у вихованні та спілкуванні з онуком у наступному порядку: встановити перебування дитини з бабусею кожну 1, 3 неділю місяця з 10:00 до 12:00 години в присутності матері до 5-ти річного віку дитини; на день народження малолітнього ОСОБА_3 - за попередньою домовленістю сторін.
Відмовляючи позивачу у задоволенні інших вимог в частині бажаного графіку спілкування та вихованні дитини, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що встановлення такого способу участі у спілкуванні з онуком, з огляду на його вік, є недоцільним, не буде відповідати інтересам малолітньої дитини та порушить збалансованість участі матері в його вихованні, і доводи апеляційної скарги такий висновок суду не спростовують.
Щодо доводів позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 про встановлення часу проведення з дитиною після досягнення нею п'ятирічного віку, то колегія суддів звертає увагу апелянта на, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Колегія суддів зазначає, що у порядку цивільного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій інших осіб у подальшому, оскільки на час розгляду справи таких не існує.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Таким чином, позовна вимога щодо встановлення у майбутньому часу проведення з дитиною не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене, на час звернення до суду із позовом, право.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції способом участі бабусі у вихованні онука та спілкуванні з ним, оскільки він у повній мірі відповідає інтересам як бабусі, так і онука, а також є достатнім для забезпечення участі бабусі у процесі виховання онука, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягали частковому задоволенню.
Окремо судом обґрунтовано звернуто увагу сторін на те, що матері дитини та бабусі слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного рівномірного спілкування.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12.02.2024 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 23 вересня 2024 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе