Справа № 947/29982/24
Провадження № 2-о/947/585/24
про залишення позову без руху та усунення недоліків
25.09.2024 року
суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - РАЦС Київського району м.Одеси про встановлення факту державної реєстрації народження дитини,
24 вересня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просить встановити юридичний факт державної реєстрації народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у АДРЕСА_1 та зобов'язати РАЦС зробити запис акту про народження.
Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, суддею встановлено такі недоліки.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник - ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Київського району міста Одеси.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку окремого провадження суддею враховано, що ця заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст.175,177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 цього Кодексу. Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями викладеними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Відповідно до вимог ч. ч.1, 2 ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
В порушення п.1 ч.1 ст.318 ЦПК України в заяві не зазначена конкретна мета встановлення факту державної реєстрації народження дитини.
Отже, заявником не наведено у заяві обґрунтування, для відновлення яких саме порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів йому необхідно, щоб суд встановив відповідний факт, та взагалі не доведено право заявника на звернення з такою заявою.
З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі. Зазначені обставини перешкоджають суду правильно вирішити питання про прийняття заяви до розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Заява ОСОБА_1 не містить: повного найменування юридичної особи, яка зазначена заінтересованою особою. Додатково Суд звертає увагу заявника, що такої юридичної особи, як РАЦС Київського району м.Одеси не існує. За адресою, вказаною в заяві зареєстровано юридичну особу - Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса).
Крім того, заявником не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заінтересованої особи, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника, номер і серію паспорта, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тих самих підстав.
Абз.2 ч.5 ст.14 ЦПК України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Однак, у заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній або її окремій підсистемі (модулі), в обов'язковому порядку, відносно учасників справи.
За наслідком чого заявнику необхідно вказати про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), в обов'язковому порядку, відносно учасників справи: заявника та заінтересованої особи.
Крім того, суддя зветає увагу на те, що заявник не зазначає в якості заінтересованої особи матір дитини - ОСОБА_3 , однак, можливе рішення по справі може вплинути на її права та обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків з урахуванням положень частини другої статті 317 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185, 293, 317 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - РАЦС Київського району м.Одеси про встановлення факту державної реєстрації народження дитини, - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Куриленко О. М.