Справа №522/12579/24
Провадження № 1-кп/522/3024/24
24 вересня 2024 року місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163500000376 від 11.07.2024 року, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, із вищою освітою, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
законного представника потерпілого - ОСОБА_7 ,-
26.07.2024 року до провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163500000376 від 11.07.2024 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.07.2024 року призначено підготовче судове засідання.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, скоєного за наступних обставин.
Приблизно о 21:00 годин 05.07.2024, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на балконі квартири в якій вона проживає на другому поверсі за адресою АДРЕСА_1 та почала викидати з балкона на тротуар різні речі, зокрема дорожню сумку. В цей час повз її балкон на вулиці проходив неповнолітній ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 який зупинився та почав спостерігати за її діями. Зазначений факт помітила ОСОБА_3 яку обурив факт, що за її діями спостерігають, а тому почала від нього вимагати, щоб він йшов далі та кинула у нього тапок на підтвердження того факту, що її обурює поведінка неповнолітнього.
Оскільки ОСОБА_8 здалась дивною поведінка ОСОБА_3 він почав знімати на належний йому мобільний телефон розкидані ОСОБА_3 на тротуар речі. Будучи невдоволеною вказаними діями ОСОБА_8 , у ОСОБА_3 на ґрунті конфліктної ситуації що склалася виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 як покарання за те, що він почав вести відео зйомку її зазначених дій.
Діючи з вказаною метою та переслідуючи мету заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_3 діючи навмисно раптово для потерпілого жбурнула в нього керамічну кружку. Зазначена чашка попала по лівій руці ОСОБА_9 та розбилась від удару. В результаті зазначених навмисних дій, ОСОБА_3 завдала ОСОБА_8 тілесні ушкодження (3) у вигляді: синець (1) на правому передпліччі по зовнішній боковій поверхні у середній третині, різана рана (1) на лівому передпліччі по зовнішній боковій поверхні у середній третині, різана рана (1) на лівому передпліччі по задній поверхні у верхній третині, які в своїй сукупності, згідно п.п.2.3.5. та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням із потерпілою особою. Потерпілий ОСОБА_8 та законний представник ОСОБА_7 клопотання обвинуваченої підтримали, зазначивши, що матеріальних та моральних претензій до обвинуваченої не мають, просили закрити справу, оскільки, примирились з обвинуваченим, яка відшкодувала заподіяну шкоду у повному розмірі.
Прокурор щодо задоволення клопотань обвинуваченого та потерпілого не заперечував.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Пункт 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з частиною 1 статті 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом. Відповідно до частини 2 статті 44 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.
Відповідно до статті 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 за наявності передбачених у статті 46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 передбачене частиною 2 статті 125 КК України, - віднесено до категорії кримінальних проступків.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 відшкодувала шкоду, завдану кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_8 , потерпілий та його законний представник претензій до обвинуваченої не має та примирився з обвинуваченою, що підтверджено в судовому засіданні.
Судом встановлено і визнається сторонами кримінального провадження, що діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_3 мало місце та остання може підлягати кримінальній відповідальності за частиною 2 статті 125 КК України, обвинувальний акт надійшов до провадження суду, зібрано докази для доведення вини обвинуваченої. Однак, є умови та підстави звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбачені статтею 46 КК України.
Обвинуваченій судом роз'яснено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі на підставі статті 46 КК України є нереабілітуючою підставою, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, як це передбачено статтею 285 КПК України.
Враховуючи конкретні обставини справи, а також дані про особу обвинуваченої, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, щиро розкаялась у вчиненому та відшкодувала завдані нею збитки, примирилась з потерпілим, суд прийшов до висновку про можливість звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, на підставі статті 46 КК України у зв'язку з примиренням винної з потерпілим та закриття кримінального провадження.
Питання про речові докази, процесуальні витрати та цивільних позов, суд вирішує в порядку ст.100, 124, 129 КПК України.
Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись статтями 100, 174, 284-288, 314, 372 КПК України, статтею 46 КК України,
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, на підставі статті 46 КК України у зв'язку з примиренням винної із потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163500000376 від 11.07.2024 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України - закрити.
Речові докази по справі, а саме: СД диск з записом події - зберігати в матеріалах справи.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси в Одеській апеляційний суд протягом семи днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
24.09.2024